Хочеться повіситися: Як виживають жителі розстріляного Водяного (ФОТО)

Про це пише Depo.Донбас з посиланням на Донбас.Реалії

До літа 2014 року селище Водяне вважалося дачним. Сюди їхали на відпочинок жителі Маріуполя. З початком бойових дій дачники зникли. Залишилися тут тільки ті, кому їхати нікуди.

"Наразі 13 людей живуть в селищі серед зруйнованих будинків, під постійними обстрілами. Намагаються налагодити свій побут, ведуть господарство і ремонтують зруйновані об'єкти, будинки і електропостачання", - йдеться у повідомленні.

У Водяному немає магазину. Місцеві кажуть, що в мирний час хліб сюди привозили раз на тиждень, а тепер хлібом і водою жителів постачають військові. А в іншому місцеві забезпечують себе самі - кожна сім'я тут тримає худобу або птицю.

Житель Водяного Микола Іванович каже, що вони з дружиною вже пристосувалися до такого життя, намагаються не втрачати оптимізму. Найбільше страждають від того, що не можуть поїхати до дітей в місто, тому що нема на чому.

"Живемо, як живеться. Якщо б не стріляли, було б ще краще. Зараз поки світла немає, але думаємо, налагодимо. Звичайно, погано, що людей замало. Допомагаємо один одному, чим можемо. Одному тут не вижити", - каже чоловік.

Менш оптимістичний сусід Миколи Івановича Сергій. Йому дивом вдалося вижити під час останнього обстрілу. Вибуховою хвилею було зруйновано стіну невеликого будиночка, в якому він живе. Їхати йому нікуди, а від таких "сюрпризів" вже втомився.

"Сьогодні ночував у підвалі. Я буду тут жити, нікуди я не піду. Що говорити, кому говорити? Цим говорити? Вони ж всі знають. Куди ж стріляють? Що вони роблять?", - каже Сергій.

Місцева знаменитість - дядько Вася, який прославився в соціальних мережах за грунтовні коментарі про життя в селищі, каже, що всім вже хочеться визначеності. Люди дуже втомилися від такого життя.

"Весь час б'ють - бомблять, б'ють - бомблять. Ви залишіться. Ночуйте, все відразу стане ясно. Хочеться повіситися. Абсолютно. Все в мінусі. Настільки туга. Ми - ні в тюрмі, ні на волі. Сіра зона. Усе! А що далі? Ви хоч скажіть, щоб ми мали якусь надію. А ніхто нічого не говорить", - нарікає дядько Вася.

Як кажуть військові, обстріли Водяного з боку сепаратистів носять неприцільний і хаотичний характер, спрямований на знищення села. Завдяки місії ОБСЄ, яка часто навідується в селище, обстрілів стало трохи менше, але по ночах всі жителі Водяного при найменшій небезпеці як і раніше спускаються в підвали.