П'ять пострілів у голову: Як бойовики "ДНР" закатували підлітка за жовто-блакитну стрічку

Степан навчався в краматорській загальноосвітній школі №12, захоплювався футболом. Був воротарем юнацької команди "Авангард" і прагнув стати професіональним спортсменом.

Як писали раніше Depo.ua, коли на Донбасі почалися заворушення, Степан виходив на мітинги на підтримку цілісності України, які проводилися в Краматорську. Він та його друзі носили воду, продукти, засоби гігієни українським військовим, які прибули в місто. Коли почалися обстріли, він допомагав спускатися у сховище літнім людям, носив їм воду, коли місто опинилося відрізаним від водопостачання. А ще зняв з міської площі "ДНРівський" прапор.

Коли в квітні 2014-го російські бойовики захопили місто, мати відвезла Степана до батьків на Росію, але він через місяць втік назад до Краматорська.

У червні 2014-го він поїхав до Києва, 23 червня сів на потяг додому. В Донецьку його зняли з потягу бойовики батальйону "Керч", за однією з версій, за жовто-блакитну стрічку на наплічнику і "троянду" львівських "Карпат". Бойовики звинувачували хлопця у співпраці із "Правим сектором", а також в тому, що він брав участь в Одеських подіях 2-го травня 2014-го.

Про те, що трапилося з підлітком, за три тижні після зникнення хлопця родичам розповів один з ватажків бойовиків. Степана Чубенка за його проукраїнську позицію спочатку катували, а потім розстріляли. Тіло віддали батькам тільки за три місяці.

Відомо, що Степана вбили пострілом у потилицю в Горбачево-Михайлівці, куди відправили рити окопи. Російське видання "Новая газета" оприлюднило свідчення людини, яка стала випадковим свідком страти.

"Били ногами, поки сидів, зв'язаний, під комендатурою. Зуби вибили. Повели до берега річки. Руки скрутили за спиною скотчем, футболку – на голову. Кросівки з нього перед розстрілом зняли, мародери. "Керч" (позивний бойовика Вадима Погодіна) вистрілив в потилицю. Всього пострілів п'ять..".

Мати, Сталіна Чубенко, шукала Стьопу в Донецьку, дізналася про розстріл і дійшла до тодішнього ватажка бойовиків "ДНР" Олександра Захарченка. Він обіцяв знайти вбивць.

Згодом стали відомі особи катів: троє бойовиків — Москальов Юрій Аркадійович (народився у 1969-му, Донецьк, позивний "Жора"), Погодін Вадим Вікторович (народився у 1971-му, Донецьк, позивний "Керч"), Сухомлинов Максим Вікторович (народився у 1984-му, Макіївка, позивний "Буба"). Жора і Буба, відчувши, що, можливо, доведеться розплачуватися за злочини, чкурнули на Росію, а Керч – в окупований Крим.

Хлопця змогли поховати лише у листопаді. Батьки кажуть, що навіть не знають точної дати смерті Стьопи.

"Я стояла біля могили і, поки її розкопували, подумки чіплялася за останню надію: а раптом це помилка? І навіть коли дісталися до тіла сина (воно було загорнуте в целофан), ще не вірила, що це він... Однак чим більше його розглядала, тим більше переконувалася, що це моя дитина. Побачила, що вбивці зняли з нього кросівки. А ось руки, пов'язані скотчем за спиною, перед розстрілом, не розв'язали" – розповіла мама Степана.

Погодіна, Москальова та Сухомлинова звинуватили у вбивстві, скоєному групою осіб за мотивами ідеологічної ненависті, суд постановив помістити їх під варту. В квітні 2015-го прокуратура "ДНР" повідомила, що не може знайти цих осіб. Згодом Москальова таки зловили в "ДНР".

На допиті він розповів наступне (з протоколу допиту): "В кінці липня 2014 року в смт Горбачево-Михайлівка прибув Погодін В.В., який дав наказ військовослужбовцям підрозділу "Керч" доставити до нього Чубенка С.В. Потім Погодін В.В., без достатніх підстав підозрюючи Чубенка С.В. в участі в українській організації "Правий сектор", вважаючи останнього причетним до спалення в Одесі 2 травня 2014 року учасників Антимайдану, а також відмінних від його (Погодіна В.В.) політичних та ідеологічних поглядів, що суперечать ідеям побудови Донецької Народної Республіки, вирішив зробити навмисне вбивство неповнолітнього Чубенка С.В. Для виконання зазначених злочинних цілей він залучив військовослужбовців підрозділу "Керч" Сухомлинова М.В. і Москальова Ю.А., яким повідомив, що Чубенко С.В. є членом організації "Правий сектор", за що Чубенка С.В. треба розстріляти.

Сухомлинов М.В, перебуваючи на краю окопу, зробив постріл в область потилиці неповнолітнього Чубенка С.В., який був на колінах в окопі зі зв'язаними за спиною руками. Після пострілу Чубенко С.В. подавав ознаки життя, Погодін В.В. взяв у Сухомлинова пістолет і зробив ще не менше чотирьох пострілів в потиличну область голови Чубенка С.В., від яких той помер на місці. Потім Погодін віддав наказ Москальову Ю.А. (З метою приховування слідів злочину) здійснити поховання трупа Чубенка С.В".

Москальов переконав суддів у тому, що особисто не стріляв. Він відсидів недовгий термін, а потім втік з Донбасу на батьківщину, в Чувашію. Але там його також затримали на вимогу Інтерполу – всі троє бойовиків були оголошені в міжнародний розшук. Проте в Україну його не видали і він вийшов на волю.

Сухомлинов після скоєння злочину зник на Росії. 

20 червня 2017 року Вадим Погодін був затриманий в окупованому Криму на вимогу Інтерполу. 21 липня Генпрокуратура України звернулася до Російської Федерації з проханням передати Погодіна в Україну. На захист Погодіна виступали командири терористів, включно з Ігорем Стрєлковим, а також кілька депутатів російської Думи – Бєлік та Шаргунов.

29 липня росіяни випустили Погодіна на свободу. Той, не зволікаючи, у соцмережах став обзивати Стьопу "нацистом", "мерзотою" і розповідати про те, що "Правий сектор" збирався вирізати населення Донецька у 2014 році.

Зауважимо, уродженець Донецька Погодін ще до війни був досить відомим персонажем у кримінальних колах Донецька. Він неодноразово засуджений. Як розповів "Новій газеті" старший оперуповноважений з розкриття злочинів проти особистості Управління карного розшуку ГУ МВС України Донецької області Ігор Новосельцев, Погодіна затримував УБОЗ, вела СБУ, але він виходив чистим з води, бо "мав зв'язки нагорі".

Як писало раніше Depo.ua, ситуація з Погодіним, попри міжнародний розшук і вимогу Генпрокуратури України видати їй бойовика (хоч воно і з'явилося із значним запізненням) для Росії досить показова. Москва банально не може видати терориста з кількох причин.

По-перше, Погодін ще до війни був досить відомим персонажем у кримінальних колах Донецька. Він неодноразово засуджений. Як розповів "Новій газеті" старший оперуповноважений з розкриття злочинів проти особистості Управління карного розшуку ГУ МВС України Донецької області Ігор Новосельцев, Погодіна затримував УБОЗ, вела СБУ, але він виходив чистим з води, бо "мав зв'язки нагорі".

Відповідно, Погодін брав участь і знає багато інформації про кулуарні подробиці організації операцій "ДНР" на Донбасі навесні-влітку 2014-го року. Окрім того, що Погодін надовго б сів до в'язниці за вбивство, а також сепаратизм, він міг би бути дуже цінним свідком, назвати багато прізвищ людей, котрі організовували псевдореспубліки, як з Росії, так і України. Таких швидше вбивають, ніж видають.

По-друге, Росія може виїхати в цій історії на тому, що Погодін не порушував саме російського законодавства. Більше того, влітку 2014-го року розстріли здійснювалися рішеннями польових командирів відповідно їх власного розумінняя доцільності подібних актів. Стрєлков, будучи міністром оборони "ДНР", для обґрунтування розстрілів в Слов'янську видавав відповідний наказ з посиланням на радянське законодавство. Той випадок, коли власного законодавства в псевдореспубліках не було, а українським вже не керувалися.

По-третє, Погодін в російському медіапросторі - це один з командирів "ополчєнія", який вбив "фашиста". Ніхто не зрозуміє, як це так, видавати героя "фашистам" за вбивство "фашиста". Хоча ця обставина, насправді, неважлива у порівнянні із зв'язками Погодіна та небажанням Росії видавати потенційного свідка.

10 листопада 2017 року Торецький міський суд виніс заочний вирок підозрюваним у вбивстві Степана Чубенка. Вадима Погодіна, колишнього комбата батальйону "Керч" та його бойовиків Юрія Москальова і Максима Сухомлинова, засудили на довічне ув'язнення. Щоправда, заочно.

Суд в Бахмуті 8 лютого 2018 року розглянув апеляцію захисту Погодіна. Суд заочно визнав всіх трьох - Погодіна (комбат), Сухомлинова і Москальова, винними і зобов'язав виплатити по 1 мільйону гривень моральної шкоди матері вбитого Чубенка. Погодін заочно засуджений до довічного ув'язнення. Погодін і досі заперечує звинувачення у вбивстві.

Степан Чубенко посмертно нагороджений орденом за "За мужність" III ступеню. Днями Краматорський футбольний клуб "Авангард" назавжди закріпив №1 за воротарем Степаном Чубенком.

Як повідомляють активісти, 27 липня 2019 року, о 11:00, на кладовищі Краматорська по вул. Дружби (4 лінія праворуч) відбудеться поминальна панахида за Степаном Чубенком.