Електрика зі сміття: Чому влада Донеччини не хоче альтернативної енергії

Півтори години роботи когенератора, розташованого на сміттєвому полігоні у Приморському районі Маріуполя, могли б забезпечити електрикою одне домогосподарство на цілий місяць. Але місцевим чиновникам таке альтернативне виробництво не цікаве.

Дозволи на викиди, яких немає

Роботи над проектом з ліквідації біогазу, що збирається на сміттєзвалищі, у Маріуполі розпочали ще у 2009 році. Тоді за цю справу взялася компанія "Тіс Еко".

"Спочатку мені ідея здавалась нереальною. Але ми перейняли багато досвіду від спеціалістів різних країн, де такі технології давно впроваджуються. Розпочали з факельної установки, яка спалювала газ. При її використанні ми продавали квоти за Кіотським протоколом. На виручені кошти побудували ще одну установку - когенератор. На факельній установці рівень спалювання газу становить 0,7, на когенераторі - 1. Тобто там він повністю переробляється в електроенергію", - розповідає інженер департаменту екологічних проектів компанії "Тіс Еко" Валерій Замікула.

Когенератор дав можливість з метану, який створюється через гниття сміття, виробляти електричну енергію.

Ось тут у підприємців і виникли проблеми з чиновниками. Департамент екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації зобов'язав підприємство отримати дозволи на викиди.

"Наш департамент екології - унікальні люди. Вони єдині, хто в цій країні не розуміє важливість цієї установки. Вона не шкодить навколишньому середовищу так, як, наприклад, спалювання вугілля. Вона дозволяє економити і не палити природній газ. Вона викачує біогаз, який є причиною чисельних пожеж на сміттєзвалищі", - пояснює Замікула.

Екологічність установки підтвердили і спеціалісти Державної Азовської морської екологічної інспекції. "Вони провели заміри. Можливість видачі дозволів підтвердила і обласна Держсанепідслужба. Абсурд ситуації у тому, що нам закидають не забруднення навколишнього середовища, а відсутність дозволів", - розповідає Замікула.

А отримати відповідні дозволи від ДонОДА підприємці намагалися. Після подачі документів отримали вердикт, що розрахунки викидів зроблені за невірною методикою. "Потім виявилось, що відповідної методики не існує. На це запитання в департаменті нам відповіли, "придумайте її самі". Яким чином? Це серйозний державний документ. Може, я ще можу переписати Кримінальний кодекс чи Правила дорожнього руху?", - обурюється Замікула.

Після цього інженер звернувся до голови Донецької ОДА Павла Жебрівського з проханням особисто розібратися в ситуації. "Я йому пояснив, що Натрус (Сергій Натрус - директор департаменту екології та природних ресурсів - ред.) відверто саботує отримання нами дозволу. У відповідь знов отримав відписку від Натруса", - зітхає Замікула.

Після чиновників зацікавились установками і правоохоронні органи. Наразі обидві установки не використовуються, тривають розгляди кримінального провадження саме через відсутність вищезазначених дозволів і "за заподіяння шкоди навколишньому середовищу, життю, здоров'ю людей".

Такий проект - єдиний на Донеччині

"До нас великими делегаціями приїздили колеги з Луганщини переймати досвід. Але фінансування у них було чи то грантове, чи то державне, вони витратили 57 млн грн, а газ так і не пішов. На жаль, так виходить з багатьма державними проектами", - розповідає Замікула.

Разом з тим, подібні установки діють під Києвом, на Вінниччині та Івано-Франківщині. Обслуговувати все обладнання, що необхідне для перетворення газу на електрику, можуть лише дві людини. Процеси тут настільки автоматизовані, що керувати ними можна онлайн.

"Інколи я контролюю рівень показників з домашнього комп'ютера. Якщо виникають якісь проблеми, комп'ютер дає відповідний звуковий сигнал. Тоді я можу швидко перевірити, що пішло не так", - розповідає механік Артем Тронєв.

Сьогодні на сміттєзвалищі, яке ще кілька років тому постійно горіло та видавало сморід гнилі, вже зелені пагорби.

Тепер тут немає неприємного запаху. Про минуле цієї території нагадують лише пластикові пляшки і пакети, що деінде пробиваються крізь квіти.

На території полігону нині є три пункти збору газу, який йде по трубах з 50 свердловин. Тут він частково проходить очистку від вологи, яка потрапляє назад у землю.

Далі з цих пунктів так само по трубах метан потрапляє до установок - факельної чи когенератора. Тут знову відділяють частину вологи, а сам газ пускають на спалювання.

Розташований тут когенератор має можливість виробляти не лише електрику, а й теплову енергію. "Втім, тут нема об'єктів, які могли б у нас її прийняти. Тому у подальшому плануємо не витрачати гроші на таке обладнання. До речі, цей когенератор повністю зібраний в Україні, хоча і має деякі закордонні запчастини", - розповідає Замікула.

Полігон ТПВ у Приморському районі Маріуполя, вже закритий, метан тут виділяється вже не в таких великих об'ємах. Тому вкладені в нього 5 мільйонів гривень тут не окупляться.

В планах підприємства було оснащення відповідним устаткуванням і діючого наразі полігону ТПВ у Лівобережному районі, яке, до того ж, на 2 гектари більше за приморське. Там вже пробурили 5 свердловин, погодили роботу з "ДТЕК Донецькобленерго", але роботи теж припинили. Наразі підприємці чекають на вирішення ситуації. В іншому випадку, будуть змушені переносити потужності в інший регіон.