Каланда і Христу Пасха: Якими є новорічні традиції греків Приазов'я

Новий рік у греків зветься Каланда, так називаються і колядки, а Різдво має назву - Христу Пасха.

Про традиції греків Приазов'я писав ще Микола Луіс (Хорош) в своїй книзі "Яліта". Він зібрав свої вірші, легенди та обряди румеїв та урумів, що мешкають на Донеччині.

Усі національні традиції, яких зараз дотримуються приазовські греки, дійшли до них, передаючись з вуст в уста. Бо писемності їхні предки, що мешкали у Криму, не мали аж до переселення до Приазов'я. Саме тому слова в піснях-колядках інколи викривлені до непізнаванності.

"Мелодії до наших часів збереглись краще. Якщо їх порівняти, то можна сказати, що вони майже однаково дійшли до жителів різних сіл. Пісні були основою новорічних і різдвяних обрядів у греків. Наприклад, Марія Хорош з села Велика Янісоль (нині смт Велика Новосілка) розповідала, що обряди, пов'язані з виконанням пісень існували до кінця 20-х років ХХ століття, поки у селі була церква", – пише Луіс.

"Каланда" з румейської мови (мова приазовських греків-румеїв, – ред.) – новорічне свято. Різдво греки називають Христу Пасха, весінню Пасху називають Мега Пасха.

Про колядування Depo.Донбас розповіла жителька Маріуполя Наталя Харакоз, яка має грецьке коріння. "Наша мама Ганна Михайлівна, яка народилася у 1905 році, розповідала нам, дітям, як відзначали Новий рік і Різдво в маріупольських грецьких сім'ях за старих часів. Головне – дотримувалися традиції. Ніхто не лягав спати, всі чекали гостей і колядників. Господар будинку, в даному випадку мамин тато, збирав дітей і розповідав їм старовинні казки та легенди. З вечора накривався святковий стіл, але сідали за нього, тільки коли всі збиралися. Колядники були ряджені, хто хотів, сідав за стіл, а тому, хто поспішав, давали з собою святкову їжу, подарунки, цукерки, гроші,

Головною святковою стравою був пишний листковий пиріг. Його по-різному готували, в основному в селах він і зараз називається "шмушем". Начинкою є гарбуз і м'ясо.

Фото з архіва Афіни Хаджинової

Наталя Харакоз каже, що батьки її мами все життя прожили в місті, пекли листковий пиріг (а також пиріжки), начинкою яких служило м'ясо з рисом. "А татові батьки готували ще і листковий пиріг з гарбузом, який називали туртою. Наша молодша сестра Ольга, продовжувачка традицій, готувала саме ці пироги. Так робить і молодше покоління. В такий святковий пиріг обов'язково закладається монетка, пиріг ріжеться на квадратики, і кому попадеться вона – у того буде рік вдалим", – розповіла Наталя.

Цей грецький листковий пиріг традиційно новорічний, але нинішні приазовські греки (і румеї, і уруми) перетворили його просто у святковий для гостей і готують, коли заманеться. Крім листкового пирога до Нового року печуть легке печиво "хурубе", хоча і його тепер готують не тільки на Новий рік і Різдво, а, наприклад, і на весілля.

Фото з архіву Афіни Хаджинової

Зазвичай нинішні традиції святкування Нового року і Різдва в родинах приазовських греків сильно не відрізняються від традицій інших народів України. "Ці свята ми відзначаємо в ті ж дати, що і всі українці, за винятком випадків, коли ми знаходимося в Греції, - тоді ми святкуємо Різдво 25 грудня, як це прийнято там. Багато хто помилково називає його католицьким Різдвом, але це не так. Греція – православна країна, просто у них прийнятий григоріанський календар як у світському житті, так і в церковному. До речі, мої предки, які жили кілька тисячоліть в Криму, були прихожанами Константинопольської православної церкви до 1779 року. Останнім їх митрополитом був Ігнатій, єпископ Константинопольської православної церкви, який очолив в 1771 році Готфську і Кафську митрополію на території Криму. І якби ця митрополія не була приєднана до Російської православної церкви, а пізніше, в 1788 році, не скасована зовсім, то, швидше за все, греки України залишалися б прихожанами Константинопольської православної церкви з григоріанським календарем".

Афіна Хаджинова з мамою Олімпіадою Кузьмівною. Фото з сімейного архіва

Ща одна маріупольчанка Афіна Хаджинова також розповіла Depo.Донбас про свої родинні традиції святкування.

Родина Хаджинових походить з різних грецьких сіл. По лінії батька – це Ялта і Чермалик, по маминій – Сартана. Відповідно, традиції і святкові страви відрізняються. Як і в родині Харакоз, Хаджинови печуть традиційні страви – шмуш і хурубе.

"Надазовські греки теж печуть кураб'є. У нас воно називається хурубе і значно відрізняється за смаком. І печуть його із зовсім іншого приводу – на весілля, або з нагоди будь-якого іншого свята", – розповідає Афіна.

Окрім Нового року і Різдва, у греків є одна важлива дата – 13 січня, день Святого Василя. "На цей випадок у нас в родині є традиція готувати Васіліпіту - це пиріг, присвячений Святому Василю. Ця традиція прийшла в нашу сім'ю від моєї ялтинської бабусі, Лідії Григорівни Хаджинової (Збандут). І моя мама, Олімпіада Кузьмівна, хоч вона родом з Сартани, зберігає цю традицію і рецепт пирога, успадкований нею від свекрухи", – зазначила Афіна.

Олімпіада Хаджинова готує "Васіліпіту". Фото з сімейного архіву

Василіпіта – листковий пиріг, до якого додається підливка з розтопленого меду з вершковим маслом, в яку умочують шматочки пирога. У Сартані такої традиції немає. Головною ж особливістю цього пирога є монетка, яку господиня ховає в пиріг. При розрізанні пирога має бути присутня вся сім'я. Шматки пирога розподіляються особливим чином: перший шматок – Святому Василю, другий – хаті, а далі – по старшинству, від старших членів сім'ї до молодших. Щастя в новому році обіцяне тому, в чиєму шматку виявиться монетка.

Фото з архіву Афіни Хаджинової

"З цим пирогом у мене пов'язано кілька історій. Коли ми з братом були маленькі, при розрізанні пирога бабуся підкладала монетки в мій і брата шматки, щоб порадувати нас. Іноді монеток було декілька в одному шматку! А інша історія – про те, як мама кладе монетку завжди в одне й те саме місце в пиріг, і вона часто дістається одному брату! Ми з іншим братом протестуємо проти такої несправедливості!", – розповідає Афіна.

До речі, аналогічна традиція є і в Греції, але там пиріг ріжуть в новорічну ніч, тому що за григоріанським календарем день Святого Василя припадає на перше січня. І подарунки дітям в Греції приносить не Санта Клаус, і не Святий Миколай, а Святий Василь.

За словами Хаджинової, колядки, у приазовських греків є на всі новорічні-різдвяні свята. Раніше колядки виконувалися кілька разів - і за новим, і за старим стилем. До наших днів дожила традиція виконувати колядки лише за старим стилем.

"Я пам'ятаю, коли ми були маленькими, на Різдво мій сартанський дідусь Кузьма Дмитрович Мадаліц збирав молодших онуків (а нас було п'ятеро) і розучував з нами колядку, щоб ми потім йшли по родичах колядувати. І, звичайно, першим, кому ми колядували, був сам дідусь. Після виконання кожний простягав до нього руку, в яку дідусь клав п'ять рублів, після чого потрібно було поцілувати його руку. У цей день обов'язковою нашою метою були хрещені батьки, які зазвичай були так само щедрі, як і наш дідусь! Ну і, звичайно, ми ходили по всіх родичах колядувати, за що отримували солодощі, а іноді і гроші. Одного разу на Різдво, коли мені було сім років, а братові – шість, тато зробив власноруч зірку, з якою брат ходив колядувати", – каже Афіна.

Батько Афіни Едуард Валентинович Хаджинов був дослідником фольклору греків Надазов'я. "Він розповідав нам, що в старі часи була така традиція у греків – вранці в Різдво чоловіки ходили по домівках із зіркою і співали Каланда (колядки). Я, коли готувалася до інтерв'ю, заглянула в татове дослідження і привожу ексклюзивно для вас кілька колядок. Ексклюзивно, тому що татова робота досі не опублікована. До речі, новорічна колядка записана зі слів моєї бабусі", – розповідає Афіна.

Різдвяна

Нікутіріс-сма сту підъ'я ту

Ті стратула сма тин каля та

Ілюс ламбіти меран олу

Фенгус ламбіти нихтан олу

Фінумія, фіну влуія

Спить тун тири.

Господар поруч з дітьми своїми

І доріжка поруч з добром

Сонце сяє цілий день

Місяць сяє всю ніч

До побачення, благословляю

Господаря хати!

(Балахчі І. Н., 1883 року, з. Сартана)

В дужках вказано респондента, у якого записана пісня, його рік і місце народження.

Новорічна (на Святого Василя)

Калімера, айс Василь,

На ферс ія, івлуія,

Бірітет, прама, лугар,

Капітя, філюрія, кало кардъия!

Здрастуй, святий Василю,

Принеси здоров'я, благословення,

Врожай, худобу, майно,

Гроші, золото, добре серце!

(Збандут Л. Г., 1912 р с. Ялта)

У Афіни є секретна новорічна історія: "Коли я приїжджала на свята в гості до свого дідуся Валентина Захаровича Хаджинова, то довгими зимовими вечорами ми з ним і з бабусею грали в карти на гроші. У мене в шафі був свій гаманчик, куди я складала всі виграні гроші. Через багато років, поїхавши в Грецію, я дізналася, що там є традиція в новорічну ніч грати в азартні ігри – в карти в колі друзів, або в казино. Мабуть, подібна традиція існувала і у греків Надазов'я, але про це ви навряд чи прочитаєте в будь-якому дослідженні".

Також є у греків традиція в новорічну ніч розбивати плід граната на порозі хати, щоб Новий рік приніс щастя, любов і багатство в дім. Це символ родючості, відродження, любові і шлюбу, значущий в культурі греків всього світу. "Думаю, що це дуже хороша традиція, і ії теж можна перейняти. Якщо уважно подивитися на традиційну вишивку, якою грекині прикрашали свої наряди і предмети побуту, то можна простежити, наскільки часто в ній зустрічається зображення граната. А мої друзі з Києва, великі ентузіасти грецького руху Олександр Рибалко та Костянтин Новосільний створили чудову новорічну листівку у формі граната з побажаннями мовами греків Надазов'я румейською та урумською, а також новогрецькою і українською", – розповідає Афіна.

Для греків Приазов'я, як і для багатьох українців, Новий рік і Різдво – це сімейні свята, коли вся родина збирається разом. "Я назавжди запам'ятаю, як в нашому дитинстві за святковим столом завжди звучали грецькі та українські пісні. Бабусь і дідусів давно немає, традиції відходять у минуле. Але я не забуваю хто я, звідки родом мої предки. І дякую вам за можливість розповісти нашу сімейну інтерпретацію традицій греків Надазов'я.

"Шам хаір сабан бірітет!" – Афіна вітає грецькою з прийдешніми святами.
Пам'ятаймо традиції своїх пращурів, передаваймо дітям, святкуймо цікаво!