Публічна порка силовиків "ЛНР": Як Плотницький провокує початок нового путчу

За часів України він працював у міліції та навіть був нагороджений тодішнім міністром МВС Юрієм Кравченком годинником "за службу у карному розшуку", фото годинника і досі є на сторінці Корнета у соцмережі.

Корнет з 24 серпня 2014 року обіймає цю "посаду", і раніше його ніхто і пальцем не чіпав. Але нещодавно, аби заслухати доповідь Корнета та закидати гострими питаннями, зібралися депутати" народної ради" разом зі "спікером" Володимиром Дєгтяренком, прийшов і ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький.

Вони майже хором казали, що на Корнета надійшло багато скарг. Настільки багато, що в цю справу необхідно втрутитися. "Міністр" був проти того, аби йому задавали будь-які питання, але Плотницький був непорушний. І тут почалося найцікавіше.

Колаборанти викрили, хто насправді каратєль

Вже зі старту один з так званих "депутатів" "народної ради "ЛНР" Володимир Санкін розповів, як Корнет захопив чужий будинок в Луганську влітку 2014 року. За словами Санкіна, Корнет живе у будинку мешканки Луганська Ніни Хмелевцової, яка виїжджала з міста на період інтенсивних бойових дій, а коли повернулася, з'ясувала, що в її будинку проживає "міністр внутрішніх справ".

Санкін також розповів, що Хмелевцова неодноразово приходила до свого будинку, однак охорона її не пускала. Також вона зверталася у "генпрокуратуру" "ЛНР", але це теж не дало результату. "Тепер жінка вимушена орендувати житло, оскільки своєю власністю користуватися не може. Ви самі є гарантом законності, але порушуєте закон", - заявив Санкін, звертаючись до "міністра". Корнет не схотів відповідати публічно і заявив, що надасть Санкіну вичерпну відповідь у письмовому вигляді.

Далі – більше. Наступний "депутат" Дмитро Морозов взагалі звинуватив Корнета у тому, що він зробив з "МВС"... розплідник фашизму. Морозов розповів, що підлеглий Корнета – начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків" Дмитро Захарченко – катував підозрюваних. "Ви, як міністр внутрішніх справ, не могли не знати, і, отже, вважаю, в якийсь мірі покривали незаконні дії вашого підлеглого - начальника ОБНОНа Захарченка, який займався тортурами, знущаннями над підозрюваними", – видав Морозов і додав, що за сприяння Плотницького Захарченка було арештовано.

Корнет у відповідь сказав, мовляв, Захарченко вже звільнений, але ще один "депутат" Дмитро Хорошилов тут же вказав "міністру", що його кат і досі не в СІЗО. Корнет парирував, що Захарченку в СІЗО не можна, оскільки його там "ліквідують", а те, що він катував людей, "суд" ще не підтвердив. Тобто, у "народній" республіці, якщо ти поліцейський і катуєш людей, за ґрати ти все одно не потрапиш, якщо маєш заступництво "міністра".

Наступне питання пролунало від "спікера" Дєгтяренка і настільки збісило "міністра", що він покинув засідання.

Дєгтяренко повідомив подробиці розслідування карної справи прости "екс-міністра" освіті Валентини Ткаченко - відомої в Луганську регіоналки, яка за часів України була депутатом облради і очолювала аграрний вуз. За словами Дєгтяренка, Корнет хотів вплинути на розслідування, змінивши підлеглих, які ним займалися. Між "спікером" і "міністром" виникла перепалка, через яку Корнет пішов геть.

Далі його "розпинали" вже заочно.

Ще один епізод роботи "МВС" "ЛНР" розкрив перший заступник голови "народного ради "ЛНР" Денис Мірошниченко. Він розповів, як у 2016 році в будівлі "МВС "ЛНР" був застрелений співробітник – громадянин Росії. За словами Мірошниченка, експертиза "ЛНР" спочатку показала, що це було ніби-то самогубство, але експертиза російська з'ясувала, що росіянина було вбито. "По цьому факту порушена кримінальна справа. Звісно, не тут. Навіщо було прикривати такий тяжкий злочин і навіщо прикривати убивць?" - риторично перепитав Мірошниченко.

Далі "депутатів" пробило: вони навипередки "шпиняли" Корнета за "неповагу", розповідали числені випадки неефективної роботи "поліцейських" і структурних підрозділів "МВС", як у СІЗО проносять наркотики та алкоголь, як "чиновники" у підконтрольних "ЛНР" містах з 2014 року зайняли чужі квартири, які їм дуже сподобалися, і живуть в них досі.

Заради того, щоб мати уяву, як живе "народна" республіка насправді, не варто навіть дивитися українські ЗМІ, достатньо зайти на YouTube-канал ГТРК "ЛНР".

Наприкінці засідання "на плаху" викликали "генпрокурора" Заура Ісмаїлова, але той, наслухавшись про свого колегу з силового блоку, вирішив не ганьбитися.

"Сьогодні у порядку денному стояло питання про мій звіт, але, я думаю, повторюватися на цифрах не хочу. Надійшла моя заява з проханням піти за власним бажанням у відставку. Бачу себе, чесно кажучи, в науковій діяльності", - передбачливо заявив Ісмаїлов.

Плотницький сказав, що відставка Ісмаїлова - "це особисте рішення" і "вчинок офіцера".

Витоки давньої ворожнечі

Отже, варто трохи розібратися, що за возня розпочалася в окупованому Луганську. Плотницький та його оточення ніколи не полишали надії розібратися з внутрішніми конкурентами. Як відомо, основний опонент Плотницького - силовий блок "ЛНР": "МГБ","МВС", "генпрокуратура". Очолює силовий блок голова "МГБ" Леонід Пасічник, який два роки тому вже здіймав проти ватажка путч та навіть грозився йому підвалом за "пособництво злочинцям".

Публічне загострення між ватажками відбулося у жовтні 2015 року на тлі перерозподілу потоків вугільних перевезень та поставок палива. Цими темними справами опікувалася людина Плотницького – "міністр" Дмитро Лямін, якого скрутили бойовики Пасічника та відправили "на підвал" начебто за співпрацю з українськими олігархами.

Леонід Пасічник

Плотницький намагався відсторонити Пасічника від посади, але той "вперся рогами" і підкорятися відмовився, погрожуючи відправити до пари до Ляміна і самого ватажка – "за зраду "республіки". У цьому конфлікті Пасічника підтримав увесь силовий блок "ЛНР" і "мери" низки міст. Було зрозуміло, що конфлікт завершиться або великим кровопролиттям, або ж вимушеним примиренням завдяки тиску кураторів з Кремля, яких, як відомо, декілька, і які підтримують різні угруповання влади в "ЛНР".

Розіграно врешті решт було другий варіант: силовий блок підім'яв Плотницького, Лямін залишився на підвалі, але згодом вийшов, причому не вперед ногами. Перерозподіл вугільних та паливних потоків відбувся вже на інших умовах, але про них, зрозуміло, ніхто не казав. Пасічник, Ісмаїлов та Корнет залишилися на своїх посадах, а тепер, за два роки Плотницький не пропустив нагоди з ними розібратися.

І, можливо, це ще початок розборок. Адже виконувати обов'язки генпрокурора буде Віталій Подобрій, який раніше обіймав посаду першого заступника Корнета. Тобто для Плотницького нічого кардинально не змінилося - впливу на силовиків він не мав і не має.

Як відомо, за Плотницьким стоїть радник президента Росії Владислав Сурков. Хто стоїть за Пасічником достеменно невідомо. "Республіками" курували як Сурков, так і заступник адміністрації Путіна В'ячеслав Володін, між якими є давнє протистояння. У листопаді 2015 року до них приєднався ще один куратор - віце-прем'єр-міністр уряду Росії Дмитро Козак. У ЗМІ ж повідомлялося, що Пасічник - креатура ФСБ.

Як би там не було, намагання Плотницького "вкусити" силовий блок "ЛНР" говорить про поновлення конфлікту інтересів у російській верхівці щодо фінансових процесів на окупованому Донбасі. Минулого разу путч співпав із старанним наїздом Плотницького на паливно-мастильний бізнес "младорегіонала" Сергія Курченка, який у окупантів став персоною нон-грата.

Фото: Валерій Мельников / РІА Новини