ТОП-10 передвиборчих обіцянок мера Маріуполя, які лишилися "цяцянками"

Мера Маріуполя Вадима Бойченка обрали на посаду майже два роки тому. Достатній час, щоб озирнутися і згадати, що ж обіцяв колишній топ-менеджер бізнесмена Ріната Ахметова своїм виборцям і що насправді він виконав. Тим більше, що на суботу, 16 вересня, оголошувалося віче з метою відставки Бойченка.

Міська влада відреагувала на загрозу традиційно: анонсувала на той же день мітинг на підтримку Бойченка.

Противники Бойченка свою акцію перенесли на невизначений термін. А на мітинг на підтримку Бойченка ніхто не прийшов. З чого можна зробити висновок, що громадське невдоволення тліє, і коли воно вибухне, невідомо.

Отже, перший пункт в обіцянках Бойченка був "подолати війну". Чи в повноваженнях міського голови вирішення такої проблеми - питання, на яке навіть відповідь не потрібна. Хоча, звісно ж, цікаво, яким же чином мер планував долати війну, запущену і підтримувану з-за кордону. Через майже два роки з моменту обрання Бойченка мером цей пункт програми, звісно, не виконаний.

Другим пунктом Бойченко обіцяв подолати бідність. Казав про "соціальні кредитні карти" містянам пільгових категорій. "До цих карт буде включений основний соціально проблемний пакет – громадський транспорт, вода, "комуналка". Це позбавить городян від нерозуміння і образ. Людина має соціальну карту – значить, він пільговик". Втім, соціальних карт маріупольці за два роки так і не побачили.

Долати бідність мер також обіцяв і особистим контролем за видачею житлових субсидій згідно його програми, процес отримання субсидії мав бути швидким і легким. Проте отримання необхідної субсидії для багатьох маріупольців виявилось справжнім випробуванням з довжелезними чергами в управліннях соцзахисту, очікуванням на нарахування по півроку, а звідси і проблеми з оплатою комунальних послуг. Також Бойченко обіцяв відкриття в місті соціальних магазинів для найбільш незахищених категорій мешканців. Насправді відкрилися тільки пункти продажу питної води на розлив за соціальною ціною.

Обіцяв Бойченко і подолати зростання злочинності. "Міська влада має припиняти нелегальну торгівлю (спиртним, наркотиками, гральний бізнес), незаконне заволодіння землею і будівництво на ній, вандалізм, хуліганство та інші антигромадські вчинки; організовувати рейди по "злачних місцях", - було зазначено в передвиборчій програмі майбутнього мера. У підсумку поодинокі рейди представники міської влади разом з правоохоронцями проводили по торгівельних точках, а заступник мера Ярослав Хотнянський навіть заявляв про зменшення у поточному році кількості містян, що труїлися підробним алкоголем. За 2016 рік, наприклад, конфіскували такої продукції на 700 тис грн.

Ще одним з пріоритетних напрямків у Бойченка визначали збереження і створення нових робочих місць. За два роки міський голова хвалиться реорганізацією КП "Комунальник" та створенням ККП "Маріупольавтодор". Але підприємства, що живляться з бюджету, навряд чи можна вважати успіхом

Обіцяв мер і забезпечити повноцінне водопостачання у місті. Але містяни відчули лише погіршення якості води, бо через обстріли місто почало брати воду не з Сіверського Донця, а зі Старокримського водосховища. До цього додалося зростання тарифу на воду. Не покращилася ситуація і з проривами водогонів. Тобто повноцінним нинішнє водозабезпечення не назвеш. Натомість Бойченко повторює ідею про опріснення води з Азовського моря, а у проблемах звинувачує комунальну "Воду Донбасу".

Ще один пункт обіцянок - "зробити якісні дороги". Під час головування Бойченка у місті з'явилось підприємство "Маріупольавтодор", співробітники якого укладають асфальт на кількох ділянках центральних вулиць та у дворах багатоповерхівок, що перейшли до ОСББ. Втім, говорити про якість ремонту робіт поки що складно, адже ті розпочались нещодавно і ще невідомо, скільки протримається нове покриття.

Обіцяв Бойченко і розвивати громадський транспорт. Розвиток маріупольці побачили у закупівлі кількох муніципальних автобусів та тролейбусів. А ще 30-річними трамваями з Чехії, які частково купили, частково прийняли у якості подарунку. Щоправда, майже усі автобуси йдуть лише одним маршрутом – до меткомбінату. Досі залишились проблеми і з логістикою в інших районах. А ось маршрутних таксі розвиток торкнувся лише у вартості проїзду. Проїхатись маршруткою тепер маріупольцям коштує 6 грн замість 4 грн, комунальним автобусом – 5 грн замість 3,5 грн, тролейбусом чи трамваєм - 4 грн замість 2 грн. При цьому маршрутки скоріше нагадують корита на колесах, ніж більш-менш комфортний громадський транспорт.

Ще одна з обіцянок – реформування системи послуг з обслуговування житлового фонду. Так, у місті створюються ОСББ, але у більшості будинки у власність мешканців потрапляють після ЖЕКів у жахливому стані. Обіцяних ремонтів перед утворенням багато ОСББ не дочекались. Єдине полегшення: в місті діє програма підтримки вже утворених ОСББ, згідно якої бюджет частково оплачує ремонти будинків.

Один з найскандальніших пунктів передвиборчої програми Бойченка - "покращення міської екології". Тут майбутній мер обіцяв ліквідовувати звалища, створити підприємство з переробки сміття, модернізувати каналізацію, забезпечити чистоту Азовського моря, а також річок Кальміус та Кальчик.

Будівництво сміттєспалювального заводу поки що тільки закладене в програму соціально-економічного розвитку міста до 2021 року. Заміна мереж водогону проводиться на кількох ділянках за фінансової підтримки ЮНІСЕФ. Водоймища й повітря продовжують потерпати від викидів меткомбінатів. На час правління Бойченка прийшлась аварія на конверторі Меткомбінату імені Ілліча у серпні 2016 року. Тоді три дні у міське повітря йшли неконтрольовані викиди, втім керівництво міста так само, як і керівництво комбінату про аварію мовчало, поки місцеві мешканці не почали активно обурюватися через страшний смог. Втім, в подібних ситуаціях маріупольці змушені терпіти не лише під час аварій. Металургійні комбінати регулярно поставляють чергову порцію пилу з усією таблицею Менделеєва. А пересувна лабораторія, яка має робити заміри викидів, працює хтозна-як.

І, нарешті, останній пункт у цьому списку - "покращення в галузях освіти та охорони здоров'я". Тут йшлося про "оснащення лікарень сучасним лікувальним і діагностичним обладнанням", а дитсадки та школи мер хотів "утеплити, замінити вікна, відремонтувати дахи, провести ремонт і переоснащення харчоблоків, а також туалетних кімнат". Також він обіцяв закупити в шкільні кабінети нові меблі, спортивний інвентар та приналежності для навчання. Медицина у Маріуполі пішла розвиватись по шляху кластерів - кожну лікарню намагаються зробити профільною за певною спеціалізацією лікарів, а для надання першої допомоги діють амбулаторії з сімейними лікарями. Частково оновили обладнання у лікарнях у кількох лікарнях.

Зі школами ситуація помітно складніша: під ремонт потрапили далеко не всі заклади освіти. Навіть опорна школа у місті досі не відкрилась через незавершені ремонтні роботи.