Як пітерський вбивця цуценят "Фріц" став найманцем на Донбасі (ДОСЬЄ)

Російсько-українська війна, що триває більше, ніж півтори роки на теренах Донбасу, має ще багато запитань, але одночасно дає відповіді щодо методів ведення бойових дій. Російська сторона, створивши об’єднані російсько-сепаратистські сили, залучила до лав бойовиків ряд людей з екстремістського середовища. Бойовики мають не лише психічні відхилення, займаються садизмом та застосовують тортури до військовополонених, але є справжніми прибічниками нацистів та діяльності Адольфа Гітлера.

Одним з таких є польовий командир бандоформування терористів, відомого як "Диверсійно-штурмова розвідувальна група "Русич". Його ім’я – Олексій Мільчаков, відомий під позивними "Серб" та "Фріц".  

Біографічні дані

За інформацією gordonua.com, бойовик Олексій Мільчаков народився 30 квітня 1991 роцу у Санкт-Петербурзі. Володів травматичною зброєю "Оса" і двома самозарядними мисливськими карабінами моделі "Сайга-410К" і МР-133. Був фанатом пітерського футбольного клубу "Зеніт", згодом захопився неонацизмом.

Став відомий в міській правій субкультурній тусовці, де й отримав прізвисько "Фріц". За його словами, неодноразово стріляв в антифашистів. Притягувався до адміністративної відповідальності за стрілянину в недозволеному місці, демонстрацію фашистської символіки і порушені правил пожежної безпеки. У березні 2009 р. затримувався за розбій, а в липні того ж 2009 року зі своїм товаришем, таким же неонацистом, зазнав поразки у бійці з двома антифашистами. Інший його товариш в даний час сидить за вбивство громадянина Кореї, сам Мільчаков у цій справі поки проходить як свідок. Втім існує версія, що російські спецслужби запропонували бойовику вибір: або сісти до в’язниці, або поїхати в складі групи неонацистів до Донбасу вбивати українських військових.

Широку популярність Мільчаков отримав у 2011 році, коли виклав на своїй сторінці "ВКонтакте" фотографії вбивства цуценя, якого він згодом з'їв. Сам російський неонацист з садистськими поглядами так прокоментував цю ситуацію: "У тварин теж є права, і я поважаю їх право бути смачними, просмаженими, мати багато жил і кісток". Ці фото він сам розмістив на своїй сторінці "ВКонтакте", яку згодом видалив. Але у зв'язку з широким обуренням користувачів, історія набула розголосу і фото розійшлися по інтернету. Незважаючи на широкий громадський резонанс, кримінальна справа за звинуваченням у шкуродерстві проти молодого нациста відкривати не стали, а сам Олексій на якийсь час зник з Санкт-Петербурга. Пізніше Мільчаков знайшовся в Пскові на службі в 76-й десантної дивізії.

Виявляється, "Фріца" виховувала мати-одиначка, яка народила його досить пізно (в 45 років) від одного морського офіцера. Мати бойовика - Наталія Мільчакова - підтримує війну в Україні. Вся її сторінка на mail.ru заповнена українофобським вмістом. Літня жінка взагалі дуже войовнича. Вимагає від росіян йти на Київ. У молодості Наталія закінчила ГІТІС в Москві, але кар'єри в театральному середовищі не зробила. При цьому в соціальних мережах (mail.ru, "Однокласники") дуже любить виставляти свою фотографію, зроблену в молоді роки, мабуть, на якихось пробах. Останні роки вона знаходиться на пенсії, досить активна у Інтернеті, насамперед на форумі newsland.com, де пише під ніком trapmill1901. Пише багато цікавого. На форумах вона стверджує, що свастика заряджає її позитивною енергією. І сина теж. Наталія Мільчакова не любить Америку і поважає "Протоколи сіонських мудреців".

В 2009 році, у 18-річному віці, Мільчаков збирався навіть вбити свою матір, сварив її щодня, чекав на її інсульт. Але мати він тоді вбити не наважився. Зігнав злість на собаках.

Як повідомляв "Обозреватель", раніше Мільчаков похвалився благословенням мами на вбивства українців. За словами бойовика, мама сказала, що "чим більше він уб'є, тим краще".

Неонацистське середовище "ДШРГ "Русич"

Офіційно, Олексій Мільчаков і та його бандформування "Диверсійно-штурмова розвідувальна група "Русич" з'явилося на Донбасі в липні 2014 року. А до цього садист Мільчаков займався навчанням діяльності диверсійних загонів у складі знаменитої "Псковської дивізії". В тім, у інтернеті були розміщені його фото з Києва. Невідомо, чим займався Мільчаков у Києві, а так само невідомо, з ким тут спілкувався та коли саме було зроблене це фото. Можливо він приїхав по старим зв'язкам з місцевими націоналістами обговорити політичну ситуацію і зробити певні висновки, як наприклад, відомий російський неофашист Єгор Просвірін, що приїжджав на Майдан в січні 2014 року.

Як повідомляє bykvu.com, незважаючи на свій "добровольчий" образ, відповідно не професійний, терористичне угрупування ДШРГ "Русич" виявилося укомплектованим членами спецпідрозділу "ГРОМ", що є частиною ФСКН РФ (наркоконтроль). Але це не просто якийсь міліцейський "ОМОН". "ГРОМ", згідно з міжнародними договорами Російської Федерації в рамках БРІКС, може бути використаний у військових операціях за межами Росії для захисту батьківщини від зовнішньої військової загрози. Таких як тероризм, екстремізм або сепаратизм. В інтернеті легко знайти відразу двох представників "ГРОМУ" серед бойовиків "ДШРГ "Русич": два брати Воєводіни - Костянтин і Борис. Обидва є російськими націоналістами і вихідцями з Санкт-Петербурга.

На думку журналіста Бориса Гонти, після підписання контракту з Міноборони РФ, Мільчаков отримав завдання сформувати групу "добровольців" для відправки в зону бойових дій. Первісною цільовою аудиторією, до якої звернувся Мільчаков, стали його друзі - нацисти з Санкт-Петербурга. В одному з розслідувань, що з'явилося в інтернеті, фігурує більш-менш ясна біографія Яна (Івана) Петровського, так само розповідається про його зв'язки з російськими нацистами. Описана історія його належності до нацистської "Партії Шведів". На фотографії Яна, що бере участь в легальному нацистському заході, разом з ним відображений Станіслав Приходько. Він виявився відомим в певних колах. Під час пошуку В'ячеслава Дацика, поліція Норвегії вийшла на слід тих, хто йому допомагав ховатися. Були затримані кілька людей, в тому числі й Приходько. Під час обшуків у них були знайдені кілька пістолетів, револьверів і рушницю. А також були знайдені підроблені документи службовців військових сил Норвегії, виробництво яких було поставлено на потік. За допомогою цих документів, майбутніми членам терористичного угрупування "ДШРГ "Русич", зокрема Яном Петровським, на думку місцевої поліції, була здійснена крадіжка "далекомірів, приладів нічного бачення, тепловізорів, металошукачів, боєголовок, ракет класу "земля-повітря" - всього більше двохсот найменувань з військової бази. Це розслідування 2010 року. За цей час Олексій Мільчаков встиг відзначитися в скандалі з жорстоким вбивством тварин, а так само відслужити службу в елітних військових частинах Російської Федерації.

За даними поліції Норвегії, Приходько є локальним лідером нині забороненого "Слов'янського союзу". Структура "Слов'янського союзу" перекочувала в спробу створення націоналістичної партії "Рускіє", спільно із забороненою "ДПНІ" Поткіна і Басманова. Не дивлячись на те, що "Рускіє" спочатку не займали антикремлівську позицію, а навпаки взялися щільно брати участь у проурядових "патріотичних" проектах, проти їхніх лідерів згодом порушили кримінальні справи. На даний момент, Поткін-старший перебуває під кримінальною справою, яку пов'язує не інакше, як з політичними переслідуваннями. Його брат - Володимир Басманов (Поткін), на даний момент перебуває в еміграції, тому як в самій Росії йому так само загрожує кримінальне переслідування з боку ФСБ. За даними журналіста Б. Гонти, він неодноразово з'являвся в Україні після свого "вигнання". Мабуть так само неодноразово з'являвся в Україні і Станіслав Приходько. Тільки не дуже зрозуміло навіщо.

Борис Гонта наводить приклад одного з інтерв'ю соратників Поткіна, в яких вони пов'язують кримінальне переслідування Поткіна з його відмовою брати участь у відправці російських націоналістів для війни в Україні: "З ним зустрічалися російські силовики, які пропонували залишити країну або взяти участь у проекті по перекиданню російських націоналістів в Україну для служби в Національній гвардії (щоб розширити російську агентурну мережу і звинувачувати потрібних людей у ​​найманстві). Брати участь у останньому заході він відмовився..."

Ще одним цікавим фактом є причетність Олексія Мільчакова до субкультурного нацистського руху "WotanJugent". Ситуація цікава ще в тому, що до лютого 2014 року "WJ" займала проукраїнську позицію і всіляко рекламувала діяльність "Правого сектора". У заголовку блогу навіть був вивішений розрахунковий рахунок для збору фінансової допомоги "правим братам" з "ПС". Деякі представники "WJ" навіть приїжджали до Києва взимку 2014 року, після подій "штурму Банкової". Однак, в якийсь момент стався перелом. Після низки скандалів і звинувачень в Мережі, помінялися адміністратори групи "WJ" в VK і пропаганда стала абсолютно протилежною. Вона залишалася в контексті нацистської риторики, але була спрямована вже проти української сторони конфлікту, підкреслюючи, що "владу в Україні захопили євреї", з перерахуванням єврейського походження багатьох з лідерів тодішньої політичної опозиції.

Так само Мільчаков був причетний до руху "Misanthropic Division" (сайт зроблений українськими активістами), в минулому близького до "WotanJugent". Однак MD у своїй масі підтримали події Майдану в Україні на ґрунті ненависті до "путінському режиму". На даний момент MD встигли повоювати в АТО в рядах полку "Азов", що входить в структуру українського МВС. Торік був скандал із зарахуванням радикальних ультранаціоналістів до лав міліції.

До мережі інформаційних ресурсів терористичного угрупування "ДШРГ "Русич" належить паблік "Misanthropic Division Novorossia", який є нагадуванням про зв'язки учасників "Русича" з MD, а так само спробою присікти монополізацію думки про заняття проукраїнської сторони з початку Майдану, а після АТО, у всій тусовці "Misanthropic division".

Незважаючи на свою нечисленність, і по суті, малу ефективність на фронті, бандформування "Русич" займало важливу пропагандистську роль. Мільчаков, ставши обличчям бойовиків "Русича", став  пропагандистським образом російського націоналіста, воюючого за "права росіян" на Донбасі". Діяльність бойовиків "Русича" розсіяла пасивне вираження думки російських націоналістів. Їм довелося або заявити про підтримку Майдану і АТО, або зайняти нейтральну позицію і не втручатися.

Неонацист з терористичного угрупування "ДШРГ "Русич" є ярими прихильниками зовнішньої політики Росії і військової агресії на Донбасі. Як вказує Борис Гонта, російській пропаганді вдалося частково протиставити проукраїнським настроям серед багатьох російських націоналістів, деякі з яких поїхали воювати за Україну, образ субкультурного Мільчакова та інших членів "Русич", які виявилися пов'язаними з популярними нацистськими субкультурними рухами. Це досить важливий момент, тому як російська пропаганда пропонує вибір образу модних рун, вікінгів і російського нацизму як такого.

Прикладом важливості Олексія Мільчакова, як "популярного молодіжного лідера", що виражає інтереси пронацистського прошарку суспільства, може служити його участь у Міжнародному російською консервативному форумі в Санкт-Петербурзі 22 березня 2015 року. З садиста вдалося зробити рукопожатного для європейських політичних лідерів правих поглядів, завдяки вдалому висвітлення його діяльності у військовому конфлікті на Донбасі. Ще одним прикладом поширення впливу проросійського нацизму можна вважати дружні відношення терористів "Русича" з нечисленною польською тусовкою Zadruga, як мінімум один з членів якої воював у складі зазначеного терористичного угрупування.

Таким чином, отримавши підтримку від російських військових та спецслужб, кремлівська пропаганда робить терористичне угрупування "ДШРГ "Русич" черговим медійним образом,  продуктом російської націоналістичної пропаганди.

Бойовий шлях терориста

Приїхавши до Донбасу з групою російських неонацистів в кінці червня 2014 році, Олексій Мільчаков завершує створення бандформування "Диверсійно-штурмова розвідувальна група "Русич", що вступає до лав терористичного угрупування луганських сепаратистів "Група швидкого реагування "Бетмен" (відома під назвою "ГБР "Бетмен"). До складу "ГБР "Бетмен" входили й інші бандформування російських неонацистів, які були відомі своєю жорстокістю в боях та у відношенні до полонених українців. Бойовик Мільчаков бере собі позивний "Серб".

На питання журналістів, що сприяло тому, щоб бойовик відправився на війну до України, Мільчаков відповів: "Можливість реалізувати на практиці досвід, отриманий в Збройних силах РФ, особистих тренуваннях. Провести межу між собою і росіянами правими, що підтримують націоналістичні батальйони України, такі як полк "Азов". Це питання національного усвідомлення ситуації в Україні після Майдану. Українці, які є нам братнім народом, на жаль, давно віддаляються. Хоча вони нібито виступають проти імперських і шовіністичних амбіцій, але тим не менш розраховують на велику Україну з Ростовом і Кубанню, з асиміляцією росіян на цій території. Такі цілі будь-якій російській людині, особливо націоналісту, як я, неприйнятні. Для нашого руху, великого і роз'єднаного, плювавшого в останні роки на тренди, бренди та моди, полк "Азов" - новий еталон. "Правий вождь" Андрій Білецький, я не кажу, що погана людина, але факт: полк став зразково-показовим. Частина націоналістів побачила шанс отримати військову підготовку і силу, яку вони чекають давним-давно".

За словами бойовика, на місці їм запропонували увійти в "Групу швидкого реагування "Бетмен" польового командира Олександра Бєднова.

"Русич" - диверсійно-штурмова розвідувальна група з націоналістів-рідновірів, - заявив командир терористичного загону Олексій Мільчаков. - Поставив на прийом "добровольців" з Росії, Європи. Є російський з Норвегії, два киянина. До "Русичу" люди з Донбасу майже не потрапляють, на них обмеження. Мені був потрібен склад, який працює без оглядки. Місцеві, що відзначилися, за бажанням залишалися або переходили в інші підрозділи. Група згуртована не тільки ідеологічно: витрачається багато часу на підготовку. У мене гранатометник вміє стріляти з кулемета і водити бронетранспортер, кулеметник прекрасно стріляє з міномета і ПРЗК. "ДШРГ" підпорядковується виключно командиру підрозділу, до якого входить. Завдання виконували самостійно, не всім можна довіритися в бою. Проявили себе як замкнутий колектив, хоча і дружили з усіма, хто хотів з ними дружити. "Русич" під кінець існування "Бетмена" навіть окремо базувався від "ГБР".

Бойовики "Русича" засвітились у боях в Донецьку під час штурму війської частини, не підконтрольної сепаратистам з "ДНР". Потім вони діяли на Станично-Луганському напрямку. Потім їх перекинули в Луганськ для "протидиверсійної боротьби". З кінця липня 2014 року - операція у Луганського аеропорту. В кінці серпня - початку вересня бойовики приймають участь у наступі: Хрящувате, Велика Вергунка, Червоний Яр, обхідний маневр у селища Металіст і знищення 5 вересня 2014 колони бійців батальйону "Айдар" та десантників з 80-ї аеромобільної бригади.

На війні Мільчаков знову проявив живодерскі нахили, коли опублікував фотографії на тлі убитих українських військових, на шкірі яких ножем вирізав коловрат, один з символів бандформування "Русич". Сам бойовик розмістив фотографії на фоні покалічених тіл вбитих українських вояків та калюж крові, витираючи ноги об українських прапор. Тоді, 5 вересня 2014 року під час боїв під селищем Металіст біля м. Щастя Луганської області, під час зіткнень з українським добровольчим підрозділом "Айдар" бойовики "Русичі" напали на колону українських добровольців. Терористам вдалося знищити відому штурмову групу "Грізлі" і "Термінатора", які були змушені відступити з-під Луганська, залишившись без підтримки. Відступали тоді не тільки вони, а й далекі блокпости, які залишалися повністю порожніми. Скориставшись моментом, терористичне угрупування Мільчакова зайняло порожній блокпост, і, коли група "Айдара" наближалася до українського блокпосту, відкрила по них вогонь в упор.

Терористичне угрупування "ДШРГ "Русич" стало медійним символом російської пропаганди, створивши з терористів та вбивць образ "героїв" публіки. Тоді російська пропаганда заявляла, що "Русич" - це диверсійний підрозділ, який не бере участь у прямих зіткненнях, не несе таких втрат, які несуть інші штурмові формування. Але, які повідомляє bykvu.com, у "Русича" були і втрати. Найбільш відомі - трупи особистих охоронців польового командира Олександра Бєднова, під час його ліквідації. Вони перейшли до нього в охоронці з зазначеного бандформування. А так само, практично невідома історія про потрапляння даного терористичного угрупування в контр-засідку, під час якої загинув колишній київський проросійський радикал "Віскас". Загинув не тільки він. Після цього випадку по сепаратистським ЗМІ пішли чутки про знищення цілого складу бандформування "ДШРГ "Русич". Тоді сам Мільчаков в одному з інтерв'ю сказав, що у незаконного збройного формування "ДШРГ "Русича" є проблеми і він виведений на доукомплектування. Однак, сам Мільчаков не потрапив в ту саму контр-засідку. За деякими даними, в той момент, він перебував у лікарні, і лікував "відшарування сітківки очей".

Після зазначеного "доукомплектування" і розформування незаконного збройного формування командира бойовиків Олександра Бєднова (убитого в ході внутрішніх розборок в т.зв. "ЛНР"), відомого під псевдо "Бетмен", терористична група Мильчакова з'явилася в Донецьку, де за офіційною інформацією продовжила займатися диверсійною терористичною діяльністю. Там же він знайомиться з командиром терористів "Моторолою", разом з його боявиками приймав участь у боях за аеропорт проти українських добровольців на ЗСУ.

Коментуючи вбивство командира терористів Олександра Бєднова, Олексій Мільчаков заявляє, що його вбили "свої" через те, що він вліз в наркотрафік, злочинну схему, в якій були задіяні російські спецслужби, керівництво сепаратистів на міжнародні злочинні угрупування.

В лютому 2015 року польовий командир бандформування "Русич" Олексій Мільчаков планував реорганізувати бойовиків у роту. Терористичне угрупування, за словами Мільчакова, було сформоване на 90% з громадян Росії. В рамках російської пропаганди, бойовик заявив, що до його лав хочуть влитися найманці з Івано-Франківська та Польщі. Проте, як не дивно, Мільчаков з повагою відгукувався про полк "Айдар" і хотів зустрітись у бою з "Азовом".

Також бойовики воювали й у складі терористичної бригади "Привид", що очолював польовий командир Олексій Мозговой. Проте після вбивства Мозгового в травні 2015 року, бандформування "Привид" захоплює лівоектремістське крило бойовиків на чолі з позивним "Добрий". Правоекстремісти були вимушені залишити ряди бойовиків. Тоді контроль над "Привидом" захоплюють російські лівоекстремісти з терористичного угрупування "Добровільний комуністичний загін".

Участь іноземних найманців

Польовий командир бойовиків Олександр Мільчаков часто був гостем телевізійних програм, давав інтерв’ю різноманітним російським пропагандистським ЗМІ. Мільчаков позитивно вігукувався про терористичну діяльність бойовиків Бєднова та Толстих.

"Сан Санича не вберегли, і він хлопців не вберіг, що з ним спалили 2 січня 2015-го. Досить очікувано. "ГБР "Бетмен" після його смерті перестав існувати. Проходить процес злиття підрозділу з 4-ою бригадою "МО ЛНР", - заявив у січні 2015 року Мільчаков. - Коли все вирішувалося, Бєднов не ввів нас в бригаду, в її штаті не було диверсійно-штурмової групи, а тільки мотострілкові взводи. Ми будемо не групою, а повноцінної ротою. Тягнуться добровольці з Івано-Франківська, намічається великий заїзд поляків, сербів, буде сюрприз. Так, "Гіві" після загибелі Сан Санича висловив побажання, що готовий бачити "ГБР" у себе. Хоча з "Гіві" спілкуємося добре, але у "Русича" трошки інші інтереси".

Польовий командир з позивним "Серб"  критикує діяльність  активістів екстремістської партії "Інша Росія", а власне члена політради партії Фомченкова, що підтримав ліквідацію Бєднова однополчанами з батальйону "Зоря".

"Моє звання у військовому квитку РФ - гвардії сержант. Це реально. Яке звання отримав Сергій Фомченков? Поки цього немає у військовому квитку визнаної держави, все фікція. Я перетинався з представниками купи рухів, і "лимонівців", не здивований. Реальних відгуків про них не доходило. Скільки цих "лимонівців"? Два з половиною інваліда? - розвів руками терорист Мільчаков. - Не виключаю малої кількості їх в "Зорі". У "лимонівців" свої політичні інтереси, і, звичайно, вони були проти Сан Санича. Впливу вони не мають. У "Зорі" були чудові хлопці, як загиблий "Мангуст", але сам підрозділ був різношерстим, де було нічого чітко незрозуміло. Я зустрів величезну кількість російських націонал-соціалістів, від Примор'я до далекого зарубіжжя. Перші люди, з якими познайомився на Донбасі, крім тих, хто нас зустрічав, були два хлопця з Владивостока. Є навіть поляки з "Задруги", серби з футбольних ультрас "Црвени зірки" і "Партизана". Втім, вони роз'єднані, розкидані по фронту. Зібрати їх в підрозділ з ідеологічним ухилом поки не виходить. Кількість "добровольців" з Росії знижується, а серед "добровольців" - бізнесмени, діячі культури і науки. Місцеві вливаються в штати і структури, підписують контракти. Наші намагаються контракти не підписувати".

Мільчаков розповів, що особисто знає чоловік 20 білоруських "добровольців". Називати деталі терорист відмовився, оскільки "позиція білоруського уряду з даного питання невизначена і незрозуміла". Крім того, за словами Мільчакова, в так звані "ДНР" і "ЛНР" надходить відчутна "гуманітарна допомога" з Білорусі, зокрема одяг та взуття білоруського виробництва. Привозять його "добровольці" та приватні підприємці. Серед білоруських "добровольців", за словами Мільчакова, є колишні кадрові військові, і ті, хто тільки на війні навчився тримати автомат.

"Білоруська тушонка рятує. Якісні білоруські продукти - це пріоритет. Мені, як командиру групи, коли пропонують на вибір білоруські чи російські товари, я, звичайно, візьму білоруські, - пояснював бойовик Мільчаков. - Якби було професійне вербування, то було б набагато більше особового складу з Білорусі".

Зв’язки з Олександрою Харламовою

В жовтні 2014 року під час організації чергової провокації російських спецслужб в Києві була виявлена участь "подружки" Олексія Мільчакова – Юлії Харламової. Тоді портал podrobnosti.ua виступив з заявою, що співробітниця спецслужб Росії Юлія Харламова була помічена під Адміністрацією президента під час так званого "бунту Нацгвардії". Вона разом з іншими підставними "родичів бійців НГУ",  за легендою - в якості подруги солдата з бунтівної військової частини - провокувала людей. Через соцмережу "ВКонтакте" вона підбурювала солдатів до масових безладів і займалася їх психологічною підготовкою.

Відомо, що Юлія Харламова встигла повоювати на Донбасі разом з диверсійним загоном "ДШРГ Русич", де вона в складі групи терористів атакувала блокпости бійців батальйону "Айдар" в селищі Металіст Луганської області. Судячи з її профілю в соціальній мережі, 26-річна Юлія вчилася в університеті імені Лобачевського, встигла побувати одруженою і народити дитину. З майбутніми терористами з загону "Русич" Юлія познайомилася ще в середині 2000-х, вона була досить відома в націоналістичних колах Росії. Зареєстрована під ніком "Нордіка", вона брала участь у різних неофашистських з'їздах. Дівчина є членом православно-фашистської організації десантної спрямованості "Агнці неба блакитного". Харламова-Целінські служила за контрактом у спеціальному полку зв'язківців повітряно-десантних сил Росії при військовій частині № 54164 Московської області. У вересні 2014 року написала рапорт про звільнення. Після звільнення десантниця повідомила, що знайшла нову "творчу роботу".

"Пішла в запас! Вдячна армії за багато чого, це був дуже хороший урок у моєму житті, армія мене навчила багато чому. Я знайшла дуже хорошу цивільну роботу, яка відкриває мій творчий потенціал", - писала Юлія "ВКонтакте".

Колишня російська десантниця, як заявляв портал podrobnosti.ua, почала працювати на ФСБ. Її сторінка пестрила нашивками, шевронами і фотографіями з військовими різних відомств. Був і шеврон та посвідчення терориста Мільчакова, що воював в Луганську. Юлія курирувала кілька груп та паблік в соціальних мережах, через які вербуються солдати-строковики, роблячи особливий наголос на внутрішні війська.

Один з таких – "Дембель в небезпеці", саме там збирали солдатів на акцію під Адміністрацію президента 13 жовтня 2014 року, коли три військові частини прийшли під Адміністрацію президента вимагати демобілізації. Разом з підставними родичами Юля грала роль подруги одного з солдатів, правда, не могла сказати, якого саме. Вона агресивно відштовхувала журналістів і намагалася провокувати натовп.

"Хто ви? З якого ви видання? Я подруга, я прийшла підтримати хлопців, їм на дембель пора", - кричала вона на кореспондента podrobnosti.ua. Пізніше всі вони розчинилися разом з загадковими людьми в капюшонах.

Бунт частин Національної гвардії на Банковій в жовтні 2014 року був спланований спецслужбами Росії. На вулицю Банкову, де зібралися близько 300 солдатів Національної гвардії, приходили кияни і бійці добровольчих батальйонів, які соромили протестуючих за бажання поїхати додому під час війни. Тоді співробітники ДАІ виставили посилені блокпости на в'їздах до Києва. Військова прокуратура відкрила кримінальну справу. Відкритим залишається питання, чи існували також зв’язки між Юлією Харламовою та Олегом Сапоговим.

Пізніше, 20 березня 2015 року з України був видворений радник посольства РФ в Україні Олег Сапогов. Було встановлено, що Сапогов координував проведення провокаційної акції так званого "Всеукраїнського батальйонного братства", яке на початку лютого здійснило спробу захоплення будівлі Адміністрації Президента. Дипломат особисто перебував під будівлею АП 3 лютого з 19.00 до 20.30, координуючи за завданням Генштабу РФ діяльність організаторів та учасників провокації. Крім цього було встановлено, що Олег Сапогов має відношення до кадрового складу ГРУ ГШ ЗС РФ. Так, він був замначальника резидентури ГРУ. Прикриваючись посадою радника в російському Посольстві, дипломат насправді координував розвідувальну діяльність представників російської військової розвідки в Україні. На цій підставі МЗС України вручило представнику Посольства РФ в Україні ноту про оголошення Сапогова персоною нон-грата. Через два дні він був видворений з території України.

Юлія Харламова змінила оточення націонал-фашистів на російських найманців, її чоловіка замінив десантник Олексій Мільчаков.  Новим коханцем і за сумісництвом напарником стає садист Олексій Мільчаков. Вона публікує фотографії, де перебуває разом з терористом.  Юлія любить викладати в мережу фотографії з Мільчаковим і записувати відеозвернення на його захист. Наприклад, на цьому відео вона називає нациста героєм і розповідає про те, як він рятував собак на війні в Україні (https://www.youtube.com/watch?v=xH5K8QQEMbA), намагаючись відбілити його образ садиста-шкуродера.

Зближення з Бородаєм

У центрі уваги російських ЗМІ в липні 2015 року знову опиняється керівник бойовиків Олексій Мільчаков. Тоді в соціальних мережах була поширена інформація про те, що лідер російських терористів з бандформування "ДШРГ "Русич" О. Мільчаков був убитий. В інтернеті користувачі поширювали фотографії, на яких імовірно був зображений труп ліквідованого польового командира терористів. Проте пізніше ця інформація не підтвердилася, на фотографії був зображений зовсім інший бойовик.

Тим не менш, ситуація, яка розгорнулася навколо діяльності незаконного збройного формування російських неонацистів "Русич", знаходилась в переліку питань, активно обговорюваних аналітиками. Це пов'язано з тим, що 10 липня 2015 року на сторінці польового командира терориста Мильчакова в соціальній мережі "ВКонтакте" була поширена інформація про те, що т.зв. "ДШРГ "Русич" повністю виведений з Донбасу на перепідготовку та доукомплектування.

"Свої завдання група виконала, ресурси цієї війни отримала і далі в таких умовах і незрозуміло за чиї інтереси ми воювати не будемо, - коментував ситуацію ватажок терористичного угруповання "Русич" Олексій Мільчаков. - Нас чекає наступна війна".

Пізніше в коментарях в одній з ультраправих груп соціальної мережі "ВКонтакте" лідер бойовиків О. Мільчаков заявив, що далі не збирається проливати свою кров.

"Ну, я свою не збираюся лити, лити треба їх. Це досвід і досвід солідний і там це гроші. Плюс я, х.. знаю, як в мирне життя влитися (і мої теж)", - зазначив російський терорист.

У тому ж пабліку ультраправих екстремістів було розміщено наступне повідомлення: "Всі націоналісти і "білі расисти", які ще продовжують воювати, повинні одуматися і чинити так само, як "ДШРГ "Русич": піти з цієї війни і готуватися до війни за наш РІД".

Проте повернення бойовиків до мирного життя в Росії не виявляється таким вже простим. Російським спецслужбам треба було контролювати всіх повернувшихся з Донбасу терористів, які в разі загострення ситуації в Москві, могли би гіпотетично скласти озброєну опозицію Володимиру Путіну. Тоді в гру помічник президента РФ Владислав Сурков включає екс-працівника ФСБ, колишнього "прем’єр-міністра" донецьких сепаратистів Олександра Бородая.

Олександр Бородай починає активно "обробляти" бойовиків та входити до них у довіру на противагу діяльності лідера російських терористів Ігоря Гіркіна. Спочатку Бородай отримує лояльність бойовиків з угрупування "ENOT КОРП", а потім через них переключається на терористів з "ДШРГ "Русич".

Члени терористичного угрупування "ДШРГ Русич" і воєнізованого угрупування російських неофашистів "ENOT КОРП" за сприяння Олександра Бородая організували дводенний табір підготовки бойовиків, в ході якого продемонстрували молоді, дітям і членам ультраправих організацій методику підготовки російський терористів. Захід, що пройшов під назвою "Збори на славу св. Дмитра Донського", проводилося поблизу Ніколо-Берлюковского монастиря в Ногинскому районі Московської області 26-27 вересня цього року. Участь у таборі підготовки бойовиків прийняв і кремлівський політтехнолог Олександр Бородай, який займав в 2014 році пост "прем'єр-міністра" т.зв. "ДНР". Бойовиками терористичної неофашистської структури "ДШРГ Русич" були продемонстровані такі дисципліни як: індивідуальна та групова тактика, метання ножів, основи снайпінгу, робота з пістолетом, рукопашний бій, інженерна підготовка, турнір з Лазер-такту тощо. У "зборах" бойовиків взяли участь близько 300 чоловік з 20 ультраправих і неофашистських організацій РФ (//enotcorp.org/%D0%BE%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82-%D0%BE-%D1%81%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%85-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE). В рамках організації табору з підготовки бойовиків учасники були поділені на декілька команд, кожна з яких подолала смугу перешкод, отримала навички по ряду військово-прикладних дисциплін. Особлива увага приділялась володінню вогнепальною зброєю та рукопашному бою.

В той самий час Олександр Бородай вирішує залучити бойовиків до створюваного ним так званого "Союзу добровольців Донбасу" з метою: 1) контролю над діяльністю терористів на території Росії; 2) на противагу діяльності "Співдружності ветеранів ополчення Донбасу", наближеної до діяльності Ігоря Гіркіна.

Олександр Бородай 10-11 жовтня виступає ініціатором першого з'їзду терористичної організації "Союз добровольців Донбасу" в Москві. За інформацією inshe.tv, на з'їзд т.зв. "Союзу добровольців Донбасу" (СДД) в Музеї Великої вітчизняної війни на Поклонній горі зібралися близько 600 делегатів. Як пояснив російській службі Бі-бі-сі Олександр Бородай (творець організації російських бойовиків), це в основному - польові командири, і за кожним з них - в середньому кілька десятків людей, які пройшли війну в самопроголошених "ДНР-ЛНР". Раніше Бородай говорив, що чисельність тих росіян, які пройшли Донбас, становить 30-50 тисяч людей.

Після закінчення першої, публічної частині з'їзду Андрій Пінчук, колишній голова "МДБ ДНР", урочисто роздавав перше посвідчення членів СДД. Їх отримали багато польових командирів, зокрема, відомі нацисти, командири терористичної групи "Русич" Олексій Мільчаков і Ян Петровський.

"З урахуванням інтересу іноземних організацій, спецслужб, інших ворожих до справи захисту Донбасу сил і у зв'язку з діяльністю, яка відбувається відносно цього, інформація про членів "Союзу" повинна зберігатися в суворій таємниці", - йдеться в програмних документах СДД, вже офіційно зареєстрованої російським Мін'юстом в статусі громадської організації бойовиків.

Таким чином, Олексій Мільчаков та бойовики очолюваного ним бандформування "Русич" потрапляють під повний контроль Олександра Бородая.

Оцінка психіатрів

В інтерв’ю порталу "Інформатор" фаховий спеціаліст, доктор психологічних наук, Іван Ярмоленко зробив глибокий аналіз психічного світу молодого маніяка-садиста Олексія Мільчакова.

"Можна впевнено стверджувати, що у Мільчакова було важке дитинство і він часто зазнавав насильства у "ніжному віці". Жага отримання задоволення від страждань глибокого закріпилася у душі пітерського підлітка явно в глибокому дитинстві. При цьому, очевидно, що насильство над ним відбувалося на очах у інших. Про це свідчить бажання Олексія хизуватися його вчинками, робити з цього "репортажі" або відеоролики. Так, відомим у Пітері він став завдяки убивству цуценяти – ще в дитячому віці він на камеру відрізав голову собаці і з’їв її. Після хизування своїм "подвигом" на камеру він розповів про свій вчинок, при цьому описував це як щось героїчне і величне. Пізніше, після дорослішання, він влився у спільноту "догхантерів", де став своєрідною "зіркою". Що цікаво, матір Мільчакова не засуджувала його, а навіть схвалювала і підтримувала, що свідчить про певну спадковість деяких ознак психічної деградації.

На думку психіатра, догхантерство і жорстокість до тварин – давно відомий сигнал для криміналістів та психіатрів про те, що людина схильна до надмірної жорстокості і може стати серійним вбивцею. Замість політичної активності догхантери зосереджуються на "боротьбі за чистоту міських вулиць", і оголошують війну котам і собакам, не завжди, до речі, бездомним. У першу чергу, це психічно неповноцінні особистості, які зганяють на тваринах свою ненависть до навколишнього світу. Убивство собак для таких людей – один із способів реалізувати свої маніакальні відхилення. Психологічний портрет подібного людини складається з таких якостей, як боягузтво, агресія, цинізм, садизм, деформовані морально-етичні норми. Ці люди отримують задоволення від процесу вбивства. Ці люди – зоосадисти. У радянські часи їх відправляли на примусове лікування до психіатричних лікарень разом з любителями розкопувати могили, чоловіками, охочими ходити у жіночих колготках, та іншими дивакуватими громадянами.

"Можна стверджувати, що у Мільчакова сталося певне загальмування розвитку у юному віці, - стверджує Іван Ярмоленко. - Це чітко прослідковується на його обличчі: начебто заморожений вираз дитячого лиця і рідко моргаючі очі. Багато рис губ і щок показують, що у нього спостерігаються вади розвитку. Це дуже нагадує "генетичний збій". Тобто на майже дитячому або жіночому обличчі майже не росте чоловіча щетина. Подекуди відпускає легку борідку, яка нагадує скоріше юнацький "пушок". Це одна з ознак деградації розвитку, яка в сукупності показує картину душі маніяка. Дослідити його медичну карту немає можливості, однак можна стверджувати, що Мільчаков схильний до глибоких депресій, які нерідко виливаються у нав’язливі думки про суїцид. При цьому такі люди ніколи не наважаться цього зробити, навіть за надзвичайних обставин. Душевний біль такі люди вгамовують убивствами і катуваннями. Від цього вони отримують задоволення. Не тільки емоційно-душевне, а й сексуальне. Судячи з того, як Мільчаков хизується фото і відеоматеріалами з убитими українськими військовими – це є предметом його гордості, він пишається убитими і закатованими ворогами. У певних компаніях або під час роздратування він оприлюднює ці матеріали, однак, судячи з типовості картини відхилення Олексія – більшість цих шокових матеріалів він тримає у себе для періодичного перегляду. Таким чином він "накручує" себе і може отримати сексуальне задоволення"

Судячи з його схильності до певної жаги до публічності, на думку психолога, у  Олексія розвинувся яскравий комплекс бонапартизму: після довготривалого зростання "гидкого каченяти", якого всі клювали, він отримав можливість реабілітуватися. При цьому він абсолютно не сприймає гострої критики. Якщо його "кольнути" гострим дотепом або розкритикувати його основоположні "цінності", Мільчаков піде на все, щоб закрити рота опоненту. Піде навіть на вбивство.

"Можна стверджувати, що у пітерського маніяка спостерігається певна циклічність у його активності, тому він навряд чи контролює себе у такі дні, - резюмує  Іван Ярмоленко. -Імовірно, у Олексія можна спостерігати фази загострення під час зміни фаз місяця. Однак, найголовніше, він навряд чи зараз буде задовольнятися убивствами тварин. Він відчув жагу людської плоті, то ж йому цікаво буде продовжувати "дослідження" спостереження агонізуючих людей. Для цього він буде продовжувати брати участь у військових конфліктах. А після повернення в Росію він стовідсотково буде "виходити на полювання" на вулиці міст. У цьому можна не сумніватись", - підсумував Іван Ярмоленко.