Медична реформа і мільйони: Чому в Краматорську пацієнти і лікарі нічого не розуміють

Depo.Донбас вирішив з'ясувати, що мешканці Донбасу знають про медичну реформу й що лікарі вже готові запропонувати своїм пацієнтам з нового року.

Для цього ми відвідали обидва центри первинної медично-санітарної допомоги. Один з них обслуговує міські селища та стару частину міста – загалом близько 105 тисяч пацієнтів. Це класичний центр з амбулаторіями, розташованими у міських селищах. Другий центр обслуговую 95 тисяч мешканців центральної частини міста. Всі його амбулаторії розташовані компактно в одній будівлі. Обидва центри замість звичних поліклінік з'явилися після останньої медичної реформи, які проводилася на чолі з Раїсою Богатірьовою. Тоді виникла ідея розділити медицину на три рівні: на первинному залишити початкову допомогу родинних лікарів та обмеженої кількості вузьких спеціалістів, другий рівень мав складатися зі стаціонарів в великих містах, а на третьому рівні мали працювати високоспеціалізовані клініки державного рівня. Проте далі перейменування поліклінік в "первинну допомогу" справи тоді не рушили.

Відвідувачі обох центрів знають про медичну реформу дуже мало, а от претензій та запитань до лікарів дуже багато, й вони зовсім не залежать від місця проживання пацієнтів.

Суцільні проблеми та анонімність

Обидва центри зустрічають відвідувачів звичайними лікарняними коридорами. Часом складається враження, що час тут якщо не зупинився, то дуже загальмував свою швидкість. Навіть вивіски амбулаторій сприймаються просто як пам'ятник попередній реформі, яка просто розділила єдину поліклініку на окремі амбулаторії.

Пацієнти із задоволенням скаржаться на медичні послуги, але без жодних імен та фотографій, бо бояться: "Вони тут усі м***ки, але нам ще в них лікуватися".

Кілька співрозмовників прямо нагадують старий радянський анекдот про неприпустимість сварок з лікарями, вчителями та правоохоронцями – до кожного з них колись доведеться звернутися, й ті обов'язково пригадають всі образи. Більшість пацієнтів про реформу чули, але точно переказати її зміст не можуть.

"Чула, що з нового року більшість послуг буде платними, а ціни будуть просто захмарними. А ще хтось казав, що треба буде обрати собі лікаря. Як я буду обирати серед незнайомих людей – не знаю. Тому просто чекаю. Але нічого кращого я вже не чекаю. Зараз більша частина пенсії і так витрачається на ліки, а що буде далі – не хочу навіть уявляти", - розповідає літня жінка, яка представилася як Тамара Володимирівна.

Досить молодий чоловік на ім'я Віктор починає скаржитися, що у сучасних лікарнях немає нічого, крім лікарів. "Я не можу сказати, що в нас поганий дільничний лікар, але крім олівця та фонендоскопа у нього більше нічого немає. Зробити рентген, УЗД чи томографію можна лише у приватних клініках. Черги на аналізи в звичайній лікарні слід чекати кілька тижнів. Якщо хочеш швидше – знов до приватної. Я вже не кажу про ліки. І якщо для мене це не проблема, то літніх людей з мізерними пенсіями просто шкода", - бідкається пацієнт.

А ось батьки хворих дітей бачать зовсім іншу проблему – замалу кількість дитячих спеціалістів вузького профілю. "Вилікувати дитячу застуду у наших лікарів виходить дуже добре. А ось коли слід проконсультуватися з вузьким фахівцем, то це просто жах. Його або взагалі немає, або приймає він по кілька годин на добу", - бідкається Наталя, яка очікує чергу зі своєю маленькою донькою.

Мовчазні очільники

Очільники краматорської медицини воліють офіційно не коментувати медичну реформу. Мовляв, закон ухвалений, але ще не підписаний. Крім того, для початку повноцінного виконання цього закону слід прийняти низку підзаконних актів.

За словами керівника краматорського відділу охорони здоров'я Валерії Мельник, зараз коментувати зміни вони не можуть. "В області постійно проводяться наради щодо втілення медичної реформи, але законодавчої бази ще немає, а запитань більше, ніж відповідей. Єдине, що ми розуміємо на цьому етапі, це те, що впровадження реформи у первинній ланці почне відбуватися у 2018 році, а вторинна рамка буде реформуватися до 2020 року. Станом на зараз нам повідомили, що у першому півріччі наступного року первинна медицина буде фінансуватися з бюджету за старою схемою, а далі повинна запрацювати реформа", - наголосила Мельник.

Взагалі всі медики, а тим більше керівники різних рівнів, дуже неохоче коментують медичну реформу. Тож обриси первинної медицини у Краматорську вдалося збирати по камінчику в неофіційних бесідах з фахівцями міського та обласного рівня.

Перетворення лікарень

Про це говорилося вже безліч разів: головним наслідком реформи для пацієнта стане необхідність обрати себе лікаря та укласти з ним договір. Після цього лікар (або медична установа в який він працює) буде щороку отримувати напряму з бюджету фіксовану суму грошей за кожного пацієнта. Яка це буде сума, поки що невідомо. Але кілька джерел назвали суму в районі 360-380 гривень на пацієнта на рік. Чи вистачить цього для надання гарантованих безкоштовних послуг, сказати дуже важко. Зараз переліку безкоштовних послуг просто немає.

Наприклад, заявлено, що базові аналізи пацієнти будуть здавати безкоштовно. Але, за словами фахівців, собівартість звичайного аналізу крові та розгорнутого відрізняється в рази. Втім, навіть якщо не занурюватися в усі ці нюанси, а просто порівняти майбутнє фінансування та бюджет поточного року, то можна помітити, що первинна медицина після реформи отримає приблизно на 10-11 мільйонів менше, ніж поточного року. В міському бюджеті 2017 року на первинну допомогу закладено 85 мільйонів гривень, а наступного року 200 тисячний Краматорськ може отримати на обслуговування пацієнтів лише близько 74 мільйони. В цих умовах можливо лише два варіанти: оптимізація видатків та пошук додаткових доходів.

Щодо оптимізації, то, на думку фахівців, це цілком можливо. По-перше, центри первинної допомоги зараз займають величезні приміщення, які їм фактично не потрібні. Тож, відмовившись від частини цих приміщень або здавши їх в оренду, можна буде не лише зменшити видатки, а й отримувати прибутки.

Крім того, у лікарень з'являється мотивація змагатися за закріплення з собою переселенців, яких, за неофіційними даними, в Краматорську до 50 тисяч, а це додаткові 18,5 мільйонів гривень. Також, на думку фахівців, краматорські центри первинної допомоги зможуть досить непогано заробляти на наданні платних послуг. "Обидва центри, зокрема, мають дуже непогане лабораторне обладнання з якісними сучасними аналізаторами які через брак фінансування просто не використовуються на повну потужність", - анонімно розповідає один з медиків. Зараз надавати таки платні послуги муніципальні лікарні не можуть.

Комерціалізація та конкуренція

Ще одна важлива деталь реформи – зміна статусу центрів первинної медико-санітарної допомоги. З комунальних установ вони мають перетворитися на комунальні підприємства. Зараз за своїми функціями та можливостями це фактично бюджетні установи, які повністю позбавлені права фінансової самостійності та не можуть вести господарську діяльність. Після зміну статусу лікарні мають фактично залишатися неприбутковими, але у них з'являється можливість вести господарську діяльність та надавати платні послуги. На цей час ще не врегульоване питання відносин нових установ с податковими органами, але це дозволить державним клінікам більш активно конкурувати з приватними.

Новий закон дозволяє направляти бюджетне фінансування на кожного пацієнта не лише державним кінікам, а й приватним та навіть лікарям, які зареєстровані у якості підприємців. Щоправда, в останній з варіантів навіть самі лікарі не дуже вірять. Справа в тому, для укладання контракту з пацієнтом лікар має гарантувати надання послуг 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

"Виконати це одній людині неможливо, бо є відпочинок, відпустки та лікарняні. Тож лікарю-підприємцю слід буде укладати контракт з якоюсь лікарнею, а це позбавляє підприємництво будь якого сенсу", - розмірковує один з краматорських терапевтів.

Взагалі, після реформи кожен з пацієнтів зможе самостійно обирати не лише лікарню, до якої буде закріплений, а й лікаря. При цьому, якщо у лікаря буде менше 2 тисяч пацієнтів, то він не може відмовити взяти людину на обслуговування. Тож у створення невеличких підприємств з кількох лікарів для обслуговування кількох десятків тисяч пацієнтів фахівці цілком вірять. Крім того, вони переконані, що створення конкурентних умов покращить якість послуг.

Цей невеличкий рейд продемонстрував, що, попри розмови про медичну реформу, її сутність не зовсім розуміють не лише пацієнти, а й лікарі, які насправді мали стати її провідниками. Крім того, небажання поки відверто говорити про проблеми та очікування ставить саму реформу під величезну загрозу. Дуже важко проводити ефективну реформу в якій не зацікавлені ані лікарі, ані пацієнти. Бо у кожної реформи має бути двигун та кінцевий споживач.