Мови "маріупольських греків": Як зберігають зникаючу спадщину Приазов'я

Захищати на Донеччині потрібно не російську, а румейську та урумську мови

Мови маріупольських греків перебувають під загрозою зникнення. Такі дані оприлюднила Спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Згідно звіту, найближчим часом на території України можуть зникнути 14 мов.

Depo.Донбас розшукав носіїв зникаючої мови у Маріуполі. Як з'ясувалося, мов "маріупольських греків" насправді більше: за даними, датованими 1989 роком, у Приазов'ї проживали близько 20 тис. носіїв двох мов – румейської та урумської.

"На жаль, свіжіших даних немає, але з того часу дуже багато греків Приазов'я виїхали за межі України, переважно у Грецію та на Кіпр. Тому можна говорити, що ця цифра набагато зменшилася", - розповідає кандидат філологічних наук, доцент кафедри грецької філології та перекладу Маріупольського державного університету Юлія Лабецька.

За словами Лабецької, цьогорічний звіт ЮНЕСКО - не перший, де зазначається загроза зникнення мови. Втім, її захист і збереження жодного разу не отримували великого розголосу, як, наприклад, ситуація з російською мовою. Адже під час політичної боротьби проросійські сили спекулюють на цій темі, хоча російську ніхто зникаючою мовою в Україні не визнавав.

Урумська та румейська мови з'явилися на приазов'ї наприкінці XVIII ст, коли греки переселялись з Криму на береги Азовського моря і заснували місто Маріуполь та 22 грецьких села. Як люди з різних населених пунктів спілкувалися різними мовами, так вони і переїхали до Приазов'я. І хоча на сьогодні більшість населення тут російсько- та українськомовна, села поблизу Маріуполя досі "поділені" на "урумські" та "румейські". Наприклад, у Ялті, Урзуфі, Сартані та Малоянісолі живуть нащадки румеїв. У Старому Криму, Старогнатівці, Мангуші - нащадки урумців.

"Ще у Криму греки ділилися на групи - урумомовні та румеємовні. Урумська мова відноситься до тюркської групи мов, а румейська мова - до грецької групи. Але термін "румейська мова" дуже неоднозначний. Існує думка, що це просто діалект новогрецької. Але навіть у мов греків Приазов'я існують діалекти: п'ять – у румейської, сім – у урумської", – розповідає Лабецька.

Незважаючи на те, що обидві мови – "грецькі", вони помітно відрізняються, і зрозуміти одне одного умурцям і румеям складно.

"У нас в родині батько був з румеїв, а мама – з урумців. Між собою "грецькою" вони не розмовляли, своїми мовами говорили лише з ріднею, яка розуміла їх. Між собою у ті радянські часи, звичайно, батьки говорили російською. Через цю різницю мов, на жаль, ми з сестрами не знаємо ані румейської, ані урумської, лише окремі слова та фрази, бо у побуті вони не використовувалися", - розповідає член Національної спілки письменників України, керівниця літературного об'єднання "Азов'я", уродженка Маріуполя Наталя Харакоз.

Різняться урумська і румейська не лише між собою, а й з новогрецькою - тією мовою, якоюй розмовляють у сучасній Греції. Незважаючи на те, що румейська теж відноситься до грецької мовної групи, навіть її "грецькому греку" буде непросто зрозуміти.

"Румейська на шляху розвитку отримала багато змін, у тому числі фонетичних. Тому зараз, коли "грек з Греції" почує грека-румея, він не завжди зможе зрозуміти його. Це, наприклад, як українці розуміють польську чи сербську. Багато слів знайомих, але не все зрозуміло", - пояснює Лабецька.

Від новогрецької "маріупольські" мови відрізняються не лише звучанням, а й написанням. Наприклад, румеї кілька разів змінювали писемність і вигляд своєї абетки. "Румеї втратили свою писемність ще у Криму, а на початку XX ст. постало питання про її відродження. Тоді в СРСР проводилась політика коренізаціі нацменшин, і румеї спробували для письма використовувати спрощений грецький алфавіт - латиницю. Після сталінських репресій мова залишилася лише у побуті. Вже в 60-х роках XX ст. румейські поети та письменники знов спробували відродити писемність, але свої твори записували кирилицею. Вже в 1990-2000-х роках грецькі та українські дослідники у написанні румейською знов використовують латиницю", - розповідає Лабецька.

Засновником румейської літератури вважають Георгія Костоправа з маріупольського села Малоянісоль, який писав у 20-30 роках ХХ ст. Він першим почав писати художні твори мовою, яка раніше не мала писемності. До речі, квиток члена Спілки письменників він отримав з рук Максима Горького.

А ось засновник сучасної урумської літератури, член Національної спілки письменників України, уродженець селища Старий Крим Валерій Кіор свої твори записує на базі кирилиці.

"Поет Антон Шапурма писав свого часу румейською. Ані рядка російською не написав. І мені казав: "Валєро, пиши своєю рідною мовою". Я і почав. Урумською. Так сталося, що я став першим, хто писав урумською за 200 років існування греків у Приазов'ї. Потім я вмовив члена НСПУ, уроженця Старогнатівки Віктора Бороту. Сьогодні ще пише твори Кірікія Хавана. Робить проби пера Валентина Паш з Волновахи. Але немає молоді. Мова повільно вмирає через те, що молодь нею не пише і не спілкується", - говорить Кіор.

У місцевій школі рідного селища Старий Крим він веде факультатив урумської мови. Займаються там близько десятка школярів. "Вони урумською поки не розмовляють, лише розуміють. Але десь у розумі мова відкладається, десь років у 40-50 люди починають говорити. Старий Крим - селище саме урумське, але, на жаль, у місцевій школі більше уваги приділяється вивченню новогрецької", - говорить Кіор.

На його думку, новогрецька для мешканців Старого Криму - іноземна мова: "Її активно вивчають, але, гадаю, писатимуть на ній лише через силу, без душі. Адже думають тут саме урумською".

В літературній спадщині Кіора є переклад урумською "Кобзаря" Тараса Шевченка.

Разом з Генадієм Морозом та Леонтієм Кір'яковим він уклав Українсько-румейсько-урумський словник. І це дає надію на те, що ці давні мови будуть спільно жити і розвиватись.

На думку Наталі Харакоз, збереженням мов мають перш за все опікуватися їхні носії. Що в Приазов'ї активно і робиться. Зберегти мову для майбутніх поколінь можуть не тільки грецькі літератори, а і діячи культури, народної освіти. І в цьому напрямку чимало робиться.

"Так, Федерація грецьких товариств України, що розташована у Маріуполі, регулярно проводить Всеукраїнські олімпіади школярів з грецької мови, історії та культури, у яких беруть участь і вчителі із Греції. Студенти проходять практику у Греції. У Маріупольському державному університеті разом з новогрецькою вивчають і румейську. До того ж, у селах є багато національних творчих колективів, проводяться традиційні фестивалі, наприклад фестиваль імені відомої грецької співачки Тамари Каци та "Мега йорти", на які у Приазов'я з'їжджаються греки з усієї України", - розповідає Харакоз.

Читайте також: Архітектура знищена назавжди: Яким був Маріуполь понад 100 років тому (ФОТО)

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Донбас