Чому Краматорськ не дочекався обіцяних мільйонних інвестицій

Depo.Донбас вирішив з'ясувати, як у Краматорську іде реалізація інфраструктурних проектів, про які так багато розповідав очільник області Павло Жебрівський.

З чиєї кишені інвестиції

Навесні 2016 року Краматорськ заполонила зовнішня реклама, через яку народний депутат України Максим Єфімов обіцяв найближчим часом 600 мільйонів інвестицій в міську інфраструктуру. За текстом реклами складалося враження, що це щонайменше особисті кишенькові гроші депутата. Але насправді кошти, які планувалося вкладати в інфраструктуру Донеччини, належали територіальним громадам українських міст, які знаходяться під російською окупацією. Можливо для когось це новина, але на окупованій території до "націоналізації" працювали підприємства які визнавали юрисдикцію України та сплачували податки до бюджету. Частина цих коштів спрямовувалася до Державного бюджету, а частина акумулювалася у заблокованих бюджетах Донецька чи Єнакієвого. В результаті, до середини 2016 року в бюджетах окупованих міст Донеччини назбиралося близько 2,4 мільярдів гривень.

Низка депутатів, серед яких був і Єфімов, ініціювали зміни до Бюджетного кодексу, які дозволяли перерозподілити ці кошти на українські території Донбасу. До речі, це ледь не єдиний зв'язок між депутатом та "інвестиціями" в місто.

Але аналогічний зв'язок мають й інші автори цього законопроекту. Зокрема Мустафа Найєм та Марія Іонова. Але вони рекламні білборди зі своїми зображеннями на вулицях Краматорська чомусь не вивішували.

Втім, є й ще одна, менш публічна, заслуга Єфімова: під час розподілу цих коштів Краматорськ отримав левову частину фінансування – 626 мільйонів гривень. Для порівняння: вдвічі більший Маріуполь зумів отримати лише 515 мільйонів. Це відразу розкритикував ще один автор цього ж законопроекту Сергій Тарута, який підкреслив, що у влади почали з'являтися улюблені і не дуже міста.

На ручному керуванні

Після прийняття відповідного закону до справи долучилося керівництво області, на чолі з Жебрівським. Вони перетворили затвердження списків проектів на справжній квест для мерів міст. Вони мали проходити принизливу процедуру, під час якої доводилося обгрунтовувати Жебрівському, що громадам необхідно реалізовувати саме ці проекти. А бажання губернатора змінювалися ледь не щодня. То він волів бачити опорні школи, то реконструкцію будинків, то будівництво Центрів надання адміністративних послуг.

Врешті-решт, списки проектів були затверджені в середині 2016 року, і після цього керівництво ВЦА почало вимагати від міст передачу обласній владі функцій замовників цих робіт. Аргументація була ніби-то логічна – міста не мають досвіду, а керівники саботують використання коштів, а ось обласні структури зможуть це зробити швидко та якісно. Але на практиці все виявилося зовсім навпаки.

Проекти залишаються проектами

В результаті всіх цих торгів у Краматорську для реалізації було затверджено 115 проектів на загальну суму 626 мільйонів гривень. Інфраструктурних серед них не так вже і багато. Зокрема, 83 проекти це асфальтування доріг майже на 200 мільйонів гривень. Крім того є серед них реконструкція гімназії, будівництво амбулаторії, ковзанки, басейну та Центру надання адміністративних послуг. Проте, протягом року жоден з цих проектів не реалізовано повністю, а більшість з них навіть не розпочато.

За даними, розміщеними на сайті Донецької обласної адміністрації, станом на кінець червня 2017 року, пройшли тендери і заключено контрактів на 305 мільйонів гривень.

Втім, виконано та профінансовано на цей час робіт лише на 58,6 мільйонів гривень, а це менше ніж 10% від запланованого. Головним чином, мова йде про капітальний ремонт міських доріг. Наразі повністю відремонтовано 14 об'єктів. Інші поки що очікують свого часу.

Цікаво, що по 35 вулицям до цього часу навіть не проведено тендери. Втім, навіть відремонтовані вулиці вже викликають скандали. Наприклад, терміново заасфальтований за 11 мільйонів гривень в морози бульвар Краматорський так і не пережив зими, зійшовши разом зі снігом. Виник скандал, підрядники довго не могли доробити цю дорогу та ввести в експлуатацію. З часом ніби-то виправили недоробки, але чи витримає ця дорога ще одну зиму поки що невідомо.

Щодо великих будівельних проектів, то наразі розпочато реалізацію лише кількох з них. Ще триває модернізація Першої української гімназії, яка має набути статусу опорної школи.

Втім, строки цього будівництва вартістю 40 мільйонів гривень постійно переносилися. Спочатку планувалося урочисто відкрити її ледь не 1 вересня 2016, після цього відкриття перенесли на Новий рік, потім на закінчення навчального року. Останній плановий строк – листопад поточного року. Та навіть після закінченні ремонту сидіти школярі будуть на підлозі чи старих стільцях – обласний департамент освіти поки що не закупив нові меблі на 5 мільйонів гривен.

Крім того, у Краматорську розпочато будівництво критої ковзанки вартістю 56 мільйонів гривень. Наразі сплановано будівельний майданчик та розпочато монтаж конструкцій для самої будівлі. Згідно з планами, ввести в експлуатацію ковзанку планується у жовтні поточного року. Втім, з огляду на не активні будівельні роботи, цей строк цілком можливо буде перенесений.

Цікаво, що підрядникам цього будівництва є краматорська будівельна компанія "Крамміськбуд", яка належить родині колишнього губернатора та міністра ЖКГ Анатолія Близнюка. Крім того, за даними аналітичної системи YouControl, з 2006 по 2010 роки серед власників цієї фірми був і Єфімов. До речі, ця будівельна компанія отримала ще один підряд на інфраструктурний проект – реконструкцію будівлі поліклініки у мікрорайоні Станкобуд, в якій розміщується відразу кілька амбулаторій. Вартість цих робіт становить близько 7 мільйонів гривень і закінчити їх планують вже у липні. Але сама реконструкція виявилася досить дивною, якщо не сказати збоченою.

Бо ремонт внутрішніх приміщень було розпочато до утеплення стін та заміни комунікацій. Не важко здогадатися на що перетворяться відремонтовані приміщення після того, як в них почнуть замінювати опалення та кріпити утеплення до зовнішніх стін.

На цьому перелік великих будівництва, які йдуть у Краматорську закінчується. Далі йдуть обіцянки, які поки що навіть не стали реалізовуватися. Зокрема навіть не проведено тендер на будівництво басейну олімпійського класу. Вартість цього проекту 55 мільйонів гривень, і розміщуватися він має поряд з ковзанкою в парку Пушкіна.

Ще одно довгоочікуване будівництво, яке так й не розпочалося – Центр надання адміністративних послуг. І досі мешканці обласного центру не мають доступу до якісних послуг. Наприклад, для отримання паспорту слід вистояти кількаденну чергу у "паспортному столі", який не пом'ятає ремонту ще з радянських часів. Приблизно рік тому Жебрівський та Єфімов на спільній прес-конференції заявили, що Центр надання адміністративних послуг почнуть будувати вже восени 2016 року, а влітку 2017 року він вже прийматиме своїх перших відвідувачів. Більш того, Жебрівський під час прес-конференції позиціонував Єфімова ледь не як автора проекту цієї будівлі.

Втім, з часом з'ясувалося, що автором проекту є "Архітектурна майстерня Гетьманів", а Краматорськ отримає ЦНАП, який розроблявся для Бахмуту. Міська влада вже витратили 600 тисяч на його купівлю та адаптацію до міських реалій. Проте, на цей час не розпочато не лише будівництво, а навіть не оголошено тендер на пошук підрядної організації.

Аналогічна ситуація і з будівництвом та ремонтом кількох амбулаторій у місті. Тендери по цім роботам взагалі не оголошувалися або ще тривають. І це при тому, що проекти разом з експертизами були готові ще в середині 2016 року.

Все це в черговий раз демонструє безвідповідальність вітчизняних політиків, які до цього часу не можуть збагнути, що мало вивішувати біл-борди з гучними обіцянками. Ці обіцянки варто ще й виконувати.