Розірвана на три міста: Чому на Луганщині за 5 років навіть не спроектували обласної лікарні

Представники обласної влади нещодавно знову обіцяли почати розробку проекту будівництва лікарні на території Сіверськодонецька, але терміни виконання цієї роботи невтішні для пацієнтів: проект має бути створено до кінця поточного року, аж потім – початок будівництва.

Виходячи з територіального розміщення "розірваної" сьогодні між трьома містами лікарні, поняття "обласна лікарня" виглядає, як мінімум, недоречно. Так, відділення лікувальної фізкультури та спортивної медицини і консультаційний центр розміщені у Сіверськодонецьку, травматологи, урологи та судинні хірурги – в Лисичанську, а хірурги, проктологи та стоматологи – в Рубіжному.

Медичний квест

Консультативне відділення, тобто початкова точка "мандрівки" пацієнта, розташоване на околиці Сіверськодонецька – на вулиці Богдана Ліщини, 37. Після діагностичного огляду терапевт може, наприклад, видати направлення до травматологів у Лисичанську або хірургів у Рубіжному. Пацієнту доводиться їхати в інші міста, щоб отримати подальшу консультацію та призначення лікування.

За словами мешканки Кремінної Тетяни, у місцевій лікарні їй запропонували звернутись до обласної лікарні, а саме до спеціалістів-урологів. Жінка пройшла консультаційний огляд у Сіверськодонецьку і отримала направлення до урологічного відділення обласної лікарні у Лисичанську. Відділення базується на орендованих площах Центральної міської лікарні імені Титова.

"Жодних претензій до лікарів: дуже уважні та дбайливі люди, але на моє запитання, чому не можна було за п`ять років знайти приміщення, де б змогли розміститися усі відділення обласної лікарні, тільки розвели руками. Я у 2013 році їздила з Кремінної до Луганська, проходила курс лікування, отримала усю необхідну допомогу. Тепер усе набагато важче, адже обласної лікарні по факту не існує. Так, змогли забрати з собою якесь обладнання, забрали людей, щось докуповували потім, але без централізованого розташування, при усій повазі до спеціалістів, це – не обласна лікарня", - каже жінка.

Сіверськодончанин Максим Меліхов, розмірковуючи над темою необхідності будівництва обласної лікарні у нинішньому обласному центрі – Сіверськодонецьку – заявив, що "помре швидше, ніж дочекається такого дива".

Про доволі невдалу спробу пройти лікування також розповіла Валентина з Попасної. Жінці довелося звернутись до гінекологів обласної лікарні у консультаційне відділення. "Мені надали усю необхідну інформацію, але, на жаль, сьогодні повноцінного гінекологічного відділення обласної лікарні на території області немає. Навіть за бажання допомогти людині, у лікарів, вочевидь, не було такої можливості. Звісно, якби влада приділила увагу цьому питанню, в області вже була би обласна лікарня. Хоча й не того рівня, як у Луганську, але ж не купа розкиданих між трьома містами відділень. Як можна спільно працювати з пацієнтом, якщо один лікар – у Сіверськодонецьку, другий – в Лисичанську, а третій – у Рубіжному? В результаті довелось звертатись до приватної клініки у Харкові", – розповіла Валентина.

Мешканець Сіверськодонецька Георгій пригадує випадки, коли через проблеми зі здоров'ям родича доводилось звертатись до обласної лікарні в Луганську у 2012 році. На думку чоловіка, саме кардіохирурги того часу врятували життя. "У 2015 році зі схожою проблемою стикнулися мої знайомі, але Луганськ став недосяжним. Отримати потрібне у Сіверськодонецьку було неможливо через відсутність необхідного обладнання. Зверталися по допомогу у Харків. Зараз, здається, ситуація з цим покращилася, але те, що в обласному центрі, чим і є Сіверськодонецьк, немає повноцінної обласної лікарні, як на мене, – нонсенс. Вражає, що з самого початку конфлікту на території Луганської області ніхто, наскільки мені відомо, так не доклав зусиль для її будівництва", – вважає чоловік.

Словесні спроби

За п'ять років на Луганщині зміняли один одного три керівника ВЦА, і кожний так чи інакше казав про необхідність будівництва лікарні в Сіверськодонецьку.

У вересні 2014 року тодішній керівник Луганської ВЦА Генадій Москаль повідомив, що евакуйовану обласну лікарню розмістять в приміщеннях Сіверськодонецької багатопрофільної лікарні. На той час лікарня прийняла близько 150 осіб з інших регіонів області. Неофиційно Москаль того ж року повідомляв журналістам, що питання відновлення повноцінної роботи обласної лікарні є вкрай важливим для воюючого регіону, але й важким. Зробити щось суттєве Москалю не вдалося, адже у липні 2015 року його на посаді керівника ЛОВЦА замінив Георгій Тука.

Тука не дуже сильно переймався проблемою обласної лікарні, адже вважав, що третинна медична допомога – не найболюче питання Луганщини. Ситуація зрушила з мертвої точки з призначенням Юрія Гарбуза на посаду керівника ЛОВЦА у квітні 2016 року. Гарбуз одразу заявив, що його головна мета – відновити медицину Луганщини і досяг істотних результатів у підтримці медзакладів районів області, а також у відбудові дитячої обласної лікарні у Лисичанську. Проте з будівництвом обласної дорослої також нічого не вийшло. 

Ще за часів керування облВЦА Гарбузом, були озвучені приблизні суми грошей на повноцінне відновлення роботи обласної лікарні – біля 360 мільйонів гривен, з яких – 150 мільйонів – на будівництво і ремонт приміщень, на закупівлю обладнання – 210 мільйонів гривень. Сьогодні посадовці вже не називають ніяких приблизних сум, адже чекають на розробку проекту будівництва лікарні у Сіверськодонецьку.

Не раніше, ніж через півроку…

За словами експерта Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Степана Шведюка, Луганська область отримає проект будівництва централізованої та впорядкованої обласної клінічної лікарні у місті Сіверськодонецьк, за оптимістичними прогнозами, не раніше кінця поточного року. 

Обласна влада з бюджету виділить 25 мільйонів на розробку проекту будівництва лікарні за адресою: вулиця Смєтаніна, 5. Зараз йде тендерна процедура з визначення виконавця проекту. Це вже друга спроба визначити підрядника, адже попередня пропозиція була відхилена Антимонопольним комітетом. "Буде виділено 25 мільйонів гривень на проектні роботи, аби відбудувати обласну клінічну лікарню у Северодонецьку на Смєтаніна, 5. Там у нас вже є 2,2 гектара землі. Управління капітального будівництва облдержадміністрації провело тендер на створення проектної документації. Сподіваємося, що по ньому не буде ніяких претензій, і вже з кінця цього року будуть виділятися гроші на будівництво лікарні на 360 ліжок, з яких 300 – хірургічного профілю и 60 – перинатального центру третинного рівня.

Шведюк визнає, що лікарня дійсно "розкидана" по території області, але зараз йдеться про розширення існуючих відділень на орендованих площах. "Обласна доросла лікарня має доволі розгалужену географію, але, тем не менш, ми працюємо. Буквально наприкінці минулого року консультативна поліклініка отримала більше приміщення. Сьогодні вона розміщена на Богдана Ліщини, 37, де обладнаний сучасний ендоскопічний кабінет. Проводяться усі види бронхоскопії, колоноскопії, фібро-, гастроскопії. Є кабінет перинатальної діагностики, це УЗД, закуплено обладнання на 9 мільйонів гривень… Відкрито два відділення у Лисичанську – урологічне відділення та відділення судинної хірургії. Вони знаходяться у лікарні Титова в орендованих приміщеннях. Там же працює травматологічне відділення. Працює челюсно-щелепне відділення у Рубіжному, хірургічна служба, так само у Рубіжному. Якщо все буде добре, ми зможемо відкрити у Рубіжному відділення кардіостимулярної хірургії. У Сєвєродонецьку працює гемодіалізне відділення, а також відділення лікувальної фізкультури", – розповів Шведюк.

"Треба 6-7 місяців, щоб провести проект, ми цим займаємось вже третій рік… медико-технічні завдання вже відпрацьовані з відповідними структурами, тому зараз чекаємо, хто переможе у тендері. Сучасні технології дозволять збудувати значно швидше", – вважає експерт.

Отже, вочевидь, навіть якщо проведення тендерів влаштує антимонопольників і нічого не завадить розробці проекту будівництва, чекати на нову обласну лікарню доведеться хто зна коли, враховуючи те, як "швидко" будують соціальні об'єкти на Донбасі.