Чарівництво своїми руками: У Сєвєродонецьку зробили казкове подвір'я

Незважаючи на те, що Сєвєродонецьк не відрізняється старовинною архітектурою і відомими місцями для прогулянок, тут є місце, про яке знімають сюжети і куди навіть водять на екскурсії.

У звичайному житловому дворі можна знайти спортивні майданчики, каруселі, кінотеатр, альтанку, капличку, спортзал. Зараз - це один із зразкових дворів Сєвєродонецька. При цьому жителі розповідають, що раніше дворик вважався наркоманським, люди боялися тут збиратися, а вечорами - і просто ходити.
Створив відомий двір Віталій Сімейко разом з однодумцями.

-Віталій, почнемо, мабуть, з традиційного питання - з чого все починалося?

- Діяльність в нас почалася в 2000 році. Ми спочатку були волонтерами, працювали  у дворі, на шкільних майданчиках. Ми побачили - що працюємо з дітьми влітку, а взимку їх втрачаємо. І виникла необхідність їх утримувати і в зимовий період. Потрібно було зробити базу. У цьому дворі, де на той момент ми вже починали щось створювати своїми руками - якісь лавочки, дерева - вирішили створити базу в підвальному приміщенні. Створили тут спортивний клуб, назвали його "Скімен" і зареєстрували в 2005 році. Ось вже 11 років є спортивний клуб, де ми збираємося і взимку, і влітку. Ще з напрямків у нас велотуризм, баня, інтелектуальні ігри, волейбол, дворове кіно влітку. Намагаємося охопити максимум підлітків, щоб позитивно впливати на них.

- Як саме?

- Розповісти що таке добре і що таке погано. Ми нічого не нав'язуємо. Своїм прикладом, своїми заходами пропонуємо їм альтернативу вулиці та поганим звичкам.

- Як вдається підтримувати такий порядок?

-З Божою поміччю. Ми - віруючі, православні християни. Ставимося до всього з розумінням. Якщо щось створюється без Бога, без віри - воно все розвалюється з часом.

- Було таке , що ламали, смітили, крали?

- Це допускається. Ну, хто це робить? Це підлітки. Вони активні, бурхливі, зухвалі. Це я вважаю нормальним. Якщо підліток активний - з нього щось вийде в подальшому. А ось якщо він такий тихоня сидить - то це ще питання, чи буде з нього щось. Якщо підліток кудись  лізе, йому цікаво - то навіть якщо зламає - це нормально, природно. Я згадую свою юність - ми ж теж були не з подарункового відділу. Теж  були шебутні. Ось дивлячись на людей з юності, зараз можу сказати, що досягли успіху  ті, що були такими активними. А сміття там, де не прибирають. Ми ж у дворі підтримуємо чистоту і порядок.

-А самі жителі допомагають?

-Так. Бабусі гуляють з онуками, бачать, що валяється папірець - прибирають, роблять зауваження. Шикарна тепла атмосфера. Пригадується пісня Анжеліки Варум, як вона співає - "Всім двором зустрічаємо, проводжаємо".

- Для Вас це робота чи хобі?

- Це чисто хобі. Людина повинна чимось займатися. Якщо вона нічим не займається, її погані думки відвідують. А так - люди користуються, діти користуються створеним і їхня радість супроводжує наші справи.

-Чому, на Ваш погляд, в Сєвєродонецьку таких дворів більше немає?

- Не знаю навіть. Це все індивідуально, хто хоче - робить. В принципі, чому немає? Є. Просто у  скромнішій формі - у когось можливостей немає, у когось сильного бажання, вмінь. Але, в принципі, хороші двори в Сєвєродонецьку є.

- Немає  планів продовжувати робити такі двори по місту?

-Ні. Це ж, якщо навести приклад, як жити в приватному секторі в своєму будинку, облаштувати його, а  потім полізти до сусіда, в чужий город. Пораду  дати можу, якщо попросять.

-Кажуть, планів у вас завжди вистачає?

-В планах зараз - облаштувати пустир неподалік. Це нейтральна сторона. Хочемо зробити там атракціони.

-А місцева влада якось допомагає?

- Головне - вони нам не заважають. Це найкраща допомога. Фінансової допомоги від них немає. Для цього шукаємо підприємців, виробничників.

- Не втомлюєтеся від постійної діяльності? Чим відволікаєтеся?

- Ми виїжджаємо на природу, любимо в походи ходити на велосипедах.

-А де черпаєте натхнення?

-Головне, щоб бажання було, а натхнення прийде.

- Родина підтримує в цьому питанні? Чи не скаржиться, що забираєте в неї час?

-У мене ж не відрядження. Над клубом - моя квартира, я поруч. У мене багатодітна сім'я, троє хлопчиків. Моя робота видна і дітям, є для них прикладом.

- Самого двору вистачає для всіх охочих, адже сюди приходять з усього міста?

- Поки всім вдається керувати і організовувати процес для всіх бажаючих. Коли фільми будемо крутити -  звичайно, багато людей прийде. Всі лавочки зайняті, стільці виносимо. І стоять, буває. У нас хороший кінопроектор, фільми в хорошій якості показуємо.

-А як підбираєте фільми?

- Цим займається адміністратор. Щоб і дітям було цікаво, і дорослим. Виходить, що показуємо раз фільм, раз мультик або казку. 16 сеансів у нас протягом літа виходить. З останньої п'ятниці травня і по першу п'ятницю вересня.

- Ви багато працюєте з дітьми, підлітками. Згодні, що з кожним поколінням ситуація гірша? Або це стереотип?

- Одні й ті самі підлітки. З покоління у покоління. Це люди самі себе накручують, постійно порівнюючи і вважаючи, що з кожним поколінням справи все гірше. Не можна ділити на як зараз і як було раніше. Найголовніше для нас - врятувати від вулиці дітей. Так, у нас не 100-відсотковий ефект, але якщо одного зможемо врятувати - вже буде шикарний результат. Це і є досягнення - коли дитина починає мислити по-іншому, приходить до світлого.