Сепаратистський Донбас: політичні угрупування "ДНР"

Протягом більше, ніж двох років, головним елементом політичного процесу в сучасній Україні залишається загострення військово-політичної ситуації на Сході України, викликаної окупацією частини території Донбасу об’єднаними російсько-сепаратистськими силами. За цей час на окупованій території Донбасу російськими "кураторами" (представниками російських спецслужб, армії та кремлівськими політтехнологами) були сформовані квазідержавні структури, результатом чого стало виникнення місцевих "еліт" сепаратистів. Головної метою російської сторони в цьому напрямку виступають:

- імітація квазідержавного будівництва на окупованих територіях, що спрямована на легалізацію сепаратистських "республік" "ДНР" та "ЛНР" в міжнародному середовищі за абхазько-придністровським сценарієм;

- тиск на діючу українську владу з метою реалізації вигідного для Кремля зовнішньо- та внутрішньополітичного курсу Києва;

- повалення конституційного ладу через легалізацію сепаратистських бандформувань та влади в сепаратистських "республіках", що може спровокувати громадянський конфлікт та третій Майдан в Україні.

Тим не менш, для розуміння специфіки політичного процесу, елементом якого виступають події на Сході України, необхідно визначити актуальну політичну ситуацію, що на сьогодні склалась на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Для інтерпретації політичної ситуації на окупованих територіях Донбасу необхідне розуміння владно-елітної специфіки, що на сьогодні склалась в т. зв. "ЛНР" та "ДНР".

В даному матеріалі визначимо основні політичні угрупування в "ДНР".

Основні політичні групи "ДНР"

На сьогодні у владній конфігурації донецьких сепаратистів можна виділити наступні політичні угрупування:

"Донецька республіка"

Найбільше та найвпливовіше сепаратистське угрупування "ДНР", що було створене на базі однойменної організації, яка виникла ще наприкінці 2005 року. Фактично дане угрупування після виключення групи Андрія Пургіна консолідувало навколо фігури Олександра Захарченка різні загони підконтрольних польових командирів та представників чиновницького апарату. До угрупування входять як представники нового донецького клану на чолі з лідером "ДНР", так і представники обласної адміністрації, міських та районних рад Донецької області, що працювали за часів Віктора Януковича.

На сьогоднішні в структурі "Донецької республіки" виділимо наступні групи:

- група Олександра Захарченко – виступає в якості "Центру", арбітра у відносинах між різними кланами у владній ієрархії сепаратистів;

- група Тимофєєва-Кулішова – один з найвпливовіших центрів впливу в "ДНР", що контролює малий та середній бізнес через "націоналізацію" ринків та введення нової податкової системи. Представники групи задіяні в масштабних схемах рекету та "віджимах" нерухомості. Головні представники – Олександр Тимофєєв (відомий також як "Саша Ташкент", голова "Міністерства доходів та зборів", "віце-прем’єр-міністр ДНР") та Костянтин Кулішов (торгівельний партнер Тимофєєва, контролює підприємство "Ринки Донбасу"). Мають у своєму розпорядженні бойовиків бандформування "Оплот" та підтримку Владислава Суркова, помічника Володимира Путіна;

- група Завдовєєва – представлена бойовиками бандформування "загін особливого ризику "Легіон".  Формально працює при "Міністерстві надзвичайних ситуацій ДНР" для проведення "спеціальних рятувальних робіт особливого ризику та забезпечення безпеки роботи співробітників "МНС". Фактично група виступає особистим збройним формуванням Олександра Захарченка. Сергій Завдовєєв на противагу зростанню впливу групи Тимофєєва-Кулішова збільшує свою потугу задля контролю над ринками в "ДНР" в інтересах лідера донецьких сепаратистів. Також він відіграє провідну роль у здійсненні тиску на опонента Олександра Захарченка – польового командира Олександра Ходаковського;

- група Коваля – представлена збройним формуванням на чолі з депутатом "народної ради ДНР", головою "комітету з безпеки та оборони" Анатолієм Ковалем. Займається "віджимами" бізнесу та рекетом в "ДНР" під прикриттям Олександра Захарченка;

- група Пушиліна. Раніше дане крило сепаратистів можна було віднести до "групи Ріната  Ахметова", але з 2015 року воно демонструє більш самостійну політичну позицію та формує зв’язки з представниками команди Владислава Суркова. Допускається можливість зв’язків зі "стародонецькими" та Рінатом Ахметовим, але ефективність їхнього потенціалу залишається відносно низькою.

2) "група Ріната Ахметова"

Умовна назва політичного крила, представники якого, за інформацією блогера "Інсайдер", мають пряме або опосередковане відношення до українського олігарха Ріната Ахметова. Члени угрупування можуть мати між собою конфлікти, відігравати різні ролі та представляти власні інтереси в керівному складі "ДНР". Визначимо основних представників даної умовної групи донецьких сепаратистів:

- підгрупа Лещенка – представлена очільником "адміністрації голови ДНР" Максимом Лещенком. Пов’язана з представниками Партії регіонів з Харцизьску та Іловайську. При цьому між Максимом Лещенком та іншим представником "групи Ахметова" - Дмитром Трапезніковим існує відкритий конфлікт. Трапезніков в травні поточного року відкрив вогонь з вогнепальної зброї в керівника "адміністрації голови ЛНР", знаходячись у нього вдома;

- підгрупа Трапезнікова. На чолі групи знаходиться "віце-прем’єр-міністр ДНР" Дмитро Трапезніков, в минулому – керівник фан-клубу футбольної команди "Шахтар", заступник голови Петровського району м. Донецька;

- підгрупа Олександра Ходаковського – представлена бойовиками незаконного збройного формування "Восток", колишніми працівниками правоохоронних органів, які перейшли на сторону сепаратистів. Представники підгрупи намагаються дистанціюватись від Ріната Ахметова, вести свою незалежну політичну гру, виступаючи опонентами Олександра Захарченка. Намагаються прийти до влади через підконтрольну сепаратистську організацію "Патріотичні сили Донбасу". Ходаковський також має конфлікт з Завдовєєвим через намагання останнього через "парламент ДНР" та інші важелі впливу вивести колишнього командира "Востоку" з політичного процесу донецьких сепаратистів.

3) Група Андрія Пургіна

Виникла після відставки Пургіна з посади спікера "народної ради ДНР" та конфлікту з Денисом Пушиліним в вересні 2015 року.  Через протидію "МДБ ДНР" (через конфлікт у верхівках "ДНР" та зміну політичних конфігурацій у Москві) група Андрія Пургіна поступово послабила свій вплив.

Наведена група донецьких сепаратистів розвиває організацію "Південь Росії" з метою просування ідеологічного проекту з об’єднання земель міфічної "Новоросії" та південних областей РФ. Організація "Південь Росії" підтримується з боку першого заступника голови Адміністрації президента РФ В’ячеслава Володіна.

До групи Андрія Пургіна сьогодні входять Павел Раста, Дмитро Гау, Сергій Баришніков, Еллада Шафтнер, Тетяна Дворядкіна та інші. Представники групи активно співпрацюють з Олександром Ходаковським та окремими сепаратистами "ЛНР" - прихильниками "Новоросії" (Тихон Гончаров, Юлій Федоровський, Олександр Гаврисюк та ін.).

4) "Вільний Донбас"

Угрупування сформоване на базі однойменної сепаратистської організації, що представлена разом з "Донецькою республікою" в "народній раді ДНР". За підсумками виборів 2014 року "Вільний Донбас" отримав 27, 75 % голосів.

До структури "Вільного Донбасу" входять наступні групи:

- група "Новоросія" - представляє політичне крило донецьких сепаратистів, що виступає за розпад України і створення т. зв. міфічної "Новоросії", що включає 8 областей південно-східної України і Придністров'я. Групу очолюють Павло і Катерина Губарєви. Вона увійшла до складу "Вільного Донбасу" в жовтні 2014 року після замаху на П. Губарєва і конфлікту з керівництвом угрупування "Донецька республіка". Представники групи підтримують контакти з Ігорем Гіркіним. На сьогодні організація втрачає свій вплив, а Катерина Губарєва фактично активно працює в інтересах групи Дениса Пушиліна;

- група СВД "Беркут" - включає частину колишніх силовиків і ряд активістів, які брали активну участь у захопленні адміністративних будівель і блокуванні роботи органів державної влади в Донецькій області навесні 2014 року. Представники групи - Юрій Сивоконенко,                        Роман Івлєв. На даний момент не проявляють активної політичної діяльності;

- група Орлова-Руденка - складається з безпосередніх творців самої сепаратистської організації, які виступають ідейними прихильниками сепаратизму та подальшої окупації Донбасу Росією. Раніше представники групи активно співпрацювали з групою Андрія Пургіна, а окремі її представники (наприклад, Е. Шафтнер) входили до складу фракції сепаратистів у "народній раді ДНР".

5) "Силовики"

На відміну від "ЛНР", у складі даного угрупування відсутній активний конфлікт за контроль над сферами впливу та контрабандними потоками на окупованій території Донецької області. Представники угрупування активно співпрацюють як з лідером "ДНР", так і з російськими "кураторами".

Група "силовиків" об’єднує "МДБ", "МВС" та "Генеральну прокуратуру" так званої "Донецької народної республіки". Очільниками даних структур виступають Володимир Павленко (росіянин, вірогідніше – військовий, або працівник військової контррозвідки), Олексій Дикий (колишній співробітник міліції) та Андрій Співак (колишній працівник Донецької обласної прокуратури).

6) "Комуністи"

Дане політичне угрупування представлено членами колишньої КПУ та різних ліворадикальних організацій. До структури вказаного угрупування віднесемо наступні групи:

- група Литвинова – представлена членами "Комуністичної партії ДНР" на чолі з Борисом Литвиновим, бувшими активістами КПУ в Донецькій області. Має високий рейтинг серед місцевого населення, підтримує зв’язки з "КПЛНР" та КПРФ. Фінансується з КПРФ через Казбека Тайсаєва. На даний момент на членів "КПДНР" здійснюється тиск та політичні репресії з боку групи Олександра Захарченка;

- група Бідьовки - крило донецьких сепаратистів на чолі з депутатом "народної ради ДНР", колишнім депутатом Верховної ради України від КПУ Володимиром Бідьовкою. До складу групи входять представники "Союзу лівих сил Донбасу", що підтримують відносини з комуністичною партією "Союз лівих сил України" на чолі з Василем Волгою. Дана група донецьких сепаратистів використовується з метою дискредитації "КПДНР" та відтягування потенційних голосів з-під групи Литвинова;

- група "Робітнича партія Донбасу" - об’єднує представників здебільшого молодіжних ліворадикальних організацій, що діють в "ДНР". Підтримують зв’язки з проросійською ліворадикальною організацією "Боротьба", що діє на території України та підтримує зв’язки з донбаськими сепаратистами. Представники даної групи донецьких комуністів активно працюють серед молоді окупованої території Донеччини, проводять серію пропагандистських заходів та неформальних зустрічей.

Коментар

Таким чином, на тимчасово окупованих територіях Донбасу російськими "кураторами" фактично були створені не тільки квазідержавні сепаратистські структури, але й також сформовані умови задля виникнення нових політичних кланів та угрупувань.

Головними відмінностями між особливостями політичної конфігурації в "ДНР" та "ЛНР" виступають:

- відсутність конфліктної боротьби в групі "силовиків" донецьких сепаратистів при паралельній наявності зіткнення інтересів "МДБ ЛНР" та "Генпрокуратури";

- наявність політичних репресій та застосування адміністративного ресурсу щодо провідної комуністичної групи в "ДНР" на чолі з Борисом Литвиновим. При цьому в "ЛНР" на даний момент відсутня активна кампанія з дискредитації "КПЛНР" та блокування її політичної діяльності;

- провладна сепаратистська організація "ДНР" - "Донецька республіка", на відміну від "Миру Луганщині" в "ЛНР", має великий фрагментарний характер та поділена на велику кількість підгруп, що конкурують між собою. В "ЛНР" після ліквідації групи "Карякіна-Ципкалова" та від’єднання групи "силовиків" фактично "Мир Луганщині" трансформується в угрупування Ігоря Плотницького;

- в "ДНР" залишились впливові опозиційні центри впливу, в той час як в "ЛНР" польові командири сепаратистів, що виступали в ролі опозиції до режиму Ігоря Плотницького, були знищені представниками російських спецслужб.

В рамках даного матеріалу не було розглянуто особливості структурної конфігурації та впливу на політичні процеси представників незаконних збройних формувань донецьких сепаратистів, об’єднаних в систему "Першого армійського корпусу". Це потребує проведення додаткового аналітичного дослідження через особливості специфіки внутрішньої організації та зв’язків НЗФ сепаратистів. Фактично з боку Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького відсутній контроль за НЗФ сепаратистів, що на сьогодні повністю підконтрольні російським військовим "кураторам". Проте збройне крило сепаратистів продовжує залишати вплив і на політичні процеси в "ДНР" та "ЛНР".