Нью-Йорк на Донеччині: Хто заснував унікальне селище, і як воно втратило свою назву

У четвер, 1 липня, Верховна Рада проголосувала за постанову про перейменування селища Новгородського у Бахмутському районі на Нью-Йорк. "За" проголосував 301 народний депутат.

Перейменування Новгородського ініціювали місцеві жителі, які виступили за повернення населеному пункту його історичної назви.

Чому не вдалося перейменувати Новгородське на Нью-Йорк раніше

Це далеко не перша спроба повернути місту історичну назву. 4 лютого 2016 року Верховна Рада проґавила цей шанс, коли декомунізувала майже усі населені пункти Донбасу.

Ще раз питання проукраїнські мешканці Новгородського публічно підняли у 2019 році. Їх підтримав керівник Донецької ОВЦА Павло Кириленко.  До того ж і депутати селищної ради ухвалили рішення про перейменування селища на Нью-Йорк. Після узгодження про перейменування населеного пункту обласною владою, питання мала розглянути Верховна Рада. Але проти історичної назви повстала рада ветеранів фенольного заводу організувала протест. Питання про повернення Новгородському старої назви мали винести на громадські слухання. Потім ця тема якось заглухла, і селище Нью-Йорк офіційно досі свою назву не повернуло.

Хто заснував Нью-Йорк на Донеччині

Нью-Йорк на річці Кривий Торець заснували протестанти – німці-меноніти у другій половині XVIII століття. У той час міграція німців на малозаселені землі Російської Імперії була масова. 

Одна з німецьких колоній спочатку жила на Хортиці, а потім викупила 35 тис. га землі на узбережжі Кривого Торця, яка належала доньці князя Голіцина після смерті її чоловіка графа Миколи Ігнатьева.  Вже у 1878 році 244 сім'ї переселилися з Хортиці і утворили кілька менонітських колоній на території, яка зараз є Донецькою областю. Нью-Йорк і був однією з таких колоній. Її засновником називають Якова Унгера.

"Ім'я" поселення отримало, як не складно здогадатися, на честь американського Нью-Йорка. Одна версія каже про те, що назву дав сам Унгер після подорожі в американський Нью-Йорк і побаченого у США промислового розквіту.  Мовляв, він був настільки вражений, що запропонував назвати своє поселення так же і запозичувати передові технології.

Інша версія походження назви каже про те, що її автор – місцевий промисловець Яків Нібур, в якого дружина була американкою. Мовляв, він вирішив, що місцевий Нью-Йорк буде нагадувати їй про далеку батьківщину. Не виключно, що правильні обидві версії: засновники селища просто були однієї думки щодо його назви.

Якою була промисловість Нью-Йорка на Донеччині

Перше підприємство у німецькій колонії – паровий млин, його Унгер заснував в 1893 році. За відомостями 1913 року, продуктивність його млина оцінювалася в 320 тисяч пудів на рік. У селищі ходили легенди про те, що тутешнє борошно "продавали навіть у Парижі".

У 1894 році Нібур заснував у Нью-Йорку машинобудівний завод, яий випускав машини для сільського господарства і маслобійних заводів.

Завод з фасадної сторони

Сільськогосподарська техніка, виготовлена ​​на заводі

А це сам Нібур

Працівники на заводі у ливарному цеху

У 1905 році відкрито цегельний завод Унгера. Виготовлена на ньому черепиця вкриває дахи будинків на Донеччині і досі.

Фото: livejournal\ jesus-navin

У 1912 році була відкрита жіноча гімназія.

В селі працювала школа для бідних, кооперативна лавка, семирічна школа, сільрада, аптека братів Олів'є, яка фактично стала лікарнею.

У 1915 році в місті також побудували завод з виготовлення нафталіну для створення вибухівки. За радянських часів на базі нафталінового заводу в Нью-Йорку створили фабрику з виробництва обладнання для видобутку вугілля, яка припинила роботу у 2006 році.

Чому Нью-Йорк втратив свою історичну назву

Після того, як Російською Імперією прокотився червоний терор, у Нью-йорку коїлося те саме, що й на інших територіях Донбасу – розкуркулення, колективізація, розстріли.

Те, що відбувалося тоді, ілюструє історія одного з жителів міста Евальда Еннса, який в 1890 році заклав великий парк. Зразки дерев для нього доставляли з різних країн. Парк зі ставком став справжньою окрасою Нью-Йорка. Коли селище зайняла "Червона армія", солдати почали вирубувати парк на дрова, пише газета німецького суспільства "Переселенческий Вестник".

Еннс звернувся до солдатів з проханням залишити рідкісні породи дерев і взяти колоди, що лежали неподалік. Таке зауваження розлютило червоноармійців. До того ж, Еннс був бароном, і цього було достатньо, щоб німця розстріляли в його ж парку. Тіло викинули в ставок, де воно плавало ще довгий час, оскільки односельці боялися його поховати.

Від іншого місцевого жителя – Генріха Хамма, власника найбільшого міського магазину, більшовики зажадали знищити все книги богословського змісту. Коли він відмовився виконати наказ, його теж розстріляли.

Німці Нью-Йорка, які вижили у той час, остаточно були вивезені у ГУЛАГ або розстріляні радянською владою у 1941-1942 роках, оскільки у них бачили п'яту колону і ворогів. Донецькі краєзнавці стверджують, що після Другої світової війни в Нью-Йорку залишилося тільки 30 німців, пише "Новое время".

Тим не менш, селище зберегло свою назву аж до початку холодної війни між СРСР і США.

Історичні будівлі у Новгородському з часів Нью-Йорка

Від старих часів в селищі залишилося небагато. Так виглядав кооперативний магазин Аарона Тіссена та книжковий магазин братів Хамм у 70-х роках XX сторіччя.

А так це місце виглядає зараз. Фото: Аріна Радіонова

Зберігся паровий млин Петра Діка. Так історична будівля виглядає зараз. Млин побудований у 1903 році, але в 2019 ледь не був знищений. Місцевим активістам і краєзнавцям вдалося врятувати млин, і будівлі було надано статус пам'ятки історії.

Фото: Шахты и рудники Донбасса

Це колись був кооперативний магазин.

Що від нього залишилося показано на цьому колажі.

А це сучасний вхід.

Місцеві проукраїнські активісти намагаються зберегти історію селища. У Facebook вони створили групу "Український Нью-Йорк на Донеччині", де діляться і старими і сучасними фотографіямі Нью-Йорка, обговорюють сучасні події з життя селища і згадують про минулі.

 

Перспективі жити у Нью-Йорку після повернення історичної назви у групі радіють.