Злидні опорних шкіл Яценюка на Донеччині (ФОТО)

Тема опорних шкіл стала чи не головною у виступах керівника Донеччини Павла Жебівського. Тому Depo.Донбас спробував з’ясувати, як виглядатимуть нові школи, та чим бачення керівника області відрізняється від концепції, яку оприлюднили в уряді.

Ідея опорних шкіл виникла ще в Кабміні Арсенія Яценюка, але після його відставки від неї відмовлятися не стали. Згідно з концепцією, створення опорних шкіл мало стати головним етапом реформування сільських шкіл з відвідуваністю у кілька десятків учнів, які не можуть похвалитися високим рівням знань. В таких школах мали залишитися лише початкові класи, а всі вони мали об’єднатися навколо "опорної школи", у якій учні продовжили б отримання середньої освіти. Це вже має бути освітній заклад з якісною матеріальною базою, здатний давати відповідний рівень освіти. Крім того, передбачається, що опорним школам нададуть статус юридичної особи, а всі початкові школи стануть її філіалами – таким чином влада намагається ще й заощадити на адміністративному персоналі.

Втім, Жебрівський сприйняв ідею з опорними школами дещо інакше. На його думку, вже цього року на Донеччині має з’явитися 21 школа з сучасним обладнанням та "новим духом виховання нових українців".

"Я вже зустрічався зі співробітниками цих шкіл. Намагався донести до них просту думку: головне – не будівля школи чи її обладнання, а відношення до дитини. Кожна дитина народжується з променем якогось таланту. А завдання вчителів – побачити цей талант та виховати людину, готову до сучасних викликів та завдань", – розповів Жебрівський журналісту Depo.Донбас .

За його словами, наразі проекти реконструкції 21 школи готові майже на 90%. "Насправді самі проекти передали вже всі місцеві адміністрації, і зараз ми уважно аналізуємо їхній зміст. Проектуванні було дуже непростим завданням. Своє бачення реконструкцій повідомило обласне управління капітального будівництва, певні побажання щодо проектів сформулювало обласне управління освіти. Я майже щодня роздавав очільнікам міст та районів "чарівних пенделів". Проте проекти виявилися відверто слабкими, зараз намагаємося їх доопрацьовувати", - зазначає керівник Донецької області.

Щодо проведення цих робіт Жебрівський переконаний, що до початку нового навчального року реконструкція жодної школи не буде закінчена. Бо якщо оголосити тендерні процедури вже зараз, то переможець буде за місяць, а реальний початок робіт – лише у серпні. "Доки тривають канікули, керівники міст та районів повинні зрозуміти, як проводити реконструкцію не зриваючи навчальний процес. Десь дітей доведеться відправити в інші школи, проводити реконструкцію поетапно або в окремих кабінетах", - пояснює  він.

Загальний перелік опорних шкіл, які планується створити на території області, наразі не оголошується. Проте окремі пропозиції свідчать про те, що йдеться про створення скоріше "зразково-показових" шкіл, аніж опорних.

Перш за все, статус опорної планується надати школі на 440 місць, розташованій у оздоровчому центрі для дітей "Смарагдове місто" у Святогірську. Але до цієї школи не мають доступу звичайні святогірські діти – навчаються там виключно діти, що оздоровлюються у цьому центрі. Більш того, наразі неможливо навіть підрахувати скільки, коштів було витрачено на це будівництво: заклад почали будувати ще у 2001 році, і майже кожен президент, керівник області чи то прем’єр за останні 15 років встигли там щось "закласти" або "відкрити". Востаннє будівництво відновив попередній губернатор Олександр Кіхтенко, а урочисто відкривав вже за нового очільника області президент України Петро Порошенко – щоправда, дітей в нову школу, кажуть джерела Depo.Донбас, насправді так і не пустили, вони продовжують навчатися в старих приміщеннях. При цьому останній етап будівництва, яке офіційно мало назву "виконання залишкових робіт по влаштуванню зовнішніх мереж, внутрішнього оздоблення, зовнішніх електричних мереж, монтаж телефонних та радіо мереж" коштував бюджету в 3,5 мільйонів гривень.

У Краматорську роль "опорної" школи дісталася Краматорській українській гімназії, розташованій в одному зі спальних районів міста.

За рівнем освіти  це – найкраща школа міста, яка є постійним лідером не лише за кількістю медалістів, а й за переможцями різноманітних олімпіад та результатами складання ЗНО.

Але будівля школи, як ззовні так і внутрішньо, перебуває у занедбаному стані – це приміщення було побудовано наприкінці 1980-х років, коли, наприклад, ніхто навіть не думав про енергозбереження. Зі інфраструктурою навколо закладу - така ж ситуація.

З того часу школа фактично не ремонтувалася і не забезпечувалася меблями та обладнанням. У класах панує Радянський Союз.

Туалети та технічні приміщення нагадують фільм жахів.

ХХІ сторіччя сюди так і не завітало.

Немов двері в минуле...

За словами заступника міського голови Краматорська з гуманітарних питань Наталі Чукової, привести величезну школу, розраховану на 1000 учнів, у зразковий стан буде коштувати значно більше 25 мільйонів, які пообіцяв на створення опорних шкіл губернатор. "Ці гроші підуть на ремонт спортивної та актової зали, ремонт та оснащення сучасним обладнанням кабінетів хімії, фізики, біології, лінгафонного класу для вивчення іноземних мов, комп’ютерного класу та закупівлю певної кількості мультимедійних дошок", - розповідає Чукова.

За її словами, цьогоріч школа також отримає фінансування у розмірі близько 11 мільйонів гривень від Північноєвропейської фінансової корпорації. Це кредитний ресурс, який місто залучає на вкрай сприятливих умовах для проведення термомодернізації соціальної сфери. За ці кошти у гімназії планується капітально відремонтувати дах, замінити всі вікна на енергозаощаджуючі та утеплити стіни. Всі ці роботи не потребують величезних будівельних робіт, тож можуть проводитися без призупинення навчання у школі.

Втім, навіть після інвестування у школу майже 30 мільйонів гривень, її дуже важко буде назвати сучасною школою європейського рівня. "Ми підрахували, що для впорядкування подвір’я школи та створення сучасного спортивного містечка необхідно ще близько 20 мільйонів гривень. Таких коштів в бюджеті немає, й взяти їх нема де. Тож ми плануємо активно працювати з різноманітними донорами та поступово насичувати подвір’я школи спортивною інфраструктурою", - розповідає Чукова.

Отже, поки що невідомо, що ж вийде з проектом "опорні школи" на Донеччині. Можливо, крок за кроком, крапелька до крапельки ситуація буде змінюватися на краще. Але для цього потрібна залізна воля керівництва  – як обласного, так і місцевого – яке буде змушене ходити з простягнутою рукою, виклянчуючи гроші у інвесторів чи меценатів. У попередників, які також на словах були палкими прихильниками змін і модернизації, це якось не вдалося. А за таких умов цей життєво необхідний проект може перетворитися на черговий "прожект", на якому добре піаряться і про який так же добре забувають, щойно доходить до реальної справи.