Гідно померти: Як на окупованій Донеччині виживає хоспис для самотніх літніх людей

У двоповерховій будівлі постійно перебувають близько 100 бабусь і дідусів, які залишились без близьких, передає Depo.Донбас з посиланням на Радіо Свобода.

Місцеві лікарні не мають ресурсів їх утримувати, а розвинутої мережі хоспісів в окупації нема, розповідає волонтер на умовах анонімності.

"Цей притулок-хоспіс – єдиний вихід, щоб гідно померти тим, хто тяжко хворий, самотній і без грошей – або дожити достойно свої роки тим, хто не паліативний хворий, а просто літній, у притулку є й такі. У "республіці" різко знизилося забезпечення медикаментами та продуктами харчування у стаціонарах. Навіть в дитячих садках, а в лікарнях – "і подавно". Тримати самотніх, хворих людей ніхто не хоче", – пояснює співрозмовник.

Хоспіс утримує Православна церква України, діяльність якої окупаційна адміністрація на своїй території де-факто заборонила. 

Допомогу священики збирають на підконтрольній території, а волонтери везуть її в ОРДЛО.

"Найжахливіше, це коли діти кидають своїх рідних батьків напризволяще. Часто бабуся чи дідусь чекають, що ось перед Новим роком, чи перед Великоднем відкриються двері і донька або син заберуть в рідну оселю тих, хто народив тебе на світ Божий. Адже за двадцять років я бачив всього декілька випадків, коли діти або внуки повертали своїх батьків з нашого хоспісу", – каже архієпископ Донецький і Маріупольський ПЦУ Сергій Горобцов. Сам він не може потрапити на окуповану територію.

Допомогу збирають на підконтрольному боці та передають з волонетрами, які їдуть як місцеві жителі – про волонетрську діяльність краще не заявляти, оскільки вже два роки як всі гуманітарні місії, крім Червоного Хреста, видворені з Донецька. На окупованій території заарештовують навіть умовно "ДНРівських" волонтерів і громадських активістів, "їх викликають на допит і не відпускають", говорить анонімно людина, що відвідує хоспіс. Що ж до релігійних організацій, то, наприклад, до "неперереєстрованих" євангелистів і баптистів регулярно приходять з обшуками і затримують.

У хоспісі працюють 2 медсестри та лікар. Притулок працює вже 17 років. Він не був державною установою і до війни. Зараз, крім прихожан ПЦУ з вільної території, йому допомагає благодійний фонд Eleos-Ukraine. Також, акцію для допомоги літнім людям в ОРДЛО влаштувала художниця Олеся Вакуленко.

Притулок опалюється вугіллям. Купувати його доводиться в ОРДЛО. Як і іншу "великогабаритну" допомогу. "Все, що ми привозимо як фізичні особи, які там проживають, – це від 2 до 6 сумок, тобто те, що поміщається в багажник машини, все інше купується там", – говорить олова правління Eleos-Ukraine Сергій Дмитрієв.

"Літніх людей годують переважно мівіною. Її збирають в необмежених кількостях, бо це те, що може дати вуглеводи. Про овочі та м'ясо взагалі нічого говорити. На території "республіки" все дешевше, тому простіше зібрати кошти і купити. А якщо перевозити медикамети... важко, бо це все нелегально, підпільно йде. І через Україну і через "ДНР", тому що всюди потрібно домовитись", – розповідає волонтер, що бажає не називати свого імені. Приблизний бюджет утримання хоспісу – 600 тисяч гривень. Це не така уже й велика сума, каже волонтер, якщо розрахувати її на 100 людей, то на день виходить приблизно 16 грн.

Фото: Facebook\Сергій Горобцов

Нагадаємо, правозахисники підготували новий законопроект, який регламентуватиме виплату пенсії мешканцям окупованого Донбасу. У нього вводиться окрема стаття "виплата пенсій особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях". Це не означає, що Україна буде поставляти гроші в "Л-ДНР.