Як продати квартиру в "ЛНР" у 2020 році: Що потрібно знати

Щоб продати квартиру в Луганську, потрібна витримка і хороший ріелтор

Як продати квартиру в "ЛНР" у 2020 році:…

На окупованій Луганщині через коронавірус і карантин ринок продажу житла дещо принишкнув. Дається в знаки перекритя КПВВ і російського кордону. Покупцям і продавцям просто стало складніше комунікувати і домовлятися. Проте поступово обмеження знімають і, судячи з потоку оголошень, угоди і надалі укладатимуться.

Ціни на квартири в Луганську 

На скріншотах декілька оголошень продажу квартир в Луганську станом на 19 червня. 

 Ціни на квартири в Луганську

Ціни на квартири в окупованому Луганську

 

Оголошення про продаж квартир в окупованому Луганську

Ціни на квартири в Луганську

Ціни на квартири в Луганську з 2014 року впали втричі або й більше. Квартири у центрі з дизайнерським ремонтом і автономним опаленням, які зараз власники готові віддати $33 тисяч, шість років тому коштували як мінімум $60 тис. і навіть усі $100 тис.  Те саме з квартирами у спальних районах – $10 тис, $8 тис.  – таких цін в українському Луганську не було ніколи, хіба що на початку 1990-х, але й курс долара тоді був геть інший. 

Але навіть за такими низькими цінами продати квартиру в окупованому обласному центрі – нелегка справа.

Хто продає: зазвичай це ті, хто хочуть виїхати (або давно виїхали) з окупованого міста або на українську територію, або на Росію. Житло на непідконтрольній території – це тягар, який зобов'язує хоч іноді перетинати усі КПВВ, приїжджати в "ЛНР" і перевіряти, в якому стані перебуває колишня домівка. Продав житло – забув дорогу у бік Луганська.

Хто купляє: місцеві, які пов'язані з "органами влади", силовиками, вишами або медустановами в "ЛНР", для себе або для своїх дітей, яких теж вдалося влаштувати в якусь "адмністрацію". Росіяни, що так чи інакше мають ділові зв'язки з окупаційною адміністрацією або з "народною міліцією".

Нюанси, які потрібно знати, щоб продати квартиру в "ЛНР"

У перші роки окупації квартири в Луганську й інших містах "ЛНР" можна було продати за українськими документами і правилами. Угоду укладали на українській території, у Сіверськодонецьку, у Лисичанську або в інших містах. Іноді навіть так домовлялилися з покупцями, щоб власник взагалі не в'їжджав в "ЛНР": передавали оформлену в українського нотаріуса довіреність на родичів або друзів, або ж на ріелтора. 

Тепер цього зробити неможливо. Житло продають за "законами і правилами "ЛНР", на території "ЛНР" за допомогою нотаріусів "ЛНР". А за українськими законами ці угоди про продаж ніби і не існують. В українських реєстрах власник квартири залишиться власником, навіть якщо за фактом він квартиру продав. І ті, хто продає, і ті, хто купляє, це мають усвідомлювати. Більше ризикує покупець, але від укладання угоди цей факт нікого не утримує. Люди розраховують, що колись їхні угоди про купівлю\продаж будуть визнані, хоча у найближчому майбутньому Україна навряд на це піде.

Перед тим, як розпочинати процедуру продажу, потрібно "легалізувати" своє право власності в "ЛНР" і заплатити податок у "бюджет республіки" – 5% від оціночної власності житла. Все житло, яке було придбане до 2016 року за українськими законами і правилами, доведеться "легалізувати" і перевести всі документи на квартиру на "ЛНРівський" лад.

Довіреність на продаж квартири або будинку українського зразка в "ЛНР" тепер не приймається. Це ускладнює процес для тих родин, які живуть на українській території, мають в "ЛНР" у спільній власності квартиру, але не можуть всі разом виїхати на окуповану територію, щоб, приміром, оформити довіреність в "нотаріуса "ЛНР" на одного з членів родини. Як варіант можна оформити довіреність в російського нотаріуса. Російський документ в "ЛНР" вважають дійсним. Але для цього потрібно знайти російського нотаріуса, краще у прикордонному районі, домовитися про зустріч і всією родиною виїхати з України на Росію. Якщо розрахувати час, на все це піде день – вранці перетнули кордон у напрямку Росії, ввечері повернулися назад. Тим, хто вже живе на Росії, звісно, цю оборудку провернути легше.

Коли довіреність від співвласників житла буде на руках, починається співпраця з ріелтором. Агента з продажу шукають, спираючись на досвід друзів і знайомих, або ж за порадами у мережі, наприклад, в групах для переселенців. Його гонорар буде в районі 1000$. Також можна оформити в "нотаріуса "ЛНР" довіреність вже на ріелтора, щоб той одноосібно займався процесом продажу. Це, до речі, збереже час продавця. Ріелтор допоможе встановити ціну на житло і займатиметься підбором покупців. Продавець на цей час може виїхати з "ЛНР" і тримати зв'язок з ріелтором по телефону.

Пошук реального покупця може тривати і два місяці, і пів року, і більше. Все залежить від стану квартири чи будинку, району розташування, а також ціни і схильності продавця її зменшувати.

Складнощі під час продажу квартири в "ЛНР"

Якщо житло стояло порожнє з 2014 року, а продавати його співвласники вирішили тільки у 2020-му, то треба розуміти, що час не стояв на місці. Протягом шести років дехто з співвласників міг змінити призвище, виписатися з цього житла і прописатися в іншому на території України або ж Росії, або, врешті-решт, навіть і померти. В "ЛНР" час застиг, усі дані про співвласників квартири\будинку, які були станом на 2014 рік, збережені. Якщо люди не жили на окупованій території весь цей час і не приїжджали, то, звісно, ніяких змін і не вносилося. Вносити їх доведеться вже напередодні продажу житла під час "легалізації" прав. І це не завжди можливо, особливо якщо хтось із співвласників (той, хто змінив призвище або ж виписався) відмовляється або ж не може приїхати на окуповану територію.

Якщо квартира\будинок, що росташовані на окупованій території, за часів України були придбані за допомогою банківського іпотечного кредиту, і кредит вже після 2014 року був виплачений на території України, то на території "ЛНР" буде необхідно підтвердження цього. Український банк після виплати іпотеки видає довідку, що кредит погашено, а квартира тепер не у власності банка.

Українські документи в "ЛНР" не дійсні, але все одно право власності на квартиру продавцю підтверджувати доведеться. Сталого механізму немає, рієлтор з "ЛНР", з яким поспілкувався кореспондент Depo.Донбас, каже, що всі домовляються по-різному через різні установи, іноді й дають хабарі, як пощастить.

Якщо всі вищезазначені складнощі так чи інакше можна подолати, то вивіз великої суми грошей через лінію розмежування – одне з найскладніших завдань. Згідно з новими українськими правилами, які чинні з 28 листопада 2019 року, громадяни можуть ввезти на територію України з тимчасово окупованих територій не більше 50 тис. грн. Правила "ЛНР" неписані, на блокпостах бойовиків взагалі краще ніякою готівкою не світити, заберуть усе, ще й на підвал відправлять. Ті, кому вдалося продати житло в "ЛНР", розповідали Depo.Донбас, що готівку вивозили на собі, примотуючи до різних частин тіла, інші розповідали, що залишали готівку у родичів або знайомих і вивозили гроші частинами "у кілька заходів". Аби стати вільними від "ЛНР", доведеться ризикнути.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Донбас

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"