Як на Донеччині спуститили 42 мільйони на будки з логотипом Жебрівського

Останнім часом керівництво Донецької області активно вихваляється створенням системи моніторингу якості повітря. Depo.Донбас вирішив розібратися, що вміє ця система і скільки вона коштує.

Наприкінці минулого року Департамент екології Донецької обласної державної адміністрації оголосив тендер на закупівлю 6 стаціонарних пунктів контролю якості атмосферного повітря, які отримали пафосну назву – Автоматизована система моніторингу довкілля.

Згідно з умовами тендеру, на першому етапі планувалося закупити 6 пунктів контролю якості повітря. Два з них планувалося встановити у Маріуполі, ще по одному у Краматорську, Бахмуті, Кураховому та Миколаївці. За результатами торгів, переможцем стало ТОВ "Хімлаборреактив", яке зголосилося поставити це обладнання за 17,99 мільйонів гривень, що на 10 тисяч менше, ніж початкова ціна закупівлі. Тож економія бюджетних коштів склала приблизно 0,05%. Таким чином, вартість кожного пункту контролю становить приблизно 3 мільйони гривень.

Що ж мешканці області отримали за ці гроші: перш за все красиву залізну будку, брендовану особистим логотипом очільника області Павла Жебрівського "Оновлена Донеччина".

Вартість цього вагончика, у який обладнано виключно метеорологічний модуль та систему збору відомостей, становить 1,8 мільйона гривень. Ще понад мільйон обласний бюджет виклав за аналізатор пилу та стійки, на які з часом буде встановлено інше обладнання. Тож зараз пункти дозволяють фіксувати температуру повітря, напрямок та силу вітру, а також вміст пилу у повітрі.

Всі ці дані наразі виводяться на єдиний сайт, втім не в режимі реального часу, а у вигляді середньодобових показників. Іншими словами, майже 18 мільйонів гривень було витрачено на заміри, які вміє робити будь-яка побутова метеостанція вартістю кілька тисяч гривень.

Щоб довести ці пункти до повноцінних, навесні 2017 року департамент екології оголосив ще один тендер на закупівлю необхідних газоаналізаторів. У травні було підписано ще один договір з ТОВ "Хімлаборреактив", згідно з яким на існуючи 6 пунктів буде поставлено обладнання ще на 24 мільйона гривень. Вже після цього ці пости зможуть здійснювати повноцінний моніторинг навколишнього середовища.

Крім того, здивування екологів та громадськості викликають місця установки цих станцій. Всі вони встановлені на території комунальних підприємств чи закладів охорони здоров'я. Таким чином було вирішене питання підключення пунктів до електрики та каналів зв'язку. З іншого боку, знаходячись подалі від автомобільних доріг та промислових підприємств, пункти не зможуть об'єктивно оцінювати склад повітря.

Наприклад, у Краматорську пункт розміщено на території фільтрувальної станції, посеред великого житлового масиву. До найближчого жвавого автошляху близько 2 кілометрів, а до головних промислових забруднювачів 3-5 кілометри. Тож, жодної реальної інформації про викиди найбільших забруднювачів ці пункти збирати не зможуть.

За інформацією технічного директора "Українського наукового інституту технічної екології" Ліни Плющової, в Україні існує система моніторингу повітря, яку проводить гідрометслужба в складі ДСНС. За їх результатами здійснюються проектні роботи в сфері екології, заходи інспекційного реагування та прийняття управлінських рішень.

Створена система моніторингу повітря на базі КП "Донецький регіональний центр поводження з відходами" не має законодавчого підґрунтя. Тож інформація, отримана за допомогою зазначеного обладнання, не має жодного практичного застосування.

"Придбане Департаментом екології обладнання, дооснащення якого відбувається через КП "Донецький регіональний центр поводження з відходами", з існуванням системи моніторингу не має нічого спільного, бо системи моніторингу не існує. Існує факт підміні понять. Поняття "система моніторингу" замінюють поняттям "програмний комплекс", який було куплено Департаментом екології", - йдеться у коментарі інституту.

Таким чином, втілення цієї "системи" схоже на чергову дорогу іграшку керівництва області. 42 мільйона бюджетних гривень було витрачено на систему, яка фактично нічого не змінює і не контролює в екології регіону.

Та й 6 станцій контролю на 18 тисяч квадратних кілометрів замало для складання об'єктивної картини якості повітря. Більш того, жодного пункту спостереження не буде поблизу сірої зони, а в Авдіївці та Торецьку працюють потужні хімічні підприємства такі, як Авдіївський коксохім. Більш того, навіть розуміння рівня забруднення повітря ніяк не покращить екологічні показники.

Взагалі, керівництво області дуже полюбляє витрачати кошти екологічного фонду на усіляку маячню, яка аж ніяк не покращує екологію регіону.

Зокрема, понад 70 мільйонів гривень з цього фонду було витрачено на реконструкцію двох краматорських парків. При цьому мова йде навіть не про додаткове озеленення, а навпаки про спилювання аварійних дерев та прокладку нових доріжок.

Тепер ще 42 мільйони витрачено на систему моніторингу яка дозволяє лише одне – перед високими керівниками казати "Ось дивіться, яка в нас система моніторингу, якої немає ніде в Україні". І це при тому, що Донеччина насправді має кричущі екологічні проблеми – наприклад, стан водоймищ, чи полігонів по розміщенню ТБО.

Крім того, не можна забувати, що майже все населення Донецької області не має доступу до якісної питної води. Навіть мешканці великих міст як Маріуполь та Краматорськ отримують воду жахливої якості, яку без додаткової обробки можуть пити лише відчайдухи. Для знезараження води чи стоків використовується вкрай небезпечний хлор, а не сучасний озон чи гіпохлорид. Втім, департамент екології займається чимось геть іншим, а не екологією.