Підсумки 2020 року на Донбасі: П'ять подій, які сколихнули регіон

Серед иншого 2020 запам'ятався закритими через коронавірус КПВВ, через що людям доводилося кілька днів жити біля лінії розмежування, аби окупанти дозволили їм потрапити додому. Цього року на Донбасі тривала і війна, яку не зупиняє жодне перемир'я.

Війна на Донбасі, невдале перемир'я і втрати в ЗСУ

Фрази президента Володимира Зеленського, сказані в 2020 році, про те, що у своєму мозку він війну на Донбасі закінчив, що побачив бажання миру в очах Володимира Путіна, вже стали мемами. Але якщо це і смішно, то крізь сльози, тому що українські захисники продовжують гинути навіть після встановлення чергового всеосяжного перемир'я.  Через ворожі обстріли й спричинені ними пожежі з початку 2020 року загинули й померли у військових госпіталях від отриманих у районі бойових дій поранень 64 українські герої-захисники, повідомляє видання Міноборони "Армія-Інформ".

Лісові пожежі на Луганщині

Найжахливіша подія цього року на Донбасі - це не пандемія коронавірусу. Врешті-решт, COVID-19 охопив весь світ, і були регіони на Землі, які постраждали від вірусу значно сильніше. Луганську область двічі за рік мучило інше жахливе явище - лісові пожежі, які знищили не тільки дерева, але й села разом з людьми і їхнім майном. 

Перші пожежі у лісі виникли на початку липня і тривали кілька днів, загинуло п'ять людей, 34 людини (з них – 15 дітей) були госпіталізовані. За медичною допомогою до лікарні зверталася 71 людина. Вигоріло близько восьми тисяч гектарів лісу. Горіли селища і дачні кооперативи. Селище Смолянинове найбільше постраждало від лісових пожеж: пошкоджено 59 домівок, знищено вогнем – 23. У Волчому, в дачному кооперативі люди згоріли буквально заживо. Родина Костромцових – Наталія та Олександр не змогли виїхати і опинилися у вогняному кільці, їхній автомобіль зупинився, а вони вирішили бігти, але невдовзі загинули. 

Уряд виділив 55 млн гривень для ліквідації наслідків пожеж і допомоги постраждалим - по 300 тис. гривень, але за підрахунками збитки склали мільярди гривень.

Але липневі пожежі були тільки розминкою напередодні пожеж, які розпочалися наприкінці вересня і тривали на початку жовтня. Луганщина у вогні була уздовж лінії розмежування, і він завдяки сильному вітру досить швидко перекинувся на великі площі лісу і підібрався впритул до населених пунктів. Вогонь зачепив 32 селища, майже повністю знищив Сиротине і Воронове, що неподалік Сіверськодонецька. В області було більше 146 осередків пожеж, місцеві мешканці впевнені, що пожежі виникли не самі, а це були підпали. У цих пожежах, які тривали з 30 по 8 жовтня загинуло 12 людей, вигоріло 20 гектарів лісу, згоріло частково або повністю близько 600 будинків. Уряд знову заявив, що виділяє допомогу постраждалим по 300 тис. гривень, але її і досі отримали не всі родини, оскільки мають проблеми з документами і не можуть підтвердити своє право на власність згорілих будинків. 

Люди і досі живуть на згарищах у наметах або підвалах, у родичів, у знайомих. Навіть якщо вони і отримають гроші, 300 тис. гривень не вистачить, щоб відбудувати дім.

Слідчі ДБР назвали одну з головних причин масштабних лісових пожеж в липні та вересні-жовтні 2020 року – системне розкрадання палива під керівництвом ГУ ДСНС у Луганській області. "В управлінні ДСНС не було сформовано належний резерв паливно-мастильних матеріалів, спеціалізована техніка для гасіння пожеж під час їх виникнення не змогла вчасно виїхати на місця пожежі, що не дало можливості їх оперативно локалізувати. Корупційні дії посадовців ДСНС призвели до загибелі людей, знищення споруд, будинків та лісових масивів", - йдеться у повідомленні.

Відкрито кримінальне провадження, в управлінні ДСНС провели обшуки.

Ситуація на КПВВ. Приниження, черги і неможливість потрапити в "ЛНР і "ДНР"

Пандемія коронавірусу відбилася і на роботі КПВВ на лінії розмежування. Тисячі людей опинилися відірваними від дому, від родичів і взагалі від світу. Вже навесні КПВВ спочатку працювали з перебоями, а згодом і зовсім закрилися під час локдауну. Влітку робота пунктів пропуску стала поступово відновлюватися, на Луганщині єдине КПВВ у Станиці працювало стабільно. Через пошкодження пожежою, через епідеміологічну ситуацію восени КПВВ призупиняло роботу, але не на довго. В цілому ані окупаційна влада "ЛНР", ані українська сторона не чинили істотних перепон для перетину. Але від вересня з'явилися обмеження: в "ЛНР" можна в'їхати і виїхати, якщо маєш реєстрацію на окупованій Луганщині, але не частіше ніж один раз на місяць. Україна побудувала нові КПВВ у Щасті і Золотому з центром надання адміністративних послуг, з комфортними зонами очікування, з "Ощадбанком", медпунктом і навіть акушерським пунктом, але окупанти ці напрямки відкривати відмовилися.

Інша справа - ситуація на блокпостах в "ДНР". З чотирьох КПВВ працює лише один у напрямку Оленівка-Новотроїцьке, його окупанти відкривають двічі на тиждень. Окупаційна влада спочатку відкривала КПВВ коли їй заманеться, а потім вигадала правила, за якими потрапити в "ДНР" стало не просто: потрібно писати запит у штаб і вказувати причину з якої людина хоче поїхати на підконтрольну бойоикам територію, чекати відповіді, чи підпадає ця причина під дозвіл на пропуск. Штаб складає списки, і тільки за цими списками на своєму КПВВ "Оленівка" "ДНР" пропускє людей. Сотні мешканців окуповної території, навіть маючи у своїх паспортах прописку, не могли потрапити до дому. Вони жили під КПВВ на лінії розмежування тижнями, чекаючи на дозвіл від штабу "ДНР", харчувалися тим, що привезуть українські волонтери, або ж ДСНС. Люди ставали ставали навколішки перед співробітниками ОБСЄ, благаючи  вмовити бойовиків впустити їх додому, записували відео до ватажка Пушиліна, усіляко принижуючись, отримували травми і стусани, коли бандити з автоматами розганяли їх. Окупаційна влада зробила усе, аби перетворити донечан на гачірки, об яких витирає ноги. 

Крім того, окупанти закрили "кордон" і в себе між "ЛНР" і "ДНР". Це неймовірно, але тепер потрапити з Луганська в Донецьк неможливо.

Місцеві вибори на Донбасі

25 жовтня на Донбасі обрали місцеву владу, яка й визначатиме долю української частини регіону на найближчі п'ять років. Результати не стали несподіванкою: низька явка, підтримка уламків Партії регіонів – ОПЗЖ, "Опоблоку", партії "Мир і розвиток", Нашого краю" і "місцевих князьків" типу Максима Єфімова у Краматорську, Руслана Трєбушкна у Покровську, Олексія Реву у Бахмуті. Також мером Кремінної на Луганщині став одіозний екс-регіонал Володимир Струк, проти якого відкрито два провадження через співпрацю з "ЛНР", а Неля Штепа, як судять за посягання на територіальну цілісність України обрана депутатом міськради Слов'янська.

Результати виборів на Донбасі означають тільки одне - Донбас не вивчив урок з війною і окупацією, мешканці, які ходять на вибори, усе ще ведуться на проросійську риторику,  а ті, хто не ходить ( і їх більшість) або розчарувалися і не вірять у зміни, або ж не бачать свого майбутнього з цим регіоном.

Заблоковані переговори в ТГК щодо обміну полоненими

Чи не вперше за кілька років напередодні Нового року не відбудеться великий обмін полоненими. Підконтрольні Росії маріонетки з "ЛНР і "ДНР" заблокували переговори у ТГК безглуздо вимагаючи процесуального очищення дев'яти осіб, яких Україна віддала в "Л-ДНР" ще під час минулого обміну. "Очистити" їх українська сторона не може без їхньої участі, де вони, невідомо навіть їхнім адвокатам. Крім того, російська сторона вимагає від України проведення виборів на окупованих територіях Донбасу, вимагає прийняти постанову Верховної Ради, яка має затвердити якийсь мирний план, запропонований ОРДЛО. Тим часом маріонетки не подали жодного списку з призвищами утримуваних осіб. Україна ж подавала списки чотири рази, у них спочатку було понад 200 призвищ, потім їх скоротили ло 11 - це ті люди, які потребують негайного звільнення через стан здоров'я. 

Протягом 2020 року Україні пощастило повернути 20 своїх заручників, це відбулося у квітні. У 2019 році відбулися два обміни: у вересні і грудні. Україна повернула 35+76 полонених.

У 2018 році великого обміну не було, так само може статися і в 2020. За даними СБУ станом на 19 грудня, близько 260 осіб ув'язнені на окупованих територіях Донбасу, але це тільки ті, про кого відомо офіцйно.