В "ДНР" радіоактивна вода з шахти потрапляє в горизонти питної води: Чим це загрожує

International Human Rights Community заявляє, що має підтверджені дані про повне затоплення об'єкта "Кліваж". За їхньою інформацією, сумарна концентрація радіонуклідів в водоносних горизонтах прилеглої території при заборі на відстані 5 км від об'єкту склала 20-34*103 Бк/кг. "Це означає що низькорадіоактивна вода вже надходить в горизонти питної води", - йдеться у повідомленні.

Територія помічена на мапі.

Чому в "ДНР" вирішили затопити "Юнком"

З 14 квітня 2018 року окупанти в "ДНР" припинили відкачування води на шахті "Юнком", де в 1979 році радянська влада провела ядерний вибух. Той проект отримав назву "об'єкт Кліваж". Є офіційна і неофіційна версія події. За офіційною, ядерний вибух мав на меті знизити викиди газу у цій вугільній шахті. Але подейкують, що насправді СРСР проводила військовий експеримент під виглядом промислової необхідності. І досі вся документація, пов'язана з вибухом, зберігається у Москві і є секретною.

Після вибуху радянська влада вирішила залишити оточену кубометрами піску радіоактивну капсулу в сухому стані та відкачувати з шахти воду, аби унеможливити попадання радіації на поверхню і затоплення місцевості. Що саме відбувається під землею з капсулою, нікому достеменно невідомо. За часи правління на Донбасі "крєпкіх хозяйствєнніков" з Партії регіонів, від шахти залишилися руїни. Можливо, капсула теж з роками зруйнувалася, можливо – ні. Ніхто не ризикував, і воду справно відкачували.

Тепер колаборанти, які захопили владу на Донеччині, вирішили не витрачати гроші на заміну насосів та оплату електроенергії. "Науковці" та "наукові інститути "ДНР" невідомо як "з'ясували", що "мокра" консервація об'єкта "Кліваж" не призведе до забруднення екології. "Ліквідація шахти з повним її затопленням не призведе до екологічних наслідків і виходу радіоактивних речовин на поверхню і на сусідні шахти. Забруднення грунтових і поверхневих вод виключене", - казали у тамтешньому "міністерстві".

"На побутовому рівні існує думка про суху консервацію сформованої вибухом капсули. Це не так. В межах осушуваного масиву порід відбувається постійний струм води, тобто капсула перебуває не в умовах сухої консервації, а постійно інфільтрується підземними водами метеорного походження. Затоплення капсули усуне негативний руйнівний вплив інфільтраційних вод і бічних порід на неї. Тому це найбільш раціональний захід з точки зору екологічної безпеки", –переконував "еколог "ДНР", так званий "в.о. начальника головного управління геології та геоекології" Виборов.

Словосполучення "науковці "ДНР" виглядає насправді смішно, але мешканцям Бунге (колишнього Юнокомунарівська, – ред.), маленького окупованого міста біля шахти, не до жартів.

Затоплення шахти "Юнком": Місцеві мешканці попереджали про загрозу

24 червня 2017 року відбувся мітинг мешканців Бунге, яки висловили занепокоєння станом шахти і капсули. Ще тоді стало відомо, що насоси, які відкачують воду з сусідніх непрацюючих шахт, працюють погано – вони чи то зламалися, чи то зупинилися.

Керівник ініціативної групи мешканців, який не назвав свого імені, зазначав, що Єнакієвська та Полтавська шахта підтопилися так, що вода з них перетоками переходить на "Юнком". "І через 2-3 місяці ми вже не зможемо нашими насосами її зупинити... Вода буде підніматися 9 місяців до відмітки 400, потім буде вище підніматися. І поверхневими насосами її не викачаєш. Що там з цією водою – невідомо, наскільки вона заражена радіацією, але коли вода з шахти вийде на поверхню, заражене буде усе: річка Біла заразить Булавінку, Булавінка – Донець, Донець – Дніпро, а Дніпро вже і Чорне море", – казав він.

Це відео записала журналістка видання "Енакиевский рабочий" Юлія Скубаєва, після чого її звільнили з роботи.

Події відбувалися, коли ватажок "ДНР" Олександр Захарченко ще був живий. Мітинги місцевих мешканців були придушені, і в ЗМІ "ДНР" почали з'являтися заяви Захарченка про те, що за проблему "Юнкому" взялися "вчені". Вже за кілька днів після акції протесту в "ДНР" розповсюдили заяву, що на "Юнкомі" показники радіоактивності в два-три рази нижчі за нормативні. Заміри проводила спеціальна комісія за наказом Захарченка, що вже само по собі "вселяє довіру".

Чи розглядалося питання затоплення "Юнкому" за часів України

Шахта "Юний комунар" була відкрита в 1911 році, а закрита у 2002. У рік її закриття газета "Сегодня" поспілкувалася з начальником геолого-маркшейдерського відділу ГК "Углереструктурізація" Олегом Улицьким щодо перспектив затоплення "Юнкому". "Ми досі не знаємо, яка радіоактивна речовина – уран, плутоній або інша – містилася в капсулі, – сказав він тоді. – Отже, ускладнюється завдання прорахувати всі можливі наслідки після консервації. Ті дослідження, які проводяться науковцями в даний момент, повинні виявити справжню картину і спрогнозувати можливі наслідки".

"На початку літа (2002 року, – ред.) я був на робочій нараді з підготовки технічного завдання на виконання проектно-вишукувальних робіт в цьому напрямку. Витяг з протоколу засідання свідчить: "Повна ліквідація шахти неможлива через відсутність рішення про можливе затоплення об'єкта "Кліваж". До вирішення питання шахта повинна міститися в водостічному режимі з щомісячними витратами в розмірі 400-450 тисяч гривень. Звісно, утримувати об'єкт, що вимагає таких витрат, для держави невигідно. Хоча незабаром, сподіваємося, будуть виділені кошти для проведення робіт, які здешевлять процес утримання шахти майже в два рази", – казав тоді Улицький.

Повідомлялося, що капсулу оточує величезна товща склоподібної маси, але, як кажуть, вода і камінь точить. Під час спілкування з фахівцями "Вуглереструктуризаціі", в минулому – шахтарями-практиками, журналісти з'ясували, що в разі затоплення капсули рано чи пізно радіація почне потрапляти в підземні води, які, в свою чергу, з'єднані з різними водоймами. "Оскільки подібного досвіду в світі ще немає, ніхто не знає, чим може обернутися "об'єкт" Кліваж" для України за кілька десятків років", – йшлося у статті. Там зазначалося, що на шахті працювала інспекція, брали заміри, проводили досліждення, проте, з 2002 року вода відкачувалася, затоплювати шахту ніхто не ризикнув.

У серпні 2004 року у "Всеукраїнській технічній газеті" вийшла стаття доктора фізико-математичних наук Миколи Даньшина, який вивчав питання закриття шахти.

У статті, яку цитував "Остров", наводилися результати дослідження об'єкта "Кліваж", яке проводилося ще в 1990 році науковцями Ленінградського НДІ. Дослідження зафіксувало часткове руйнування стінок камери, що утворилася під час вибуху, і повільне розчинення радіоактивної спеченого породи у воді. Вердикт був однозначним: затоплювати шахту не можна, адже можливий винос і потрапляння в поверхневі джерела радіоактивної води з капсули, а також твердих частинок радіоактивного розплаву.

У тому ж 2004 році Кабмін тодішнього прем'єра Віктора Януковича за підтримки місцевої влади Донеччини та Єнакієвого вирішив заощадити і затопити "Юнком". При цьому найсмішніше і найбезглуздіше у цій історії було те, що в намірах зробити з Донбасу ядерне звалище "регіонали" звинувачували тодішнього кандидата в президенти Віктора Ющенка – конкурента Януковича. Пропагандистська машина розповсюджувала у донецьких ЗМІ байки про те, що Ющенко прийде до влади і поховає на Донбасі ядерні відходи США.

Восени 2004 року розпочався Помаранчевий майдан і "регіоналам" стало вже не до "Юнкому". Президентом став "бандерівський" Ющенко, який навіть і не думав про те, щоб затоплювати радіоактивну шахту. Потім до влади знов прийшли "регіонали", але ніхто з них так і не наважився довести справу з затопленням до кінця. А тодішній губернатор Донецької області Анатолій Близнюк назвав шахту "Юнком" небезпечною навіть для відвідування.

Що казали про затоплення "Юнкому" на Росії

Але "ДНР" і "просвітлені" науковці Захарченка взяли на себе відповідальність за життя і здоров'я мільйонів мешканців як України, так і Росії – а її "юнкомівський подарунок" теж не омине. Навіть Газета.ру наводила думку низки експертів – інженерів, гірників і екологів, що в середньостроковій перспективі "Донбас з високою долею ймовірності стане зоною техногенного лиха".

"Це буде 15 тисяч квадратних кілометрів солоних боліт із зруйнованими трубопроводами, шосе і залізницями, неможливістю капітального будівництва і майже повною відсутністю власних джерел питної води. При цьому справа може не обмежитися територією "Л-ДНР" – існують серйозні транскордонні ризики для південного регіону Росії з центром у Ростові-на-Дону і спільного з Україною Азовського моря", – писало видання.

"Крім просідання грунту і руйнування інфраструктури підйом шахтної води несе з собою інші, більш тяжкі ризики. Донбас виробляв до 80% токсичних відходів України, в ньому розташовується 4000 шкідливих технологічних виробництв. На території басейну є 1350 териконів, з яких 350 зараз горять. Під кожним з них ґрунтові води забруднені, і в разі підйому шахтних вод ці ділянки стануть додатковим джерелом забруднення річок", – нагадало видання.

Тодішній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука заявляв, що через підвищення радіації на Донбасі необхідно відселяти звідти людей. "Йдеться взагалі не про порятунок Донбасу. На цьому хрест. Йдеться про поступове звільнення цього регіону від людей, тому що люди там існувати не зможуть протягом 10 років", – сказав він, посилаючись на доповідь НАН України.

Після заяви "ДНР" про затоплення "Юнкому" Україна мала б бити на сполох і в ООН, і в ПАРЕ, і під час переговорів у Мінську, адже наша територія і наші люди постраждають першими. Але на сполох і досі ніхто не б'є.

Ексміністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у 2018 році казав, що не довіряє "вченим" "ДНР", що затоплення шахти "Юний комунар" не спричинить вихід радіонуклідів на поверхню, а також не спричинить їхнє потрапляння у ґрунтові та поверхневі води. "Я не довіряю таким висновкам. Насправді існують великі ризики потрапляння радіонуклідів у воду та ґрунти. Йдеться не про звичайну так звану мокру консервацію шахт, а про об'єкт, де зберігаються радіоактивні відходи. Україна завжди контролювала радіаційний фон як в зоні вибуху, так і за станом навколишнього середовища довкола. Зараз ми не розуміємо, що відбувається на цьому об'єкті", – казав Семерак.

Його заява, як виявилося, стала пророцтвом. Потрапляння радіаційної води у питну матиме непередбачувані наслідки не тільки для Донеччині і України, але й і для Росії.