Діти з "сірої зони" під Горлівкою розповіли, як ховатися від обстрілу (ФОТО)

Як передає Depo.Донбас, про це Радіо Свобода розповіла депутат селищної ради Бахмутки Валентина Боуднік-Конєва.

За її словами, мобільний зв'язок тут лише від одного оператора, і то з перебоями. Світла не було більше року.

"Ми були без світла рік і 2 місяці. В даний момент світло все одно з перебоями. У минулому році Червоний Хрест привозив вугілля, але він був поганим за якістю. В цьому році поки мовчать", - говорить вона.

Повідомляється, що в селищі є сведрловина, однак вода там технічна і в ній виявлена кишкова паличка. За продуктами потрібно їздити в Бахмут. З медичною допомогою в селищі теж непросто: один раз на місяць приїжджає терапевт і гінеколог на плановий огляд. Викликати швидку допомогу з Бахмута складно - бригада їде довго, першими на допомогу приїжджають військові медики з "АСАП".

"З Бахмута не всі хочуть до нас їхати. Одні посилаються на те, що "сіра зона", мовляв, ми туди не поїдемо. І поки приїде "швидка" з Бахмута, допомагають "асаповці". Аптечного пункту тут не було ніколи. Аптека залишилася на тому боці. Школа, дитячий сад, промтоварні і продуктові магазини. Ми живемо тут не в 21-му столітті", - розповідає жителька села.

Однак головною бідою Бахмутки є близькість до фронту. Тут щодня можна почути звуки обстрілів з боку Горлівки і Микитівки. Часто "прилітає" і у селище.

"Зараз ось тиша, а за 5 хвилин або 2 хвилини починає бахати. Тоді починаєш бігти, думаєш, де ховатися. Тим більше, якщо діти на вулиці. До цього неможливо звикнути", - розповідає жінка.

Місцевих дітей до школи в Опитному і назад возить шкільний автобус. Тутешня малеча знає правила поведінки під час обстрілу мало не краще за таблицю множення.

"Страшно. Коли стріляють, не потрібно виходити на вулицю. Треба ховатися в підвалі. А коли ти далеко від будинку, треба сховатися за стінку", - каже місцева школярка.

У розбитих і покинутих будинках незліченна кількість куль, осколків і навть снарядів. Один з них застряг у даху будинку місцевої жительки Марії. Вона каже, що витягати його фахівці вважають небезпечним, тому вдень вона живе у сусідньому флігелі, а ночувати взазглі ходить до багатоповерхівки, бо боїться.

"Незважаючи на страх, обстріли і складний побут, люди не покидають селище. Навіть "покращують демографію": самій маленькій мешканці Бахмутки, Лізі, 6 місяців. Скоро в селищі має народиться ще один малюк. Жителі Бахмутки сподіваються, що коли ці діти підростуть, то не знатимуть, що таке блокпости і обстріли. Як і не знатимуть, що таке "сіра зона, - йдеться у матеріалі.

Нагадаємо, що станом на квітень 2017 року повідомлялося про понад 400 тисяч людей, що живуть в буферній зоні на Донбасі, значна кількість з них - діти.