Хто цей помаранчевий недокомуніст-регіонал Медяник, який з Єфремовим народив "ЛНР"

Екс-нардепа від Партії регіонів Володимира Медяника затримали, коли він виходив з квартири невідомої жінки. Вірніше Медяник спочатку в цій квартирі відсиджувався, а потім, все ж таки вийшов і потрапив до рук правоохоронців.

Як кажуть у Генпрокуратурі, Медяник затриманий у рамках справи екс-глави фракції Партії регіонів Олександра Єфремова про посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, організаційне сприяння створенню терористичної організації "ЛНР".

У Мережі луганчани-переселенці одразу ж зійшлися на думці - на цього помаранчевого недокомуніста-регіонала трохи натиснути, і він розколеться та здасть усю єфремівську схему утворення "ЛНР".

Така впевненість у боягузтві Медяника обумовлена його минулими справам та витівками - впливовість цього луганського "олігарха" ще задовго до війни в Луганську трималася не на харизмі, а виключно на вмінні зраджувати та перефарбовуватися. А також купляти голоси виборців. 

Медяник починав у 90-х як бізнесмен, очолював декілька приватних підприємств, пов'язаних з торгівлею та будівництвом. у 2002 році вперше був обраний депутатом Луганської міської ради.

Медяник вирізнявся буйною вдачею та пристрастю до алкоголю, про його походеньки у ресторанах та готелях міста ходили "жовті" історії. Про те сам Медяник раптом після першого Майдану став "помаранчевим" і в 2005 році очолив міську організацію президентської партії "Наша Україна".

Тоді "Медний", як його звали в Луганську, клеймив ганьбою Єфремова та його кишенькових місцевих регіоналів за проведення сепаратистського з'їзду у Сєвєродонецьку та розмови про створення Південно-східної української автономної республіки (ПіСУАР). Згодом Медяник поскандалив з однопартійцями і його з посади голови "Нашої України"вигнали.

У 2006 він веде дуже агресивну передвиборчу мерську кампанію, буквально завалюючи місто своїми біл-бордами, безкоштовними газетами та дитячими майданчиками, які розвалилися вже наступного ж року. У той час "Медний" вже володів "Луганськдруком", яка була монополістом на ринку продажу газет у місті, також у його власності був торгівельний центр "Росія" і готувалися до відкриття мережі супермаркетів.

Але, маючи "помаранчевий" шлейф, гроші на передвиборчу кампанію були викинуті дарма, мером у місті, де любили регіоналів та комуністів, Медяник так і не став.

"Медний" відомий в Луганську своєю любов'ю до розкошів, він ганяв містом спочатку на Мерседесі, а потім на Бентлі, товаришуючи з сином екс-нардепа Володимира Ландіка Романом.

До наступних місцевих виборів у 2010 році Медяник встиг перефарбуватися у комуніста, підтримуючи, в тому числі і фінансово, у мерських перегонах Спірідона Кілінкарова та увійшовши у Луганську міськраду депутатом.

Але вже за два роки Медяник розпрощався з комуністичною ідеологією, ліг під Єфремова, якого таврував ганьбою та вступив у Партію регіонів. Причому в один день. 30 травня 2012 року написав заяву про вихід з фракції комуністів у міській раді; того ж дня вступив до ПР.

Ця дружба коштувала йому дорого, але Медяник став нардепом  по 109 виборчому округу. За масштабами передвиборчої кампанії у Раду він переплюнув сам себе. У Луганську та у містечках Сороківського (Краснодонського) району шикувалися довжелезні черги  з пенсіонерок у його супермаркет "Совєтский"за черговою подачкою у вигляді то пасок, то ще якоїсь халяви. 

Медяник влаштовував якісь нескінчені свята з кулішами та піснями з нагоди то травневих свят, то релігійних. 

"Нікогда, нікогда вас ми нє забудєм", - співали задоволеному Медянику діти з Новосвітлівки, яким він встановиви дитячий майданчик. З 2006 року Медяник нічого нового не придумав.

А ось майданчик в прикордонному Ізваріному, прямо на голій землі, яка з дощем перетвориться на багнюку. Всіма цими містечками вже у 2014 прокотиться війна.

У Раді Медяник, зрозуміло що, примкнув до Партії регіонів, та підтримував усі політичні рішення, не підтримував Євромайдан та щосили піарився у Луганську вже як ситий нардеп-благодєтєль. В інтерв'ю він заявляв, що не виступатиме в парламенті українською мовою та обізвав опозицію "неонацистами".

З початком протестних проросійських акцій в Луганську Медяник входив в групу луганських нардепів, що активно сприяли загарбникам адмінбудівель. Разом з регіоналами Володимиром Струком, Сергієм Гороховим він навіть їздив у парламент Росії в зв'язку з чим МВС України порушило справу за ч. 2 ст. 110 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України представниками влади).

Тоді повідомлялося, що Медяник призначив мільйон гривень за голову льотчика Збройних сил України, який нібито бомбив Луганськ 2 червня 2014 року.

Після остаточної окупації Луганска про Медяника, як і про інших регіоналів, які активно мутили воду в Луганську, ніби забули. Тим часом його дружина Олена в липні 2014 року отримала свідоцтво на право власності на квартиру площею 270 кв.м. і два паркомісця в елітному ЖК "Капітолій" на Хрещатику, 27б.

А бізнес Медяника в "ЛНР" успішно працює дотепер - усі торгівельні центри від "Росії", "Атріуму", до "Луганськ-Сіті-Центра" та мереж супермаркетів. А його кінотеатр "Україна" тепер "Росія". Проте повідомлялося, що Медяник увесь в боргах та втратив частину активів.

У 2015 році його бачили у Сєвєродонецьку. Він розповів, що в Луганську буває регулярно.