Як Яценюк влаштував переселенцям у Маріуполі зраду в кубі

Внутрішньо переміщених осіб у Маріуполі змушували йти у міграційну службу та ставити штампи у паспорт замість довідки. Люди відмовлялися і у підсумку були практично позбавлені можливості підтвердити довідкою факт свого існування, а значить, лишалися без соціальної допомоги та пенсій.

Правила знову міняються

З понеділка, 4 квітня, в історії реєстрації як переселенців, так і інших громадян – черговий поворот. В рамках децентралізації міграційна служба вже не буде опікуватися пропискою, тож передає ці турботи органам місцевого самоврядування. На прикладі Маріуполя - це райадміністрації. У мерії вже визначилися, в яких кабінетах городяни будуть реєструватися. У прес-службі маріупольської мерії Depo.Донбас повідомили, що штампи переселенцям у місцевих виконкомах будуть ставити на довідки, а не у паспорти. Але не з 4 квітня, а пізніше, мовляв, справи переселенців їм ще не передали, кабінети не облаштували. Коли ж це станеться – невідомо.

Йдеться про переселенців, які отримали довідку понад півроку тому або оформлюють цей документ вперше. Проблема в тому, що Кабмін з Мінсоцполітикою та Міграційна служба зовсім по-різному трактують законодавство, що регулює порядок реєстрації та надання довідок, а значить, соціальних виплат і пенсій внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

З одного боку, відповідно до Закону про "Захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", довідки з 13 січня цього року є безстроковими. Тобто їх не треба проштамповувати кожні півроку ані в Державній міграційній службі (ДМС), ані деінде. З іншого, Кабмін не врахував ухвалений Радою та підписаний президентом Петром Порошенком цей закон, і протокольним рішенням від 22 лютого 2016 року "повернув все в зад", тобто знову зобов'язав переселенців кожні півроку ходити в органи соцзабезпечення, а звідти - за черговим штампом.

Глухий кут і зрада в кубі

До останнього моменту у Маріуполі це виглядало так: приходить людина у соцслужбу продовжити/отримати довідку, її відправляють до органу ДМС, а там пропонують штамп не на довідці, а... у паспорті! Бо "міграційники" трактували закон по-своєму, мовляв, довідки безстрокові, і можна не зв'язуватися з ними взагалі. Тому і запропонували ставити відмітки про "прописку" переселенців в паспортах, що дозволяє закон ще, напевне, з часів Сталіна.

"Наскільки мені відомо, міграційна служба пропонує переселенцям скористатися порядком тимчасової реєстрації місця перебування, який зазвичай застосовується для осіб без певного місця проживання або для студентів. Тобто це не той порядок реєстрації, який передбачений постановою 509 (тією самою, що передбачає кожні півроку оновлювати довідку, - Ред.)", - коментує ситуацію юрист Донецької обласної організації Комітету виборців України Наталя Целовальниченко.

Якщо міркувати з позицій переселенця, то ситуація заходить у глухий кут і перетворюється у зраду в кубі. Найскладніше доводиться реальним біженцям, що орендують житло і яким навіть 400 гривень соцдопомоги важливі. Це "пенсійні туристи" можуть перечекати в "Л-ДНР", допоки ситуація не проясниться, а справжнім переселенцям потрібно, так би мовити, пояснити орендодавцю, де гроші лежать. Або переконати його, що прописати лівого "чайника" з Донецька зовсім не страшно, а навпаки, корисно.

Та й просто ще одна прописка в паспорті, нехай і тимчасова, як для безхатька - кому вона потрібна? Якщо раптом доведеться їхати на захоплену малу батьківщину, як реагуватиме бойовик на в'їзді в "ДНР", коли побачить ці витівки в документі? Особливо якщо врахувати, що і без них "туристи", які виїжджають з Донецька в Україну за пенсіями, вважають за краще говорити, що їдуть "до Волновахи і назад", не згадуючи "укропівскій" Маріуполь.

"До пенсії не доживу"

Фахівці в центральному Жовтневому маріупольському відділенні соцзахисту розводять руками – мовляв, так, відправляємо в міграційну службу, бо так наказали в міністерстві. Кажуть, що назад до них зі штампом у паспорті ще ні хто не повертався. А якби прийшли, то відмовляти в соцдопомозі не стали б. Ажіотажу з довідками поки немає. Чи то не вийшов піврічний термін з тих пір, як люди масово зверталися по довідку, чи то переселенці ще не відчули на своїй кишені припинення виплат. Соціальних бунтів не спостерігається.

Втім, є категорія людей, яка існує без виплат і пенсій весь період всіх Мінських угод разом узятих. Наприклад, Валентина Семенівна з селища Опитне, що в кількох кілометрах від Донецького аеропорту перебралася разом з чоловіком до дочки і зятя, які теж переїхали з Донецька до Маріуполя, після того, як її будинок рознесло в мотлох прямими влученнями. Жителів подібних селищ лише в минулому році "ощасливили" можливістю оформлятися переселенцями, і тільки тоді з'явилися якісь пенсійні перспективи. Зараз жінка пенсію не отримує.

В маріупольський соцзабез її привезли з орендованої квартири через дорогу на таксі: їй під 80 років, жінка ледве ходить, важко далася і минулорічна зима в підвалі під обстрілами. "Я до пенсії не доживу", - каже вона і п'є ліки. Її доньці в соцслужбі можуть лише в загальних рисах окреслити безвихідність ситуації і запропонувати або штамп в ДМС здобути, або почекати. Даючи зрозуміти, мовляв, з переселенцями не вперше такий бардак, планують одну ухвалу, ухвалюють другу, на ділі взагалі все інакше.

"Ось до кожного кодексу йдуть певні роз'яснення. Точно так само і до закону могли б їх дати. Так, закон не може бути з кількох томів. Але в кожне речення має вкладатись сенс якийсь, і може якось роз'яснити, щоб цей порядок був зрозумілий всім органам, які взаємодіють в цьому процесі", - говорить заступник начальника управління соцзахисту населення в Жовтневому районі Маріуполя Ольга Лушкова.

Чи зміниться щось після впроваджень нових правил - невідомо. І допоки ситуація з цими довідками така заплутана, переселенцям Маріуполя лишається тільки ввімкнути китайську мудрість, сісти біля моря і чекати, поки повз пропливе "труп ворога".