Втеча до життя: Як Луганська філармонія відродилася з попелу у Сіверськодонецьку

Історія Луганської обласної філармонії почалася у 40-х роках минулого століття з невеликих концертних бригад, молодіжних ансамблей. Симфонічний оркестр з'явився у 1945-му, а 1960-80-ті роки називають "золотим періодом" в історії філармонії. Тут лунали постановки опер всесвітньо відомих композиторів: "Травіата" Джузеппе Верді, "Севільський цирульник" Джоаккіно Россіні, "Іоланта" Петра Чайковського.

У 1985 році в філармонії з'явився орган, сконструйований в Німеччині фірмою "Олександр Шуке". Відкриття органу відбулося 1 березня 1985 року, і він на той час був єдиним в Україні.

У 2000-му, завдяки головному диригенту Курту Шміду, запрошеному з Австрії, оркестр луганської філармонії почав активно гастролювати Європою. Оркестр виступав у Золотій залі Відня – "Мьюзікферайне" – з Дев'ятою симфонією Бетховена, на міжнародному фестивалі в Спалетті, присвяченому творчості Дж. Менотті, міжнародному фестивалі слов'янської музики в Швейцарії. У 2006 році симфонічний оркестр був удостоєний звання академічного.

У 2008 році будівля філармонії в Луганську відкрилася після ремонту, також був реконструйований сквер навпроти неї. У концертному залі заново зібрали орган. Філармонія, розміщена у тихій старій частині міста, стала справжньою окрасою Луганська.

Так тривало аж до 2014 року. З початком бойових дій орган було пошкоджено обстрілами, повідомлялося, що вийшов з ладу парогенератор, що забезпечував клімат-контроль інструменту (у 2017 році приїхав майстер з Москви та налаштував його, – ред.).  Навесні 2015 року через війну філармонія, а точніше частина її колективу, переїхала до підконтрольного Україні Сіверськодонецька. Без органу і майже без інструментів – все залишилося в "ЛНР". Проте їх підтримав диригент Курт Шмід, завдяки йому симфонічний оркестр філармонії зміг адаптуватися до нового життя і знову гастролювати.

Повоєнне життя і відновлення гастролей

Переїзд міг би відбутися і раніше, але підвела директорка Віра Геций. "Проблема, що директорка, яка там залишилася, довго обіцяла приїхати, привезти документи. Вона дурила, а час йшов. Лише в березні наступного року (2015 рік) зі мною уклали контракт. Цього часу було достатньо, щоб люди роз'їхалися, і хтось десь прилаштувався. Було таке, що я дзвонив з пропозицією працювати, а люди їхати в Сіверськодонецьк вже не хотіли", –  згадує директор Луганської обласної філармонії Ігор Шаповалов.

Директор філармоніі - музикант і грає на тромбоні

Зараз колектив філармонії складається з більше 100 людей, 40 з них – переселенці. Всі інші – місцеві музиканти. Сьогодні Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії гастролює по всьому світу, а до Сіверськодонецька приїжджають виступати з нашими музикантами відомі диригенти та солісти. Важко було уявити в тому ж 2015-му році, що вдасться набрати таких обертів.

"Я чесно скажу – і сам не міг подумати про це, коли приїхав сюди, вийшов на роботу, сів в підвалі коледжу ім. Прокоф'єва та задумався, з чого починати. Але крок за кроком все вийшло", – зазначив Шаповалов. У цьому допомогли зв'язки, напрацьовані ще в Луганську. Сам Ігор Шаповалов виїхав з дружиною, яка теж працює в оркестрі, з Луганська в кінці серпня 2014 року до Одеси. "Працював в театрі музичної комедії. Увечері - в оркестрі, вранці - в таксі", – згадує директор філармонії.

Коли він взявся створювати все з нуля на Луганщині, довелося починати і з залучення людей, і з пошуку інструментів, з Луганська їх вивезти майже не вдалося. "Вивезли тільки ті, у кого були свої. Коледж ім. Прокоф'єва нас виручив дуже на самому початку, коли у нас не було великих інструментів. Потім почали гроші виділятися з бюджету. Курт Шмід привозив спонсорів з Австрії. Нам подарували валторну, гобой. Струни привозили для всього оркестру. Щороку з бюджету ми купуємо хоча б один інструмент ", – говорить Шаповалов. Також сьогодні пошили музикантам смокінги, сукні, вишиванки, спідниці, купили лакове взуття.

Відсутність власної "домівки" не перешкода для планів

Однак проблеми залишаються – головним чином, через відсутність своєї єдиної "домівки". Важко запрошувати музикантів і вести з ними перемовини, тому що філармонія не має свого концертного залу. Зараз вона розміщується в трьох місцях. У будівлі музичного коледжу ім. Прокоф’єва проходять репетиції та виступи оркестру. Зал майже такий, як був у Луганську – близько 500 місць.  Зараз йде ремонт фасаду будівлі.

На вулиці Шевченка на першому поверсі розташована адміністрація філармонії.

Музичні колективи філармонії "Радани" і "Без меж" базуються у приміщенні на вулиці Сметаніна, і частина процесу проходить в музичній школі. Музикантам доводиться підлаштовуватися, наприклад, у коледжі оркестру дають час після п’ятої вечора. "В принципі, всі оркестри в усьому світі працюють з десятої ранку. Але ми за ці 5 років звикли до того, що є", – пояснює Шаповалов, – Якби був у нас свій зал, було своє приміщення, ми могли б побільше обертів набрати".

Але навіть в цих умовах з кожним роком колективи філармонії продовжують дивувати глядачів різними музичними колабораціями. До кінця сезону Сіверськодонецьк відвідає ще багато відомих артистів. "8 лютого виступить диригент Петер Шрайбер (PeterSchreiber). Він за першою спеціальністю гобоїст і все життя пропрацював у Віденському філармонійному оркестрі. Потім через тиждень виступить Вольфрам Розенбергер (WolframRosenberger). Цікава програма очікується – Шостакович, Гершвін. Він уже був у нас в минулому сезоні. В цьому році ми їздили влітку до нього в Інсбрук, там працювали. У лютому до нас приїжджають львів’яни – диригент Назар Яцків і соліст Віктор Білас", – розповідає директор філармонії.

В кінці березня приїжджає диригент Івано Каяцца (IvannoCaiazza) з Італії, а солісткою буде піаністка, китаянка з Австрії Анна Сонг. "У березні робимо програму "Діти дітям". Ми запрошуємо двох дітей 10 років з Києва і одна дівчинка буде з Сіверськодонецька. Вони будуть грати з оркестром. Це дасть можливість, щоб їх однолітки послухали ", – зазначає Шаповалов.

У квітні будуть концерти і у колективів філармонії "Радани" і "Без меж". За словами Шаповалова, зараз напрацьовані культурні зв'язки з Японією. "У квітні приїжджає диригент Ясуфумі Шимано (YasufumiShimano) і Саорі Ніномія (Saori Ninomiya), японська піаністка. Європа – це зрозуміло, але намагаємося налагодити контакти і з іншими країнами. Музика і культура все одно попереду політиків і чиновників ", – вважає директор філармонії.

Сам він нещодавно повернувся з Японії, де виступав і з концертами, і давав майстер-класи. Відзначимо, що Ігор Шаповалов не тільки директор філармонії, а й тромбоніст. "До Японії  ми їздили з Куртом Шмідом удвох тільки. Він диригував, також диригував ще японський диригент, а я в якості соліста їздив. Грав зі студентським оркестром в Японії. Я вже два роки до них їжджу. Як музикант граю і даю майстер-класи студентам", – розповідає він.

Оркестр філармонії і диригент Курт Шмід

На квітень у філармонії є ще вкрай амбітні плани. "У квітні ми плануємо поставити "Реквієм " Моцарта. Тут його ніколи не було. Це дуже дорогий проект. Хор і 4 солісти. Їх потрібно привезти сюди, розмістити. У Сіверськодонецьку є хор тільки в коледжі. Але він маленький. Цей твір дуже складний. Тільки для професійного хору. Поки ще не вирішили, який хор це буде. Зараз я ще не можу сказати на 100%, тому що не всі нюанси ще вирішені", – говорить Шаповалов.

Також в оркестрі великі гастрольні плани. У червні в Сіверськодонецьк приїде Курт Шмід і після оркестр поїде в Австрію. До цього музиканти також відвідають інші країни. Наприклад, в кінці січня оркестр поїде на гастролі до Польщі. На недавньому концерті в Курт Шмід також анонсував гастролі оркестру філармонії в Кореї. "Щодо Кореї – надійшла пропозиція. Диригент Юонг Кім хоче приїхати до нас. І в листопаді буде проходити фестиваль в Південній Кореї. Він хоче запросити наш оркестр на тиждень туди. Знову-таки, це поки що плани і ми над цим працюємо ", – поділився Шаповалов.

Також є пропозиція попрацювати в Китаї. "Є пропозиція - потрібен оркестр на новорічні свята в наступному році в Китай. Їм потрібен великий оркестр. Тому там частина буде австрійського оркестру і наш. Проект на три країни – Австрія, Україна, Китай", – зазначив директор філармонії. При цьому колективи філармонії працюють і на лінії фронту – у військових частинах, гарнізонах, їздять по лінії розмежування з концертами. Наприклад, на новорічні свята в Золотому-4 відкривали ялинку. 

В цілому, за словами Шаповалова, в Сіверськодонецьк можуть приїжджати різні артисти. Але не завжди сукупність витрат зможе забезпечити адекватну ціну на квиток. "Не проблема сюди запросити, можуть приїхати і дуже відомі артисти, проблема в ціні – хто, який глядач, піде на такі дорогі концерти", – говорить Шаповалов.

Спілкування має свої кордони

Шаповалов зізнався, що у Сіверськодонецьку є приміщення, яке могло б підійти для виступів – і з міркувань організаційних, і з точки зору акустики. "У Луганську теж не дуже хороша акустика була. Звичайно, якби нам віддали Будинок культури "Хіміків"  – там акустика хороша, там досить багато приміщень для занять", – зазначив Шаповалов.

Говорячи про акустику, не можна було оминути увагою тему органу, що залишився в Луганську. "Його можна поставити і тут, але ціна – це ж мільйони доларів... У Луганську залишився дуже хороший орган на 10 тисяч труб. Орган би дозволив нам розширити репертуар", – каже  Шаповалов.

З рештою колег, що залишилися в Луганську, директор обласної філармонії сьогодні не спілкується, як і деякі музиканти. "Буває, що співробітники з Луганська приїжджають сюди – хто у справах, хто за пенсією. Буває, що між собою спілкуються. Деякі, я в тому числі, категорично ні з ким не хочуть там спілкуватися. Я знаю там молодих людей, які були за "республіку", які брали участь в захопленні будівель. Тобто через них я позбавлений домівки. А мені не 15-20 років, і навіть не 30 ", – підсумовує Шаповалов.

Та філармонія, що залишилася в "ЛНР", звісно ж, має відремонтовану будівлю, концертні зали і орган, але вона тепер усіма забута. Навіть на її сайті значиться, що музиканти, якщо і гастролюють, то тільки на Росію та в "ДНР".