Де у Маріуполі ховаються грифони видатного судновласника Регіра (ФОТО)

Будинок Регіра - відома у Маріуполі історична пам'ятка. Цей двоповерховий будинок по вулиці Італійській, що розташований недалеко від будинку ще одного видатного мешканця Маріуполя - лікаря Гампера, називають особняком з грифонами.

Таку назву він має, бо ззовні прикрашений цими міфологічними створіннями, які за легендами мали б захищати свого господаря.

Сьогодні дім, як і багато старих будівель Маріуполя, знаходиться у занедбаному стані. Тут нема вікон, руйнуються стіни, люди нерідко тут залишають сміття.

Втім, маєток з грифонами досі зберігає свою історію. Побудований у 1900 році він належав підприємцю та судновласнику Петру Регіру. Купець 1-ї гільдії був власником вантажних кораблів, якими перевозив вугілля.

У 1889 році він придбав в Англії перший вантажний пароход "Прогрес" для перевезення вугілля, що поклало початок його суднохідній компанії. Пізніше вона поповнилася ще більш крупними судами, такими як "Велика Росія", "Бессарабія" та іншими, і перевозила до 100 тисяч тонн вугілля на рік. Порт знаходився на річці Калміус, на просторі між озером Домаха, морем і рекою, яка в ті часи називалася Біржа. Наразі у Маріуполі в цьому місці починається вулиця Італійська.

"За 23 роки без будь-якої підтримки з боку уряду Петро Регір зумів створити найбільшу судноплавну компанію в Російській Імперії, яка зайняла п'яте місце по тоннажу серед тодішніх пароплавств", - розповідає заступник голови Фонду збереження культурної спадщини Маріуполя Ольга Демідко.

Виходець з сім'ї німецьких колоністів Регір одружився на маріупольській грекині Єфросинії Прокопівні. Під час революції більшовиків він родину відправив за кордон. Діти - син Петро Регір-молодший і дочка Мария - жили в розкішних віллах далеко від Росії. А сам Регір родового маєтку не покинув, звідки потім його вигнали "червоні". І жити купець був змушений на власному подвір'ї, поки в 1919 році місто не зайняли "денікінці". У цьому році він і помер - чи то з голоду, чи то від "шальної кулі". Точна причина його гибелі досі невідома.

Після смерті Петра Регіра, власники особняка постійно змінювались. Тут був багатоквартирний будинок, гуртожиток швейної фабрики імені Дзержинського.

"Пізніше особняк передали в оренду тресту "Азовстальконструкція", після чого він знову змінив власника на СУ-118 "Донбасстальконструкція".

Остаточно руйнуватися і приходити в непридатність він став з продажем його київській фірмі, яка, в свою чергу, продала його одеському торгівельному товариству "Основа" у 2007 році.

Хоча у тому ж 2007 році Італійська національна асоціація "Альпіна" і генеральний директор італійської фірми "In.com.impex" Бруно Пальмьєрі запропонували провести реконструкцію особняка і перетворити його на "Італійський дім", але зв'язатися з одеськими власниками так і не вдалося.

"Грифони, які повинні оберігати і господаря, і будинок, після загибелі Петра Петровича, неначе відвернулися від будівлі", - розповідає Демідко.

Прогулятися особняком з грифонами можна і завдяки підготованому віртуальному туру.

Фото: i24.com.ua