Газонути по-пролетарськи: Хто слідом за Ахметовим хоче зіпсувати повітря у Маріуполі

Маріупольське підприємство "Азовелектросталь" намагається отримати дозволи на викиди шкідливих речовин без встановлення фільтрів. Керівництво навіть не приховує, що бере приклад з металургійних комбінатів бізнесмена Рината Ахметова, які дозволи на викиди отримали півтора роки тому, а зробити виробництво екологічним обіцяють невідомо коли. От І "Азовелектросталь" каже, мовляв, їм можна, а нам чому ні?

Щоб отримати дозволи на викиди потрібно пройти відповідну процедуру, зокрема провести громадські слухання з обговорення цього питання.

У п'ятницю до зали в адміністративну будівлю заводу прийшли близько сотні людей. Незважаючи на те, що захід анонсувався як "громадські обговорення", на нього прийшли здебільшого працівники заводу, а громадські діячі потрапити туди змогли не всі. В оголошені, яке опублікували у місцевій пресі, зазначалась юридична адреса - пл. Машинобудівників, 1 - це будівлі "Азовмашу" і там ніякого заходу не було.

Фактично ж слухання відбувалися за кілька кілометрів від "Азовмашу", тому всім бажаючим потрапити туди довелося пройти пошуковий квест. До того ж з незрозумілих причин, на захід не пропустили журналістів одного з місцевих видань.

"Азовелектросталь" - підприємство із непрацюючого комплексу "Азовмаш". Воно спеціалізується на випуску ковальських і трубних злитків, безперервнолитих заготовок, великого та дрібного вагонного лиття, фасонного лиття для важкого, енергетичного і транспортного машинобудування.

В лютому 2016 року було оголошено про створення корпоративного центру "Азовмаш Груп". Його гендиректором був призначений Ігор Прасолов, який розповів, що естонська компанія "Кайзен Холдинг" є єдиним власником "Азовмаш Груп".

"Естонська компанія на 100 відсотків належить Світлані Савчук. У новій групі компаній вона єдиний бенефіціар. Інших акціонерів немає", - казав Прасолов в інтерв'ю 0629.
Зазначимо, Світлана Савчук - дружина екс-нардепа від Партії регіонів Олександра Савчука, який помер в 2012 році.

Група Азовмаш включає ПАТ "Азовзагальмаш", ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", ПрАТ "Азовелектросталь", ПАТ "Маріупольський термічний завод", ПАТ "Полтавхіммаш", ПАТ "Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут".

З 2014 року до кінця 2017 року "Азовелектросталь" фактично не працювала. Тепер намагається відновити свою діяльність. З "довоєнних часів" кількість співробітників з 6500 скоротилася до 1610. Для відновлення діяльності "Азовелектросталі" необхідні дозволи на викиди.

За словами генерального директора Олексія Попова, з дев'яти раніше працюючих печей керівництво планує запустити у роботу дві. В оптимістичній перспективі підключать і третю.
Дві з них мають необхідні фільтри. А запуск третьої печі "ДСП-25" викликав багато спорів під час обговорень.

Аргументуючи необхідність дозволів, Попов наголошував на тому, що запуск цієї печі необхідний, аби підприємство почало працювати і заробляти. "Якщо ми зараз не отримаємо дозволи на викиди, то просто не зможемо працювати. Більше півтори тисячі людей втратять роботу", - сказав Попов.

Активно підтримували його і співробітники підприємства.

"Я мати-одиначка. Якщо не запустити піч, чим я буду годувати дитину? Мене скоротили у 2011 році, а зараз знов взяли на роботу. Мені треба тут працювати", - емоційно висловила свою думку присутня працівниця.
"А якщо запустити без фільтру, то може тобі і не буде кого годувати. Викиди несуть хвороби і смерті", - казали їй у відповідь захисники екології.

Кілька людей на обговорення прийшли з плакатами з написами про те, що у місті нема чим дихати. Цим викликали обурення співробітників заводу.

"За статистикою, 98% забруднень повітря у Маріуполі приходиться на меткомбінати "Метінвесту". 2% - решта підприємств. Чому ж їм можна видавати дозволи? А менш шкідливим виробництвам - ні? ", - зазначив заступник гендиректора "Азовмашу" Костянтин Іващенко.

Керівництво "Азовелектросталі" просило дати дозволи зараз, а протягом 7-8 років обіцяли встановити фільтр. Кажуть, прямо зараз грошей у підприємства немає. У київських судах триває процедура банкрутства ТОВ "Керуюча компанія "Азовмашінвест холдинг", до складу якого входить "Азовелектросталь".

"Лише на владнання ситуації з банкрутством нам необхіден рік. Лише після цього ми зможемо займатися фільтрами. У нас вже підготовлена документація, але потрібне ще узгодження і технічна реалізація проекту", - пояснив названі строки Попов.
З зали лунали пропозиції на встановлення фільтрів дати підприємству не більше двох років.

Маріуполець Олег Харченко запропонував профінансувати встановлення фільтрів з обласного екологічного фонду. "Місту з облфонду виділяють гроші на реконструкцію парку та набережної. Чи можна ці гроші замість парку направити на встановлення фільтрів?", - висловив свою думку Харченко.

За словами директора департаменту екології Маріупольської міськради Ваагна Мнацаканяна, таке вирішення проблеми неможливе. "Облекофонд не може фінансувати приватні підприємства. Ці гроші передбачені лише для бюджетних проектів", - сказав Мнацаканян.

Після палкого обговорення гендиректор зазначив, що керівництво згодне на п'ятирічний термін замість семирічного. Втім, жодного голосування серед присутніх не проводили, аби визначити хто за, хто проти.
За словами еколога Анастасії Богданович, видача дозволів без наявності фільтрів виглядає абсурдно.

"Невже міністерство екології дозволить працювати без фільтру протягом 5 чи 7 років? Семерак (міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, - ред.) не піде на таке, що про нас в Європі подумають?" - сказала Богданович.

За її словами, якщо цей дозвіл підприємство отримає, за таких умов воно працюватиме з порушеннями, а це багатомільйонні штрафи. Навіщо вони підприємству, у якого немає коштів на встановлення фільтру?

І справді, уявити таке, що в якійсь цивілізованій країні підприємство починає працювати, забруднюючи екологію і годуючи владу та громадян сніданками про "фільтри закупимо через 7 або 5 років", просто неможливо. Але лише не в Україні.