В колонії "ДНР" кричить “Слава Україні": Історія 70-річного шахтаря, який не здався у полоні

З донецького "СІЗО" Атаманчука перевели до 32-ї колонії міста Макіївки, де він утримується до сьогодні, передає Depo.Донбас з посиланням на Зміна.

Донька пенсіонера Альона три роки докладає зусиль аби його витягти на волю. Атаманчука внесли до списку на взаємне звільнення між Україною та окупованими територіями Донбасу, але коли відбудеться обмін невідомо.

"Якщо раніше під час наших рідкісних телефонних розмов тато весь час запитував, коли буде обмін, то зараз цього питання не ставить: боїться почути "ні". Так само як і всі, хто зараз перебуває в полоні "ДНР", – каже вона.

Атаманчук через багаторічну роботу в шахті має профзахворювання. До того ж є проблеми серцево-судинного характеру та захворювання Бехтерева, яке прогресує: будь-якої миті людина може стати нерухомою.

"Ще до арешту в батька були великі проблеми зі здоров’ям: він по кілька разів на тиждень міг втрачати свідомість на три-чотири хвилини. Обстеження почали, але не встигли закінчити", – розповідає Альона.

Тепер літній чоловік перебуває в колонії, у вологій темній камері.

Список ліків, які йому передають рідні, щоб хоч якось підтримати здоров’я, просто вражає: антибіотики, хондроксид, диклофенак, ортофен, тербінафін, цинаризин, но-шпа, нітроксолін, анаприлін, амброксол, аспекарт кардіо, панкреатинін, валідол, флебодія, бішофіт.

"Надсилаємо також продукти, засоби гігієни та одяг, хоча спочатку повної впевненості в тому, що все це доходить до адресата, не було", – каже Альона.

Вона додає, що навіть в ув’язненні, в оточенні вороже налаштованих людей, які фактично мають над ним повну владу, її батько не змирився й не зрадив власних переконань.

"Один з тих, хто бачив його в колонії, розповідав мені: тата ведуть по коридору, а він кричить "Слава Україні!" - розповіла Альона.

Нагадаємо, бойовики "ДНР" затримали Віталія Атаманчука 4 вересня 2018 року у Донецьку. Разом з ним затримали його літню дружину і сина, який приїхав у гості. 

Їх привезли у мішках на голові у невідоме приміщення та розлучили. Жінку і її сина звільнили за 30 діб після затримання. Їх у мішках на головах просто вивезли у центр Донецька та залишили. Вона сказала, що чоловіка вона більше не бачила. Її син після допитів та побиття перебував у важкому моральному та психологічному стані. Оговтатися від пережитого в катівнях – побоїв, тортур, морального тиску – він так і не зміг. 27 вересня 2019 року 49-річний чоловік помер.