Краматорськ стає батьківщиною термінаторів: Тут народжуються роботи (ФОТО)

Нещодавно команда учнів краматорської школи №16 увійшла в десятку кращих команд на 9-му Всеукраїнському фестивалі робототехніки Robotica-2017. Якщо врахувати, що у конкурсі брало учать близько 350 команд, це дуже добрий результат.

Depo.Донбас вирішив дізнатися, як школярі за кілька місяців зуміли стати одними з найкращих робототехніків України, і як роботи допомагають вивчати життя синиць.

Школа №16 розташована в одному зі спальних районів міста. В останній день вона зустрічає пустотою, метушнею випускників, партами, які вже готуються фарбувати, та галасом, який лунає з кабінету інформатики. Саме там розташувався штаб шкільної команди з робототехніки "ITway". За словами наставника команди вчителя інформатики Андрія Лук'яненка, сформувалася команда у листопаді 2016 року. З цього часу школярі встигли взяти участь у кількох всеукраїнських змаганнях, на яких показали дуже хороші результати – вибороли призові міста та входили у десятку кращих.

"Серед школярів існує дві ліги: з 6 до 10 років змагаються у категоріях "Джуніор" й з 10 до 16 років - доросла категорія. В кожній команді має бути по 10 людей. У нас сформовані обидві команди, і бажаючих ще дуже багато. Навіть з інших шкіл. Проте ми не можемо розширятися – для ефективних занять у кожної команди має бути свій комплект для складання роботів", - розповідає викладач. До речі, за кордоном заняття з робототехніки починаються з 3 років. З цього віку діти починають просто збирати нерухомі конструкції з конструктора LEGO.

Взагалі, найбільш розповсюдженими в Україні є роботосистеми саме від цієї компанії. Дорослій комплект коштує близько 25 тисяч гривень. "Нажаль, ми не отримуємо фінансування з бюджету. Більш того, в нас навіть немає офіційного кружка. Команду зараз повністю фінансує приватна IT-компанія. Вони купили два комплекти роботів, для нас та ще однієї школи. Платять за виготовлення спеціальних меблів для тренувань та змагань, фінансують наші поїздки на різноманітні заходи", - розповідає Лук'яненко.

Команди з невеличких міст займаються робототехнікою вже по 10 років і мають ко кілька комплектів роботів. Це дозволяє створювати їм справжні роботизовані міста.

А ось краматорці намагаються вийти зі скрутного становища іншим шляхом. За словами Лук'яненка, поряд з коштовними і сучасними системами є і більше дешеві вітчизняні. "Вони не такі красиві, складаються лише з блоку керування, двигунів та сенсорів, потребують самостійного виготовлення тіла робота з підручних матеріалів. Але вони коштують всього дві тисячі гривень та дозволяють дітям вивчати основи робототехніки", - розповідає учитель.

Насправді, роботи, які створюють школярі, не надто схожі на класичних андроїдів. Проте, вони дуже добре дозволяють вивчати основи робототехніки. "Створені роботи можуть не лише переміщуватися, а й робити прості маніпуляції. При цьому вони можуть управлятися з планшету чи діяти по власній програмі, користуючись датчиками відстані, руху, чи положення у просторі", - розповідає викладач.

Саме на комбінації цих умінь роботів створюються вся змагання з робототехніки. А оскільки цих комбінацій дуже багато, то кожне змагання виходить унікальним. На них роботи грають у футбол, проходять лінію перешкод, виштовхують один одного с поля.

За словами Лук'яненка, захоплення робототехнікою - це не лише гра. Під час створення роботів учні в цікавій для себе формі вивчають фізику, математику, програмування та навіть біологію. "Наприклад, наша молодша команда нещодавно приймала участь у фестивалі, завдання якого було створити синицю та нагодувати її, не розбудивши бджіл. Тож діти не лише побудували робота-синицю, а й вивчили повадки цих птахів, дізнавалися, що може розлютити та спровокувати бджіл", - розповідає Лук'яненко. За його словами, саме так виглядає сучасний підхід до освіти, коли вчитель не навчає чогось учня, а допомагає самостійно здобути нові знання.

Нажаль, у Краматорську цім новим формам навчання приділяється замало уваги. Наприклад, команда до цього часу не оформлена як позашкільний гурток, тож не отримує жодної підтримки з міського бюджету.

Крім того не балують команду увагою і великі промислові підприємства. З одного боку вони постійно скаржаться на незацікавленість юнаків інженерними спеціальностями та небажання освоювати робочі спеціальності, а з іншого – з більшою радістю підтримують змагання з футболу, ніж команду з робототехніки.