У всьому винні: Чому донбасівці для України тепер як шкідник-Обама для росіян

Не встигла Україною прокотитися чергова хвиля обурення через недорікувату фразу міністра культури про "відсутність генетики" на Донбасі, як вона розкрила або, скоріше, загострила ще одну "зраду".

Після вже 100 разів доведеного факту, що Кремль розпочав війну, використовуючи людей як ширму, що усі ці "референдуми" на Донбасі та у Криму  насправді нічого не варті, а війна почалася би  в будь-якому разі, у мізках деяких українців наче в'їлося, що винні в усьому все одно луганчани та донеччани. Навіть якщо не підтримували окупантів, навіть, якщо втекли в інші міста, паспортна прописка на Донбасі для багатьох є червоною ганчіркою.

І варто якомусь Нищуку необережним висловом запалити тему, або ж якісь Фаріон щось бовкнути, як у мережі починаються запеклі словесні баталії між українцями та українцями за право довести, хто Україну більше любить або хто взагалі кращий українець. 

І дістається найбільше саме донбасівцям. Так склалося, що їм фактично нав’язують почуття провини за земляків-колаборантів. Але якщо раніше докір "Спасібо житєлям Донбасса за презідента п***са" хоч звучав доречно, то зараз фраза "у всьому вині мешканці Донбасу" є, по своїй суті, майже тим самим, що й звинувачення росіянами американського президента Обами у всіх бідах Росії.

За 2,5 року війни в Україні встигли обрати нову (стару) владу, загальмувати реформи, викрити мішки з сотнями тисяч доларів, які ховають у шкарпетках чиновники та депутати, почути історії, як на війні заробляє і влада, і окремі військові. З останнього – незважаючи на обурення громадськості, заступником міністра продовжує працювати юна дівчина з "10 роками стажу". Тобто важелів впливу на чиновників так і не винайдено. Тож відбувається закономірне – у суспільстві росте агресія від безсилля, розхитана психіка шукає, на кого б цю агресію скинути.

Найростіше її скинути на цапа відбувайла – особливо якщо він вже вказаний. Замість того, щоб усвідомити, що саме ми обрали владу – між іншим, вперше в історії обирали майже без участі Донбасу, "повелися" хто на гречку, хто на обіцянки зупинити АТО, тому ми і несемо відповідальність за те, що відбувається в країні.

Простіше написати образу про зайву хромосому або звинуватити у кацапстві через розмову російською, ніж показати, як ти вмієш будувати громадянське суспільство, домовлятися та брати на себе відповідальність. Чи багато українців це вміють? Питання риторичне. Поки що спадає на те, що гуртуватися, довіряти один одному та робити, попри всі протиріччя та особисті образи, спільну справу – не про нас.

Варто спробувати зібрати з сусідів кошти на ремонт під’їзду, знайти на це робітників, як одразу стає зрозуміло, про що йдеться. Сусіди пересваряться, висловлять недовіру тому, хто збирає гроші,  скажуть, що їхня хата скраю, і, врешті решт, так і залишаться ні з чим.

У критичний момент українці показали вміння гуртуватися на Майдані, а потім звично розбрелися по домівках. І тепер сидять та з’ясовують, хто більший українець.

"Винуватим в усьому" вихідцям з Донбасу та його мешканцям можна, звичайно ображатися, щось комусь доводити, але це марна справа. Краще розслабитися та брати приклад з Обами, який викрутив усі лампочки у під’їздах Росії та нагадив у кожному ліфті.

Якщо що, земляки, валіть усе на генетику, якої в нас нема.

P.S Для тих, хто забув - Ігор Плотницький - колаборант, який є ватажком "ЛНР" і співає під кремлівську дудку - українець. Народився у Західній Україні в Чернівецькій області.