Економія в нуль: Як чиновники на Донеччині перетворили ProZorro на порожнечу

Весь минулий рік система електронних закупівель ProZorro збирала різноманітні міжнародні та національні відзнаки як кращий інструмент заощадження та прозорості витрачання публічних фінансів. Depo.Донбас проаналізував всі закупівлі Донеччини і з'ясувалося, що чиновники вміють купувати задорого і без конкуренції за будь-яких умов.

Загалом у 2017 році в Донецькій області було оголошено майже 74 тисячі тендерів на 34,7 мільярда гривень. Втім, результативними виявилися лише 48 тисяч договорів на суму в 13,2 мільярда. При цьому понад половини цих коштів було витрачено без проведення торгів: замовники або обумовлювали потребу негайної закупівлі, або просто проводили допорогову закупівлю та повідомляли про укладання договорів.

Хто купував за бюджетні гроші

Перша п'ятірка за сумою закупівель виглядає наступним чином: Служба автомобільних доріг провела 199 закупівель на 1,95 мільярда гривень, державне підприємство "Селидоввугілля" провело 485 закупівель на 1,89 мільярда гривень, державне підприємство "Мирноградвугілля" – 429 закупівель на 1,16 мільярди гривень, Департамент капітального будівництва Донецької обласної адміністрації - 171 тендер на 957 мільйонів гривень та державне підприємство "Артемсіль" провело понад тисячу закупівель на 574 мільйони гривень.

До першої десятки покупців також входять Маріупольський торгівельний порт, Донецька залізниця, Комунальне підприємство "Регіональний центр поводження з відходами", компанія "Вода Донбасу" та шахтоуправління "Південнодонбаське №1". Кожен з них минулого року здійснили закупівель на 250-400 мільйони гривень.

Попри сподівання розробників системи ProZorro, значної економії від її використання на Донеччині не спостерігається. У першій десятці покупців лідером з економії виявився Маріупольській торговий порт, який зменшив суму закупівель аж на 10% та заощадив 26 мільйонів гривень. А от "Артемсіль" продемонструвала нульову економію. Як і цілковита більшість підприємств-лідерів, економія яких склалася на рівні 1-3%. В цілому ж по області завдяки використання системи ProZorro вдалося заощадити близько 670 мільйонів гривень але, зважаючи на загальну суму закупівель, це становить лише 4%.

Лідерами з економії є різноманітні ОСББ, які здійснюють через систему невеликі закупівлі та заощаджують до 74% коштів. Серед великих же покупців найбільше коштів зберегло "Слов'янське лісове господарство", яке при купівлі на 1,5 мільйона заощадило 64%. Маріуполь є своєрідним лідером в ефективності використання системи закупівель – велика кількість покупців з цього міста демонструють значну економію бюджетних коштів.

Взагалі приблизно третина з 1600 установ, які витрачають публічні фінанси, взагалі не заощаджували під час закупівель. При цьому без жодної копійчини економії було витрачено майже 2 мільярди гривень.

Хто отримав бюджетні гроші

За даними системи ProZorro протягом минулого року кошти за виконання бюджетних замовлень отримали понад 11 тисяч фізичних та юридичних осіб. Але замовлень більш ніж на мільйон гривень отримали лише близько тисячі.

Лідером за обсягом отримання бюджетних замовлень є Державне підприємство "Регіональні електричні мережі", яке постачає електрику великим державним шахтам та бюджетним установам у шахтарських містах області. Загалом протягом минулого року вони поставили електроенергії на 660 мільйонів гривень.

Другий щабель у рейтингу обіймає товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас СМД Україна". Ця компанія у 2017 році отримала від Служби автомобільних доріг області замовлення на обслуговування та ремонт автошляхів Донеччини приблизно на 552 мільйони гривень. За даними аналітичної системи "YouControl", засновниками компанії є киянка Наталя Моторна та мешканець Дніпра Ігор Черненко. Зареєстрована компанія у Києві, а свої перші тендери виграла у Криму у 2013 році – тоді вони займалися інженерним захистом доріг на 40 мільйонів гривень. Після цього фірма зникла з будівельного ринку та повернулася у 2016 році, вигравши тендерів на 33 мільйони на Донеччині та Сумщині, а вже у 2017 році стала одним з лідерів закупівель у Донецькій області.

Далі у списку йде підприємство "Доненергоекспорт", що постачає запасні частини на вугільні підприємства області. Ця фірма зареєстрована у Києві мешканкою Горлівки Наталією Горностаєвою. У 2016 році вона поставила за бюджетний кошт обладнання на 15 мільйонів гривень, а вже у 2017 році отримала замовлень на 495 мільйонів гривень.

Далі йде ще одна дорожньо-будівельно компанія "Славдорстрой", яка належить мешканцю Донецька Сергію Сухому. Зареєстрована вона у Слов'янську лише наприкінці 2015 року, але вже наступного року отримала бюджетних замовлень на 123 мільйони гривень, а у 2017 році уклала договорів з бюджетом на 387 мільйонів гривень. Головними замовниками компанії стали Служба автомобільних доріг області та Департамент базових галузей Донецької обласної державної адміністрації, який опікується ремонтом автошляхів.

Замикає трійку найбіліших отримувачів бюджетних коштів підприємство "ДТЕК Донецькобленерго". Минулого року ця компанія, яка входить до бізнес-імперії Ріната Ахметова, поставила бюджетним установам електрики на 256 мільйонів гривень.

Під час закупівлі у лідерів, замовники демонструють вкрай низький рівень економії. Економію на рівні 7% вдалося отримати лише під час закупівлі у товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас СМД Україна". А ось найменшу поступливість у ціні демонструють енергетичні компанії (0% заощаджень) та компанія "Славдорстрой" (лише 1% економії під час проведення тендеру).

Все це свідчить лише про те, що українські чиновники не зацікавлені в заощадженні бюджетних коштів. Для цього у них просто немає стимулу, бо рівень їх доходів аж ніяк не залежить від ефективності використання коштів громади. Крім того, у вітчизняному законодавстві є безліч шпарин, через які навіть мільярдні закупівлі можна проводити без тендерів.

Наприклад, можна розбити закупівлю на невеликі частини і зробити вигляд, що кожний елемент – окрема закупівля. Наприклад у Краматорську так зробили під час встановлення лічильників тепла на багатоповерхові будинки – договорами по кілька тисяч гривень вивели з бюджету майже 5 мільйонів. Втім, закінчилося це карними справами, але це в українських реаліях більше схоже на виняток. Ще один популярний спосіб марнотратства замість економії – проводити додаткові закупівлі. Це дуже популярна схема під час великих будівництв та реконструкцій. Наприклад, під час реконструкції Саду Бернацького у Краматорську проводилася додаткова закупівля озеленення на 4,6 мільйона гривень.

Врешті-решт, є ще один ефективний спосіб – можна просто виправдати закупівлю негайною потребою та закуповувати на мільйони без усіляких тендерів та конкурсів. Більше того, для Донеччини є універсальне виправдання – війна. Користуючись ним, упродовж всього року керівництво активно вимагало взагалі скасувати обов'язкове використання системи ProZorro для області. Нібито, подивіться, які шахраї та незграби виграють прозорі тендери, краще ми самі знайдемо гідних підрядників та будемо нести за це відповідальність.