Шостий рік у вигнанні: Як виглядають луганські виші-переселенці у Сіверськодонецьку

Не буває нічого більш постійного, ніж тимчасове. Вже шостий рік на Луганщині працюють виші-переселенці. Вони сподівалися, що виїжджають ненадовго, а виявилося, що можуть затриматися на десятиріччя. Сіверськодонецьк став одним з центрів "переселенного" студентського життя, а незабаром у місті з'явиться ще один луганський виш

Шостий рік у вигнанні: Як виглядають луг…

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, який є вишем-переселенцем з Луганська, переїжджає у Сіверськодонецьк зі Старобільська. В цьому містечку було замало можливостей для розвитку навчального процесу, тому в Сіверськодонецьку розмістяться кілька факультетів, коледж та адміністрація ЛНУ.

Шевченківський виш - один з найстаріших у Луганську. Він росташовувався у центрі міста у великих корпусах, на охайній і доглянутій території. Ось його будівля у Луганську.

Позаду неї корпуси багатоповерхових гуртожитків.

На сайті ЛНУ йдеться про те, що виш втратив понад 183 200 м кв. площ, 9 навчальних корпусів, навчальні корпуси 7 відокремлених структурних підрозділів.

Втрачено корпус Дитячої академії, Дитячої обласної хорової філармонії ЛНУ, бібліотеку з п’ятьма модернізованими читальними залами, оснащеними електронними каталогами та фондом понад 1,3 млн. примірників. Втрачено спортивний корпус, сучасний комп’ютерний парк, близько 20 мультимедійних комплексів, власний супутниковий інтернет-канал, студмістечко. В Луганську лишилися навчально-науково-екскурсійний комплекс (астрономічна обсерваторія, зимовий ботанічний сад, зоологічний, геологічний, анатомічний музеї), археолого-етнографічний музейний комплекс, що мав статус Національного надбання України і включав парк-музей давнього каменерізного мистецтва, Церкву Святої Великомучениці Татіани.

"Викладачі й більшість студентів залишилися без житла, розпалися сім’ї", – йдеться нині на сайті ЛНУ. Все це майно залишилося окупантам, а виш був вимушений евакуюватися у Старобільськ і починати все законо у маленькому провінційному містечку.

"ЛНУ імені Тараса Шевченка опинився на території менше ніж 10 000 м кв., без житла для викладачів і студентів, належної матеріально-технічної, інформаційної, навчально-методичної бази, контингент студентів географічно віддалений від навчального закладу. Але в університеті залишились прогресивні і віддані йому та Україні викладачі і студенти, шевченківський дух та віра в майбутнє закладу освіти, єдину й незалежну Україну та сильну українську націю", – запевняють на сайті ЛНУ.

Голова вченої ради університету Віталій Курило підтвердив, що частина університету переїжджає у Сіверськодонецьк, а також розповів, що після 2014 року виш був вимушений прийняти нову стратегію свого розвитку. "Сучасний університет вже й не вимагає створення одного кампусу, де будуть вчитися всі студенти. Ми обрали іншу стратегію розвитку університету до повернення в Луганськ. Ми створюємо різні кампуси в різних містах. На сьогоднішній день виникла потреба в створенні ще одного кампусу (у Сіверськодонецьку, – ред.). Там будуть знаходитися якісь адміністративні та управлінські органи, а також ті спеціальності, які не отримують розвитку на цій території", – сказав Курило.

Рішення про переїзд у Сіверськодонецьк ухвалене, тепер необхідно визначитися з приміщеннями. Міська влада вважає, що відкриття у місті ще одного університету відповідає стратегічним інтересам міста. Втім, зараз у мерії не конкретизують, де саме може "прописатися" ЛНУ на території міста, та коментують дуже стисло та лаконічно: "варіанти є". Можливо, це буде приміщення однієї з шкіл.

"В. о. міського голови Вячеслав Ткачук проводив переговори з керівництвом Луганського національного університету імені Тараса Шевченка щодо переміщення до нашого міста кількох факультетів, коледжу та адміністрації цього вищого учбового закладу. В міській раді отримане з цього приводу офіціальне звернення ректора та голови вченої ради закладу, в якому міститься прохання передати під університет будівлю однієї зі шкіл. Що, враховуючи реформу освіти в Україні та невисоку заповнюваність кількох середніх навчальних закладів Сєвєродонецька, є можливим", – йдеться у повідомленні прес-служби мерії.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

У 1920 року в Луганську був створений перший вищий навчальний заклад у Донбасі. Виш готував кадри для машинобудівних підприємств, а під час Другої світової війни тікав з міста до Омська (РФ). У 1993 році Кабмін на базі Луганського машинобудівного інституту створив Східноукраїнський державний університет, який отримав статус національного у 2000 році та ім’я Володимира Даля у 2001-му.

В Луганську виш розташовувався не в центрі міста, але його легко було знайти, блакитний багатоповерховий корпус видно здалека.

В окупованому Луганську залишились 40 науково-дослідних лабораторій, наукова бібліотека з фондом близько одного мільйона примірників, сім навчально-науково-виробничих комплексів, 18 навчальних комплексів, видавництво з типографією, бізнес-центр.

Матеріально-технічна база була розташована у 57 навчально-лабораторних корпусах і спорудах загальною площею близько 230 тисяч "квадратів". Загалом це вісім інститутів і 17 факультетів у Сіверськодонецьку, Сорокіному (Краснодон), Рубіжному, Антрациті, Ялті, Євпаторії, Феодосії та Скадовську з "мозковим центром" в окупованому Луганську. Виш залишив в окупації вісім гуртожитків на 4000 місць, шість їдалень на 824 місця, 12 буфетів на 452 місця, медичні пункти, власні спортивні стадіони та спортивні корпуси.

У 2014 році виш був вимушений знову тікати від збройної агресії, тільки цього разу – від російської.  Зараз на території, неконтрольованій українською владою, залишаються п’ять структурних підрозділів вишу в Луганську, Антрациті, Сорокіному, Кадіївці (Стаханов) та Криму. "ЛНР" перейменувала виш у "Далевський університет".

Новим притулком для СНУ Даля став Сіверськодонецьк. І тут вишу доовдиться виживати на правах "бідного родича", адже такого розмаху і матеріальної бази, як у рідному Луганську, Сіверськодонецьк забезпечити не може.

Війна внесла корективи в роботу навчального закладу: евакуація вишу, як стверджується на сайті, "інтенсифікувала подальший розвиток дистанційної освіти". Більшість нинішніх навчальних корпусів належали ще структурному підрозділу СНУ у Сіверськодонецьку, тож університет переїхав майже до себе додому.

У Сіверськодонецьку фактично діють сім інститутів університету Даля: економіки та управління, праці та соціальних технологій, юриспруденції та міжнародного права, філософії і психології, комп’ютерних систем, транспорту і логістики, а також інститут хімічних технологій). Все це розміщено у декількох навчальних корпусах.

Але частину приміщень все ж довелося орендувати. Виш винаймає половину будівлі заводу "Хіммаш" у центрі Сіверськодонецька для розміщення ректорату та деяких факультетів.

Гуртожитків у вишу на все місто лише два, ці будівлі виш також орендує.

Друга будівля гуртожитка СНУ ім. Даля з 2016 року має зловісний чорний вигляд. Всередині її відремонтували, а з зовнішнім утепленням "не склалося".

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка

ЛДУВС імені Дідоренка – один з наймолодших університетів України. Виш заснований у 1993 році та спочатку був тільки училищем.

Від дня заснування і до початку російської збройної агресії університет побудував у Луганську, зокрема в селищі Ювілейне, де він базувався, 50 тисяч "квадратів" житлових, побутових, навчально-лабораторних і спортивно-оздоровчих комплексів. У навчально-виховному процесі університет використовував заміський навчально-тренувальний центр з автономним функціонуванням із клубом, котельнею, їдальнею, басейном, пістолетним та автоматним тиром, а також спортмістечком. В окупованому Луганську залишився гуртожиток на півтисячі курсантів та тренувальні комплекси на базі літака та залізничного вагону.

В селищі Ювілейне територія ЛГУВД була закритою, проте поруч з університетом розміщувася сквер з фонтаном, газонами і лавками, де на вихідних грав міліцейський оркестр. Літні люди, мами з дітьми із задоволенням танцювали під класичну музику.

Корпуси міліцейського вишу в селищі Ювілейне, центральний вхід, КПП і капличка

Всередині території був великий плац

У 2014 році виш був так само змушений тікати від російських загарбників до Сум та Миколаєва, де і намагався працювати зо два роки. У жовтні 2016 року відповідно до наказу МВС виш повернувся в Луганську область, у Сіверськодонецьк, де наразі веде свою освітню діяльність – підготовку кадрів для МВС, поліцейських та фахівців у галузі права.

Сьогодні ЛДУВС готує спеціалістів та магістрів для системи юстиції, судових та правоохоронних органів. Структура вишу включає в себе навчально-науковий інститут права, факультети підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції, для підрозділів слідства, а також для підрозділів міліції громадської безпеки. Усе це в одному навчальному корпусі. Гуртожиток розташований у цьому ж приміщенні. Втім, за словами проректора вишу В'ячеслава Кіма, наразі цього достатньо.

Попередній керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Комарницький очолював ЛДУВС з 2007 року. Після звільнення з посади керівника області Комарницький намагається поновитися на посаді ректора.

Всі новини Донбасу сьогодні читайте на Depo.Донбас

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme