Луганськ на початку 20 сторіччя: яке місто зруйнував червоний терор більшовиків (ФОТО)

Усілякі прихильники "русского міра" торочать з року в рік, що Луганськ заснувала російська імператриця Катерина II, їй навіть пам'ятник у місті хотіли поставити ще за часів регіоналів. Але насправді поселення Кам'яний Брід, з якого власне Луганськ і розпочався (наразі це Кам'янобрідський район міста), а також селище Вергунка (зараз околиця Луганська) були запорізькими поселеннями і існували ще у середині 18 сторіччя. Вони перебували у складі Кальміюської паланки Запорізької Січі, на ці території поширювалася влада гетьмана Кирила Розумовського.

Найбільший вплив на перетворення селищ на місто зробив шотландський інженер Карл Гаскойн, якому було доручено провести розвідку покладів руд та кам'яного вугілля. Гаскойн виконав доручення й запевнив владу, що знайдені копальні залізної руди й кам'яного вугілля обіцяють величезну кількість цих мінералів найліпшої якості. 14 листопада 1795 року за результатами дослідження Гаскойна Катериною було підписано наказ про створення чавунноливарного заводу, навколо якого селища згодом розрослися, були об'єднані в місто і перейменовані 1882 року у Луганське.

У 1840 році на кошти парафіян в Луганську, вище вулиць Петербурзької і Казанської почалося будівництво Свято-Микольського собору. Будували церкву відразу кам'яної, куполи і шпиль були золочені. Вже через рік будівництво було завершено. Храм незабаром став головним в місті. Площа, що утворилася навколо храму, за традицією стала називатися Соборною. Під цією назвою вона проіснувала понад півстоліття.

В огорожі храму ховали його служителів, а також найбільш почесних громадян Луганська

Коли більшовики захопили владу, у 1919 році площа була перейменована у "Красную площадь".  До 1935 року на цій площі продовжував стояти Свято-Микольський собор, хоча служби в ньому давно не велися, а приміщення використовувалися для випробування авіаційних моторів. Храм, хоч і служив окрасою міста, не вписувався в ідеологію комуністів. Тому він був підірваний і розібраний. Разом з храмом зрівняли із землею і могили почесних громадян Луганська.

Ще один знаковий для Луганська собор - Казанський. У 1935 році більшовики храм закрили, а 6 листопада замість хрестів вивісили червоні прапори. У 1937 році церкву зруйнували.

Одна з найзнаковіших і містичних будівель міста - дім Васньова.

Особняк зведений на вул. Банківській (нині вул. Шевченка) на початку ХХ ст. на кошти купця 2-ї гільдії Сергія Васньова. У будинку розташовувалося жіноче комерційне училище і чоловіча гімназія.

Про купця ходили легенди, що, нібито, він розбагатів, знайшовши скарб. Після революції 1917 року все його майно націоналізували більшовики, і колишня найбагатша людина Луганська стала безхатченком. Доживав свій вік у сторожці Казанської церкви, яку колись щедро спонсорував.

Будинок Васньова передали Донецькому інституту народної освіти, реорганізованому у 1934 році у Луганський державний педагогічний інститут.

У 1930-ті рр. будинок набув лихої слави. У його приміщенні розмістилися органи НКВС. Одна із господарчих будівель була пристосована для катівні, у підвалах якої приводили вирок у виконання і конвеєром страчували "ворогів народу". За переказами старожилів, трупи звалювали на гарби і відвозили на Гусинівський цвинтар (зараз це сквер "Дружби народів" навпроти будівлі УСБУ). У луганському обласному архіві збереглась кримінальна справа робітника, якого у 1937 році засудили лише за те, що він подивився у бік цієї будівлі "контрреволюційним поглядом".

Після смерті Сталіна тут сталася перша пожежа. Щоправда прибудована до неї катівня уціліла. Протягом наступних років жодна луганська установа не погоджувалася зайняти приміщення катівні, аж поки її не знесли.

У 1970 році "Будинок Васньова" передали 7-й міській поліклініці заводу ім. Леніна.

17 лютого 2011 року у будинку сталася масштабна пожежа. Будівля значно ушкоджена вогнем, обвалилися усі поверхи, залишилися тільки зовнішні стіни. Вона так і стоїть у центрі міста ніби привид.

До революції Луганськ нагадував невеличке затишне європейське місто з театром, парками, скверами і навіть річковим транспортом. Тут були представлені майже усі конфесії. Налічувалося понад 10 релігійних споруд: Успенська церква, Петропавлівська, Миколаївський собор, Преображенська церква, Вознесенська, Троїцька, Казанська, синагоги, костел і кілька молитовних будинків. На превеликий жаль, майже всі ці споруди були зруйновані більшовиками в 30-і роки XX століття.

Та й майже всі будівлі, які зображені на фото, також знищені.