Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр

За легендами вежу від серйозних пошкоджень під час Другої світової війни врятували курячі яйця
Depo.Маріуполь
22 січня 2017 12:00
ФОТО: depo.ua
Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр
Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр

Маріупольська водонапірна вежа стоїть у центрі міста вже 107 років.

Спроектував майбутній символ Маріуполя міський архітектор Віктор Нільсен у 1908 році. 

Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр - фото 1

Нині на його честь названа вулиця, на якій розташована вежа, хоча перейменування на ім'я "батька вежі" сталося тільки після закону про декомунізацію. Раніше вулиця носила їм'я Фрідріха Енгельса.

Вежа вигідно виділяється у навколишньому урбаністичному пейзажі міста. У споруді поєднано кілька стилів: готика, ренесанс, бароко. Вежа має чотири яруси і вісім граней у периметрі. Кожна з граней завершується скатом даху біля підніжжя і кругового заскленого оглядового майданчика під дахом.

Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр - фото 2

З зовнішнього декору водонапірної башти Маріуполя варто підкреслити напівкругле оформлення прорізів здвоєних вікон четвертого ярусу і елементи, що нависають над стінами.

У 1910 році в місті почав працювати міський водогін. Вода з баку на четвертому поверсі вежі подавалася до спеціальних колонок, куди маріупольці приходили, аби купити води. Довжина водогону складала 21 кілометр, також вода була проведена у багаті будинки.

За своїм призначенням вежа пропрацювала до 1932 року. А далі "змінила роль" на пожежну каланчу: висота поруди становить 33 метри, розташована вона на височині, тож це був ідеальний варіант для оглядового посту. Після Другої світової війни пожежники з вежі виїхали, і тривалий час вона стояла пустою. За легендами, що ходять серед маріупольців, вежа не зазнала серйозних пошкоджень під час війни, бо під час будівництва використовували курячі яйця. Мовляв, яйця міцніше за цемент поєднували цегли.

Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр - фото 3

Через майже 40 років, у 1983 році, вежу занесли до реєстру пам'яток архітектури  міського значення і нанесли захисне покриття на її архітектурні деталі.

Протягом майже 20 років у будівлі було розташовано відділення банку. А після спалення приміщення Маріупольської міськради під час протестів у 2014 році, до вежі переїхали кілька структурних підрозділів  міськради.

Згодом покинула вежу і міськрада, і тепер вона відкриває двері для культурно-освітнього проекту VEZHA - creative space.  Тут працюватиме  лекторій, IT-кластер, оглядовий майданчик, туристичний центр та музей.

Як розповів координатор проекту Владислав Зайцев, існуватиме VEZHA - creative space на грантові кошти. А ось на ремонт приміщення має виділити гроші міська рада.

Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр - фото 4

"У першу чергу треба замінити вікна. Бо ходять чутки, немов вони з надзвичайно коштовного мореного дубу. Але це не так. Насправді це звичайна сосна. І зараз вони у дуже поганому стані", - каже Зайцев. Через віконні рами насправді гуляє вітер, плівка з намальованими вітражами повідклеювалась. Також заміни потребує система опалення. Нинішні батареї виглядають занадто сучасно. Координатори проекту ж хочуть зберегти історичний вигляд вежі, тому прилади опалення планують зробити менш помітними.

Також нові господарі вежі планують взяти участь у конкурсі грантів для збереження історичної спадщини і реставрувати деякі елементи, які почали руйнуватися.

Офіційне відкриття вежі для відвідувачів планується вже у лютому, але деякі види активності працюють ще з минулого року. Наприклад, спеціалісти IT-кластеру проводили уроки з комп'ютерної грамотності для дітей у школах. Деякі лекторії, організовані командою проекту, також проходили на виїздах.

Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр - фото 5

"Місце проведення лекцій ми обираємо в залежності від тематики. Наприклад, якщо запрошуємо журналістів, проводимо зустріч у маріупольському державному університеті, де є студенти-журналісти. Деякі зустрічі вже проводили у приміщенні вежі. На поверсі, відведеному під лекторій, можуть розміститись понад 30 слухачів.  Але поки що такі заходи не дуже популярні у Маріуполі, тому поки нам місця вистачає", - розповідає Зайцев.

Сама конструкція вежі не розрахована на велику кількість людей. Кімната на кожному з чотирьох поверхів має невеличку площу, сходи гвинтові і дуже вузенькі, особливо ті, по яких треба пройти, аби потрапити на найпопулярнішу частину вежі - оглядовий майданчик. Але подолати їх варто. Через вікна на майданчику відкривається вид на усі райони Маріуполя.

Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр - фото 6

Звідси видно історичну частину міста з драматичним театром та легендарними будинками зі шпилями, що розташовані на вулиці Куїнджі. Звідси видно і дахи житлових масивів, і смужка Азовського моря на горизонті, відкривається вид на маріупольські меткомбінати. Увесь Маріуполь як на долоні.

Символ Маріуполя: Як старовинну вежу перетворюють на культурний центр - фото 7

Але,  тим, хто захоче влаштувати на оглядовому майданчику масштабну фотосесію або відеозйомку, слід взяти до уваги, що занести туди важке габаритне обладнання майже неможливо.

На першому поверсі вежі організатори планують відкрити туристичний центр, де гості міста і маріупольці зможуть отримати консультації чи знайти відповідні матеріали типу путівників. Також тут можна буде придбати сувенірну продукцію з символікою міста. А поверхом вище буде музей, де демонструватимуть документальні фільми про Маріуполь.

Дістатися вежі з автовокзалу можна маршрутними таксі №124, 24-т, 105, 104, тролейбусом №9 (зупинка Центральний ринок). З залізничного вокзалу дістатися вежі можна маршрутними таксі №110 (зупинка проспект Металургів), 123, 107 (зупинка Центральний ринок). 

Більше про життя Донбасу читайте на Depo.Донбас