Скільки дітей з України ходитимуть в школи "Л-ДНР" мінними полями

Пенсіонери проходять кола пекла аби отримати пенсію, а діти, що живуть у сірій та червоній зоні Донбасу змушені наражатися на небезпеку.

1 вересня для багатьох з них - чергове випробування. Комусь доведеться ходити в школу мінними полями на сторону "ДНР", хтось взагалі може залишитися без навчання.

Точної статистики таких дітей немає, але усім відомі райони та населені пункти, де школи або зруйновані, або перетворені на опорні пункти. На Донеччині це Піски, Жованка, Бахмутка, Майорськ, Зайцеве, селище Сєверне, а також прифронтові райони Попаснянського та Станично-Луганського районів.

Наприклад, на контрольованій Україною території Донецької області 1 вересня не відкриється 15 прифронтових шкіл, ще 37 перебувають у зоні підвищеного ризику. Там навчаються 6 тис. дітей.

Відомий волонтер Євген Каплін каже, що більшість дітей з Жованкі, Бахмутки і Майорська минулий навчальний рік ходили в школу на підконтрольну "ДНР" територію. Автобус, щоб везти учнів за 15 кілометрів в українську школу, влада не надала.

"Чи готова держава до визнання документа про освіту з горлівської школи?", - питає він.

Найближча школа розташована в підконтрольній "ДНР" частині села Зайцеве. Школярі ходять на "ту сторону" через заміновані поля і дороги.

Цьогоріч ситуація не змінилася. За українських дітей просить російська волонтерка Вікторія Івлева. Благає усіх, від кого це залежить, не змушувати дітей ходити до школу в "ДНР" мінними полями.

"На околиці Горлівки в селищі Жованка, відвойованому українською армією влітку 2015 року, живуть діти. Їх шестеро. У сусідніх Бахмутці і Пісках - ще дванадцять. Села майже зруйновані, в них немає води і світла, хліб привозять волонтери два рази в тиждень. Школа, в яку діти ходили, залишилася на неконтрольованої території, в Зайцевому, якийсь час туди ще можна було потрапити, обходячи протитанкові міни", - написала Івлева на своїй сторінці у Фейсбуці.

Найближча школа - в Опитному, що на околиці міста Бахмут, але немає на чому до неї добиратися. 

"Місцевий відділ освіти на повному серйозі вважає, що можна всіх дітей або віддати в інтернат, або обійтися присиланням шкільного автобуса в селище Майорськ, до якого діти повинні будуть ходити самі. Та до Майорська від Жованки чотири кілометри, а від Бахмутки - всі тринадцять! Хіба ж це мислимо, щоб дитина ходила на такі відстані кожен день, та ще по зовсім небезпечній дорозі!",- пише волонтерка.

Івлева благає, щоб дітей перевозили у спеціальному броньованому автомобілі 

"Будь ласка, зробіть все можливе, щоб вісімнадцять дітей з трьох сіл Донецької області, що знаходяться майже на нульовій позначці і фактично на лінії фронту, змогли б ходити в школу в рідній країні, в школу, в якій не буде гуркотіти. Вірніше, не ходити, а їздити. І не на шкільному автобусі, а на броньованому і безпечному транспорті зі спеціальними розпізнавальними знаками, щоб діти не стали мішенню і жертвами провокацій", - написала Івлева.

Така ж точно проблема і в окупованому Ясинуватському районі в прифронтовому селі Сєверне. Дітей потрібно везти в школу в українське селище Орловка,  транспорт місцева влада не надає.

За кожною школою, яка знаходиться у прифронтовій зоні, на весь навчальний рік 2016-2017 закріплять поліцейських, але і цей запобіжний захід, в разі обстрілу, не допоможе на 100% врятувати життя дітей.

Директор школи у підконтрольному Україні селищі Чермалик Донецької області Марія Сирота розповіла Радіо Свобода, що якщо будуть попадання снарядів біля школи, то вчителі не зможуть забезпечити безпеку учнів.

"Якщо сильно гримить, ми дітей шикуємо на першому поверсі у коридорі під стіною, щоб не було поранень від осколків скла. Оце і вся безпека", - каже Сирота.

Учень цієї школи Сашко розповів, що при обстрілах вчителі дзвонять додому учням і попереджають, щоб вони на заняття не йшли. 

Учениці Красногорівської школи Лера і Катя розповідають, що не вчилися майже рік, а потім змушені були наздоганяти.

Тобто діти навчаються під час бойових дій у регіоні, де офіційно не оголошено воєнний стан, тож не мають ніякого офіційного статусу постраждалих.

Така сама ситуація і в Станиці Луганській. Тількі-но в місцевій школі №1 замінили усі вибиті обстрілами вікна, як селише знову було обстріляно, а вікна розбиті.

Учні розповідають, що неодноразово самі потрапляли під обстріл, коли йшли додому, тому деякі батьки вивозять дітей у безпечні населені пункти. Цьогоріч у школу в Станиці підуть 250 учнів - це вдвічі менше, ніж в довоєнні часи.

Напередодні 1 вересня Україна оголосила режим тиші по всій лінії фронту, аби діти спокійно могли зібратися до школи. Але в планах російських найманців та місцевих бойовиків цього немає. Протягом ночі 30 серпня з підконтрольного "ЛНР" селища Весела Гора вони обстрілювали місто Щастя. Снаряди падали навіть в центр міста - такою була підготовка до першого дзвоника.