У Маріуполі знайдено найдавніший надгробок греків-першопоселенців

Він належить Гавриїлу Сахаджа і датується 1834 роком, передає Depo.Донбас з посиланням на сторінку у Facebook "Архі-місто".

Відкриття було зроблено тиждень тому директором громадської організації "Архі-Місто" Андрієм Марусовим під час обстеження і очищення від сміття старовинних поховань.

Надгробок є півтораметровою грубо обробленою кам'яною плитою. На ній викарбувано хрест, а у верхній частині - напис великими літерами ΓΑΒΡΕΗΛ СΑΧΑΤΖΙ.

Для її розшифровки "Архі-Місто" звернулося до провідних фахівців України в сфері грецької філології - директора Центру елліністичних студій при Київському національному університеті ім. Т.Шевченка Андрія Савенка і завідувачки кафедри грецької філології та перекладу Маріупольського державного університету Юлії Жарикової.

На їхню думку, напис зроблено на грецькій мові. Його можна перевести як "Гавриїл Сахаджа".

Як відомо, в 1778-80 роках близько 30 тисяч православних греків, грузин, вірмен і волохів були переселені російською імператрицею Катериною II з Кримського ханства на Приазов'я.

У 1780 р в Маріуполі оселилися більше двох тисяч греків з кримських Інкермана, Феодосії-Кафи, Євпаторії-Кезлева, Білогірська-Карасубазара і Бахчисарая. Їм була надана значна автономія. У поточному році Федерація грецьких товариств України відзначає 240-ту річницю цієї події.

Чотири сімейства Сахаджи згадуються в матеріалах перепису приазовських греків ("ревізьких казках") в 1795 і 1811 рр. Серед них - "Гаврила Кирилов Сахачі". Він народився в 1763 і помер в 1834 р Його нащадки простежуються за метричними книгами маріупольських церков до кінця XIX в. Датування плити грунтується на дослідженні "літописів", проведеному "Архи-Містом".

Проте напис на плиті відрізняється від "правильної" версії - ΓΑΒΡΙΗΛ ΣΑΧΑΤΖΙ. Це може пояснюватися тим, що для
приазовських греків мова материкової Греції не була рідною. Вони говорили на урумській і румейській мовах (діалектах). Крім того, до 1830-их рр. на них вже позначався вплив кириличного оточення.

Маріупольський Некрополь діяв як центральне міське кладовище в 1834-1972 роках. На ньому поховані кілька поколінь маріупольців - від греків-першопоселенців до будівельників металургійних гігантів. Його вивчення фрагментарне. Наприклад, за словами краєзнавиці і співробітника наукової бібліотеки МГУ Олени Дейниченко, плиту виявили кілька років тому, але досліджували її недостатньо.

Сьогоднішній стан кладовища - це ганьба для міста, вважає Андрій Марусов. Надгробки розкрадаються, дореволюційні пам'ятники зруйновані. Наркоділки використовують їх для "закладок".