Стратегія Маріуполя 2030: бізнес-центр Донбасу, туристична перлина і місто можливостей для кожного

Не всі знають, що самі жителі мають чимало можливостей впливу на розвиток власного міста, можу ініціювати зміни, щоб місто стало зручнішим та комфортнішим. Це і громадський бюджет, і грантові програми під пропозиції мешканців, однак найбільше можливостей бути почутим надає участь в створенні стратегії міста на наступні роки.

 

Саме зараз Маріуполь активно працює над розробкою десятирічної стратегії міста, що реалізується за ініціативи Маріупольської міської ради та завдяки підтримці проєктів USAID "Демократичне врядування у Східній Україні" і USAID "Економічна підтримка Східної України", тож з’ясовуємо разом із розробниками як долучитися до процесу, як відбувається робота, а також розглянемо можливості реального впливу на майбутнє міста жителів.

10 років, щоб створити місто можливостей для кожного

Стратегічне планування міста — на перший погляд складне, для багатьох незрозуміле поняття, однак це єдиний шлях для глобальних змін. Щоб перетворити індустріальне місто на постіндустріальне, не достатньо запросити нових роботодавців чи відкрити IT-хаби, зачинити заводи і порти. Для того, щоб запустити процеси в усіх секторах, потрібно розрахувати ланцюгову реакцію — як одна сфера впливає на іншу, і як забезпечити гармонійний розвиток міста вцілому. При цьому враховуються пріоритети та думка усіх верств населення міста, соціальних груп.

Менеджер з розвитку бізнесу Центру підтримки малого і середнього бізнесу Дмитро Дресвянніков, вважає, що за бізнесом – майбутнє міста: "Через 10 років підприємництво буде домінуючим класом у Маріуполі і стане вагомою частиною наповнення бюджету. Його основою стануть люди, які сформують бізнес-еліту нашого суспільства". "Спостерігаючи за тим прогресом, який ми бачимо сьогодні у Маріуполі, через 10 років ми будемо мати молоде обличчя підприємництва. Людей-новаторів, людей, які реалізують інноваційні проєкти і не бояться, а влада їх підтримує", — розділяє таку думку фахівчиня відділу розвитку проектів із включення гендерних та уразливих груп населення проекту USAID "Економічна підтримка Східної України" Кристина Шостир.

У той же час, презентуючи напрацювання стратегічних планів та проєктів за декілька років, начальник управління з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці міської ради Ваагн Мнацаканян наголошує: "Маріуполь — класичний приклад міста, що у гонитві за металом розвивав важку індустрію, а для екології це мало не найкращий вплив. Промислові міста можуть створювати свою агломерацію для моніторингу навколишнього середовища, це стосується атмосферного повітря, води, землі, шумового забруднення. З 2016 року для такого моніторингу в місті діє пересувна еко лабораторія "Атмосфера", й всі  її показники можна подивитися на сайті міської ради. Крім того вже встановлено 8 постів автоматизованої системи моніторингу повітря. Такий контроль важливий, адже у місті останнім часом збільшується кількість транспорту, навіть утворюються затори. Що стосується водопостачання та водовідведення — розробляються нові джерела, оновлюється система фільтрації, а також до 2030 року заплановане оновлення системи водопостачання, й реконструкція системи водовідведення. Стосовно поводження з відходами — всі школи міста вже отримали контейнери для роздільного збору сміття, планується реалізація роздільного збору і в ОСББ. Мы працюємо в першу чергу над тим, щоб мінімізувати відходи та їх надходження до полігонів, адже майже половина сміття це органіка".

Культурна активістка, директорка арт-платформи "Тю" Діана Берг висловлює також великі сподівання про культурне майбутнє у місті: "Маріуполь – не табула раса і зараз ми не починаємо з нуля. Насправді Маріуполь дуже відомий в мистецькому середовищі. Ми з платформою "Тю" у місті проводимо мистецькі резиденції з 2017 року. Маріуполь дуже унікальний. Колаборація з міською владою, взаємодопомога – це можливість зробити якомога більше спроб резиденцій різної направленості. Щоб були резиденції і в громадському секторі, і від муніципалітету".

Саме тому для послідовного вдосконалення кожного сектору — економіки,  культури, охорони здоров’я тощо — важливо усвідомити, де ми знаходимося зараз, визначити кінцеву мету на ці 10 років й скласти план досягнення такої мети. Тобто стратегічне планування можна окреслити як постановку максимально амбітних цілей для кожного напрямку розвитку, при цьому враховуючи їх пріоритетність та час реалізації. Ключова ідея майбутньої стратегії — Маріуполь стане містом можливостей для кожного, а його жителі зможуть по максимуму  реалізувати свій потенціал без потреби виїжджати в інші регіони, міста чи країни.

"Маріуполь дійсно розвивається дуже стрімко", — поділяють цю точку зору менеджер Центру розвитку стартапів "1991", депутат міської ради Юрій Давиденко та координатор Української Академії Лідерства Тарас Козаченко. "Місто розвивається не тільки візуально (з'явилися парки і сквери), прогрес є і в освіті, і в бізнесі. Міська влада нині розуміє, що потрібно не тільки проводити круті фестивалі, розвивати туризм, а є й IT-хаби, Центр малого та середнього бізнесу, що надають можливості безкоштовної освіти. Відтак, якщо у людини є бажання, в нього безліч можливостей отримати фахову безкоштовну освіту.  Фактично ці програми працюють всього два роки, але маємо неймовірний прогрес: якщо на початку ми шукали людей для навчальних програм, то сьогодні такий бачимо такий попит на освіту, що іноді доводиться відмовляти бажаючим. Це свідчить, що маріупольці готові до нових галузей та зацікавлені в своєму професійному розвитку і розвитку міста відповідно", — додав Юрій Давиденко.

Як долучитися до змін у місті?

Нині завершується збір ідей та потреб жителів міста, які потрібно впровадити до 2030 року. Тобто саме час мріяти та бути амбітними — запропонуйте власні ідеї на пошту strategy2030@mariupolrada.gov.ua. А якщо маєте пропозиції змін більш термінових, Ви можете використати додаткові інструменти впливу, про які розповідають розробники у відео.

Направлені в рамках стратегії 2030 ідеї оцінюють експерти у 10 напрямками розробки: "Чисте довкілля", "Культура і спорт", "Трансформація економіки", "Освіта і наука", "Технології", "Дизайн міста", "Креативність молоді", "Функціональність", "Охорона здоров’я" та "Імідж міста". Такий поділ на групи пояснюється тими пріорітетами і завданнями, що стоять перед містом.

До кожної групи увійшли національні та міжнародні експерти, й на сьогоднішній день до роботи над документом залучено понад 180 спеціалістів, й більше 50% з них — представники громадського сектору Маріуполя. При цьому, деякі напрямки є міжсекторальними — поєднують у собі представників експертів з багатьох галузей. Наприклад, найбільша робоча група "Функціональність" об’єднує понад 40 професіоналів зі сфери безпеки, ЖКГ, адміністративних та соціальних послуг, бізнесу. 

Як зазначив директор департаменту з питань економіки Маріупольської міськради Євген Бадягін: "Ключовим завданням попередньої стратегії Маріуполя і тієї, що створюється до 2030 року, — є надання можливості реалізувати себе молоді. Адже одне із стратегічних завдань - спонукати молодь частіше замислюватися як та навіщо залишатися у місті, де себе реалізувати. В першу чергу мова йде про активних людей. Якщо молода людина знаходиться в пошуку себе, й потребує допомоги, їй може зарадити спеціально створений для цього Центр підтримки малого та середнього бізнесу, також працює декілька громадських організацій, що зацікавлені в креативній молоді в місті.  У такій молоді зацікавлений і Маріуполь вцілому".

Маріуполь стане містом реалізації можливостей для кожного, адже #ТутВарто й #ТутМожливоВсе. Дізнавайтеся більше на сторінках проєкту у Facebook, Instagram, Linkedin, а також дивіться форуми та онлайн-марафони на Youtube-каналі.