Луганська кава по-маріупольські: Як переселенцям отримати грант на відкриття бізнесу

Переїзд до Маріуполя для родини Леконцевих був не запланованим, проте вирішальним у їхній подальшій долі.

З рідного Хрустального (колишній Красний Луч) до Маріуполя Дмитро та Поліна приїхали у 2014-му на весілля друзів. Але додому вже не повернулися.

До війни подружжя тримало грибну ферму. Сьогодні від неї мало що залишилось, а їхній будинок слугує "дачею" сусідам.

Опинившись з новонародженим сином Лук'яном у незнайомому місті, молоді люди шукали роботу, намагалися знайти себе у різних галузях. Та врешті-решт вирішили відкривати власну справу. "Нас нічого не тримало, і нам не було чого брати за основу, окрім власних бажань. Колись давно я мала мрію готувати шоколад. Але були інші заняття, до цього якось не доходило. Тут нам не було, що втрачати, і ми вирішили спробувати", - розповідає Поліна Леконцева.

Аби мати можливість започаткувати бізнес, молоді люди шукали грантові програми, ретельно продумували, як виглядатиме та чим займатиметься майбутній заклад. "Ми писали бізнес-план для програми ПРООН з підтримки підприємництва. Спочатку отримали невеличкі кошти. Першим, що змогли купити, був ростер для обжарювання кави. На цьому не зупинились, хотілось відкрити повноцінне кафе. Потім виграли 150 тис. грн, змогли закупити більше необхідного", - розповідає Дмитро Леконцев.

За словами спеціаліста ПРООН Олександра Осовця, за час війни на Сході країни грантовою програмою вже підтримала більше 600 підприємців-початківців. "Подавати свої бізнес-ідеї на отримання грантів можуть як внутрішньо-переміщені особи, так і місцеві мешканці зони АТО. Наразі ми реалізуємо 72 програми грантерів, які подали свої проекти цього року. Якщо людині не вистачає знань щодо ведення бізнесу, ми проводимо відповідні тренінги, розповідаємо, як правильно написати заявку", - розповідає Осовець.

Звичайно, грантодавець може відмовити у виділенні коштів, але якщо якісно підготуватись, шанси залишитись ні з чим малі. "Ми ретельно вивчаємо проекти. Відмовити можемо, якщо людина зовсім не розбирається у галузі, проект в якій хоче реалізовувати. Або якщо ідеї фантастичні чи просто поки що не на часі, не затребувані у Донецькій та Луганській областях. Але ж те, що стосується їжі, завжди актуально. Загалом більшість підтриманих проектів - зі сфери послуг", - говорить Осовець.

Актуальна ідея Дмитра та Поліни отримала право на існування, і тепер вони годують маріупольців цукерками власного виробництва.

У кафе Дмитро готує каву, Поліна працює над десертами. Коли молоді люди відчули розвиток, взяли на роботу ще співробітників, які теж готують шоколад, торти, тістечка.

"Трохи згодом ми вирішили співпрацювати зі знайомими, які продають квіти. Тепер у нас можна купити і солоденького, і букет. Гадаємо, це цікавий хід. Якщо, наприклад, хлопець зайде, аби купити шоколадку своїй дівчині, він може взяти і квітів. І навпаки. Ми не боїмося експериментувати. Мабуть, тому у нас все вийшло", - каже Дмитро.

Сьогодні в асортименті кафе солодощі та напої, тут проводять майстер-класи з приготування десертів та святкують дні народження. Втім, у підприємців є подальші сміливі плани. "Ми намагаємось дослухатися до побажань клієнтів. Багато хто хоче просто ситно перекусити, іноді без солоденького. Тому плануємо додати і несолодкі страви. Не думаю, що це буде повноцінне меню "з першим, другим і компотом", але якісний фаст-фуд зробимо", - розповідає Дмитро. Крім того, за його словами, до них часто приходять проводити ділові зустрічі. Тож для таких випадків Леконцеви планують зробити окрему кімнату.