Потьомкінські будмайданчики: Де ховається "оновлена Донеччина" Жебрівського

Чиновники знають, як зробити зі старого обладнання нове і здати школу без пожежної сигналізації

Потьомкінські будмайданчики: Де ховаєтьс…

Рівно 230 років тому князь Григорій Потьомкін влаштував для російської імператриці Катерини II мандрівку щойно приєднаними землями південної України. Втім, головними мандрівниками була навіть не імператриця, а іноземні дипломати, яким хотіли показати бурний розвиток приєднаних земель. Іноземці ці прекрасні пориви російської душі не оцінили та були переконані, що всі ці селища, млини та селяни були бутафорією, яку звели, щоб вразити гостей. Історичного підтвердження цього обману немає, але словосполучення "Потьомкінські селища" стало синонімом показухи та намагання пустити пил в очі.

І хоча очільник Донеччини Павло Жебрівський часто пригадує Потьомкіна та Катерину ІІ у якості символу захоплення територій України, це не заважає йому використовувати методи історичних постатей.

З метою довести всій Україні, що Донеччина таки стала суцільним будівельним майданчиком, керівництво області влаштувало прес-тур "Оновлена Донеччина". Як відновлюється та відбудовується область подивився і кореспондент Depo.Донбас.

Дійство мало стати масштабним, для нього орендували автобус, купу фірмової канцелярії навіть організували поліцейський супровід, який регулярно блукав у донецьких степах.

Втім, широкого інтересу з боку ЗМІ цей захід не викликав. Центральні телеканали, які так любить очільник області, захід взагалі проігнорували, тож основу групи склали журналісти з різноманітних місцевих ЗМІ. Більшість з них вже неодноразово відвідували ці будівництва та брали участь у їхніх чергових урочистих відкриттях.

Піввідсотка "знижки" за "давно нову" машину

Першим пунктом туру став краматорській полігон твердих побутових відходів. Наразі другу чергу цього об'єкту впорядковує обласне комунальне підприємство "Донецькій регіональний центр поводження з відходами". Величезну яму з гідроізоляцією та відстійниками стічних вод будує за 94 мільйони гривень маріупольська фірма "Хозхімсервіс".

За словами керівника обласного департаменту екології Сергія Натруса, доповненням до цього полігону мають стати сміттєсортувальні лінії у різних містах області та сміттєспалювальний завод у Краматорську.

"В подальшому ми плануємо вийти на схему, коли зі сміття дістається вся вторинна сировина. Горючі органічні відходи спалюються, й цім попелом пересипаються негорючі відходи. Це дозволить уникнути таких пожеж, як на полігоні у Львові. Втім, це звалище може приймати й звичайне несортоване сміття", - розповів Натрус.

Журналістів привезли на це звалище, щоб передусім продемонструвати пересувну лінію з утилізації ртутних ламп. Це обладнання нещодавно було придбане "Донецькім регіональним центром поводження з відходами" майже за 32 мільйони гривень.

За словами Натруса, базуватися ця автівка з причепом буде у Краматорську і за потребою виїзджатиме до різних міст області для утилізації ламп, які там назбирали. Установка може безпечно утилізувати 5000 заощаджувальних, але шкідливих ламп на годину. Цього достатньо не лише для регіону, а й щоб обслуговувати сусідні області. Тож екологи збираються не лише зробити діяльність устаткування незбитковим, а й отримувати прибуток. Втім, відповіді на головне питання "Як звичайні городяни зможуть здавати на утилізацію ртутні лампи?" обласні екологи наразі не знайшли.

Проте найбільш цікавим є вік цього обладнання. За даними системи ProZorro, влітку 2017 року "Донецькій регіональний центр поводження з відходами" оголосив тендер на закупівлю обладнання з утилізації ртутних ламп. Умови тендеру були виписані під конкретну установку одного німецького виробника. При цьому два з трьох учасників тендеру запропонували обладнання з однієї країни й одного року виробництва. Враховуючи специфічність та вартість обладнання, йдеться про одну й ту ж установку. За підсумками торгів, постачальником було обрано київську компанію "Топік ЮА", яка запропонувала ціну на 125 тисяч менше конкурентів. Економія склала менше 0,5%. Таким чином, за 31,8 мільйонів гривень центр поводження з відходами отримав нову (!) установку 2013 року випуску.

Але якщо придивитися до заводського маркування на обладнанні, то можна помітити, що виготовлено воно було ще у 2012 році.

Тобто фактично компанія-постачальник не виконала умови контракту й тендеру та поставила обладнання, старше за заявлене. Більше того, саме словосполучення "нове обладнання, яке було виготовлено 5 років тому" звучить досить дивно. За українським законодавством, заборонено завозити та реєструвати навіть легкові автомобілі старші 5-річного віку. Що вже казати про такий складний та небезпечне пристрій.

Журналіст Depo.Донбас вирішив поцікавитися у керівника департаменту екології, як може бути новою машина, вироблена 5 років тому. "Її ми купили через тендер. Були певні умови – обладнання мало бути новим. Ця умова була дотримана. Тож ми вважаємо, що це обладнання цілком нове", - якось невпевнено та плутано поясним ситуацію Натрус.

Небезпечна школа

Перша в області опорна школа, яка розташована у селищі Билбасівка, зустріла журналістів показухою, на яку здатні лише вітчизняні вчителі в очікуванні комісії. Не зважаючи на те, що навчальний день закінчився приблизно півтори години до приїду "урочистої делегації", у першій же класній кімнаті журналістів зустріли першокласники у вишиванках і почали радісно вивчати якусь дуже патріотичну пісню.

Коли журналісти спробували з'ясувати, чому першокласники так пізно сидять на уроках, керівник директор школи Лілія Мелешко, майже не думаючи, видала: "Так це у нас групи подовженого дня. А до них практично всі першокласники ходять". Проте не встигли журналісти піднятися на другий поверх, учні перших класів вже перевдягнули вишиванки, доїли домашні бутерброди та почали збиратися додому. Навіщо нещасну малечу було затримувати на кілька годин в школі – питання риторичне

Далі відвідувачам показали кілька класів, серед яких був клас інформатики з комп'ютерами, підключеними через подовжувачі.

Крім того, в одному з холів гучно працювала "плазма" з якимись патріотичними піснями, яка також була підключена через подовжувач, що тягнувся через все приміщення та зникав на сходах.

Все це, вкупі з відсутністю на стелях протипожежних датчиків, викликало у журналіста Depo.Донбас питання щодо наявності у школі протипожежної сигналізації.

За словами директора школи, під час перетворення школу в опорну в ній не встановлювалася протипожежна сигналізація. Це підтвердив і заступник керівника області Віктор Ремський, якій опікується інфраструктурними проектами. За його словами, наразі проект протипожежної сигналізації проходить розробку, і вона буде змонтована найближчим часом. "Втім, нам це не завадило ввести школу у експлуатацію після капітального будівництва. Не дивуйтеся, це можливо навіть без встановлення протипожежної сигналізації", - відзначив Ремський.

Насправді заступник губернатора сказав неправду. За даними Державної архітектурно-будівельної інспекції, станом на кінець серпня декларація про готовність школи до експлуатації не реєструвалася.

Немає цих відомостей і в базі, розміщеній на сайті відомства. Тож офіційно школа не введена в експлуатацію і використовувати її для навчання дітей зараз незаконно та небезпечно.

Крім того, відсутність протипожежної сигналізації, на тлі одеської трагедії, перестає бути "незначним недоліком", який не впливає на роботу школи. Директорці школи, напевне, варто детально вивчити одеський досвід. Бо там за ґратами опинилися не чиновники, які проводили тендер та будували корпус з порушеннями, а саме директор табору, якому не давали гроші на налаштування сигналізації, через що він її вимкнув. Тож не важко здогадатися, хто опиниться під вартою, якщо щось подібне станеться у недобудованих опорних школах.

Нарешті, підсилили відчуття від відвідання школи іржаві та непрацюючі крани у рукомийниках шкільної столової. Було б цікаво дізнатися, хто замінив нову сантехніку на цей мотлох – жадні будівельники, чи хазяйновиті працівники школи.

Чергові відкриття

Також під час прес-туру журналістам продемонстрували ще кілька об'єктів, якими дуже пишається керівництво області, але відвідувати і "відкривати" які місцеві журналісти вже втомилися. Зокрема, гостям області продемонстрували футбольне поле – з тих, які збудували до ювілею області, а також перший в області центр безпеки громадян, розташований у селищі Черкаське, який об'єднує під одним дахом правоохоронців та рятувальників.

Але найбільше емоцій журналістів викликав міст поряд з легендарним селищем Семенівка. Його було зруйновано під час відступу бойовиків Гіркіна у 2014 році та відновлено лише наприкінці 2016 року. При цьому закінчити міст так поспішали до Нового року та візиту президента, що будували його в жахливі морози, а до впорядкування території руки у будівельників так й не дійшли. Цього року їм ще необхідно встигнути розширити русло річки під мостом, забетонувати відкоси та спланувати територію навколо. На переконання підрядників, до збільшення вартості це не призведе бо всі роботи було закладено до кошторису під час проведення минулорічного тендеру.

Суворо кажучи, в області дійсно будується купа об'єктів. Проте їх не так багато, щоб назвати це грандіозним будівництвом, а всю область – суцільним будмайданчиком. Крім того, майже кожне будівництво супроводжує маленький чи навіть великий скандал, пов'язаний з недобросовісними підрядниками, зривом строків, жахливими проектами чи підозрами у корупції.

Проте замість відвертих відповідей на непрості на неприємні запитання влада влаштувала таке собі шоу з демонстрацією дуже сумнівних досягнень, приправлених товстим шаром радянської показухи. Навряд чи це виправило імідж керівництва області. Скоріше навпаки, зробила його потуги ще більш комічними та скандальними.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Донбас

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook