Розведення військ і простій меткомбінатів: ТОП подій 2019 року на українській Донеччині

 

Depo.Донбас зібрало ТОП-5 подій, що сталися в Донецькій області у 2019 році

Новий керівник області

5 липня стало відомо, що новим керівником Донецької обласної військово-цивільної адміністрації став Павло Кириленко. Він змінив на цій посаді Олександра Куця. Ще до офіційного призначення інформпростір вибухнув, коли дізнався, що в Кириленка за родичі. Виявилося, що його брат служить в "ДНР". Російські ЗМІ підхопили його сімейну історію і зустрілися з матір'ю і братом у Донецьку. Відеосюжет вийшов на телеканалі "Росія 1": одразу кинулося в очі, що брати дуже схожі між собою. Євген, колишній український міліціонер, сказав, що в них з Павлом є кардинальні політичні розбіжності, які вони висловили один одному телефоном. "Ми якось у телефонному режимі висловили один одному, мабуть, не дуже м'яко, свої точки зору, після чого просто припинили спілкуватися", – сказав він і додав, що сказав брату "Я не укроп, я проти бендерівців". Євген вважає, що в Україні в 2014 році відбувся державний переворот.

Також в сюжеті показали мати Павла Кириленка Надію. Вона підтримує думку сина про переворот. "Конєчно", – підхопила вона, – "Павлік сказав, що прийшов нас рятувати, а я кажу, рятувати нас один від одного не треба". 

Ремонт траси Маріуполь – Запоріжжя

Трасса між Маріуполем і Запоріжжям не знала ремонту давно, і катастрофічною ситуація стала там близько десятка років тому. Деякими ділянками доводилось їхати зі швидкістю 20 км/год, автівки після таких поїздок опинялися в ремонті. Водії долали цю ділянку з об'їзд через Бердянськ, додаючи кілометрів, але скорочуючи час в дорозі.

Особливо гостро проблема постала з початком війни. Нерідко цим шляхом доводилось евакуювати поранених на фронті, тому траса отримала назву "дорога життя".

Відремонтувати дорогу періодично обіцяли, але або не розпочинали його взагалі, або виділяли кошти так, що на всі ділянки їх не вистачало. Наприклад, коли у 2018 тодішній прем'єр Гройсман оголосив про виділеня на трасу 1 млрд грн з держбюджету, виявилося, що більша частина направлена на меншу за кілометражем та кращу за якістю ділянку траси на Донеччині, тоді як на геть розбиту частину на Запоріжжі коштів дали менше.

Довгоочікуваний ремонт траси між Маріуполем та Запоріжжям провели у рекордні терміни.  За два з половиною місяці уклали новий асфальт на ділянці у 130 км. Працювали дорожники цілодобово.  Відкривати її наприкінці жовтня  приїхав президент Володимир Зеленський.

Розведення військ

У листопаді розвели війська на ділянці між українською Богданівкою та окупованим Петрівським.  Це третя ділянка фронту, де розвели сили і засоби, до цього війська розводили на Луганщині.  Там відійшли на двох ділянках-поблизу Станиці Луганської та Золотого. Внаслідок другого розведення частина села Катеринівка опинилась у сірій зоні.

Багато хто з українців саму ідею розведення сприйняли негативно, називали цей крок фактичною капітуляцією України, а після потрапляння жителів Катеринівки до сірої зони, реакція стала бурхливішою. Тому, коли оголосили про розведення поблизу Богданівки на Донеччині, очікували подібного розвитку подій.

Втім, на цій ділянці населених пунктів розведення не торкнулось. Близько десятка жителів Богданівки залишились на підконтрольній території. Війська мали розвести на 1 км. Втім за словами заступника командувача ООС Богдана Бондара, пересувались в залежності від рел'єфу: десь на 1 км, десь на 800-600 м.

Розпочатись розведення між Богданівкою та окупованим Петрівським мало 7 листопада, але в той день бойовики його зірвали, українські військові не отримали від них підтвердження про готовність. Почали розводити війська 8 листопада. Українські військові випустили сигнальні ракети на знак своєї готовності, але відповідних з боку бойовиків не побачили ані військові, ані журналісти. Був сильний туман. Про готовність бойовиків заявили спостерігачі ОБСЄ.

Після розведення ці ділянки розміновували, а після зустрічі у Нормандському форматі 9 грудня Зеленський заявив, що розводитимуть війська і на інших ділянках вздовж лінії фронту. 

Відкриття найбільшого ЦНАПу у Маріуполі

Цей Центр надання адміністративних послуг назвали Мультицентром через збільшену кількість послуг. Окрім ЦНАПу там працює управління пенсійного фонду, департамент соцзахисту населення, МРЕО, абонентські відділи міських комунальних підприємств. Сюди ж планують перенести і Центральний РАЦС. З будівлі в центрі міста, де він був понад півсторіччя, РАЦС виселили.

Будівля Мультицентру двоповерхова з оглядовим майданчиком на даху, площа понад 4,5 тис м2. Працюють тут 120 співробітників, а відкрили його в будівлі колишнього кінотеатру "Союз".

На ремонт, за інформацією міськради, пішло понад 100 млн грн: 28 млн грн з держфонду регіонального розвитку, 10 млн грн від меткомбінатів "Метінвесту", решта - з міського бюджету. Відкривати ЦНАП теж приїхав Зеленський.

Інвестиційний форум

Інвестиційний форум RE: think. Invest in Ukraine відбувся у Маріуполі 29 жовтня.  Учасниками форуму окрім Зеленського стали прем'єр Олексій Гончарук, міністри, інші чиновники, українські та закордонні бізнесмени. Протягом  дня політики і підприємці обговорювали, як залучити до України інвесторів та презентували успішні підприємства.

На Зеленського маріупольці чекали, аби звернутися зі своїми проблемами, зокрема з тими, які не вирішує ані міська, ані центральна влада. Вздовж проспекту Миру, біля місця проведення економічного форуму містяни влаштували кілька мітингів: проти забруднення навколишнього середовиша тутешніми меткомбінатами, з вимогами виплатити борги працівникам заводу "Азовмаш" та не відкривати ринок землі, з вимогою легалізувати канабіс у медичних цілях і т.д. Відреагували маріупольці і на нахабне спілкування Зеленського з військовослужбовцями напередодні форуму. Розгорнули кількаметровий плакат з його цитатою "Я ж не лох, мне 42 года". Президент ні на кого з зустрічаючих не відреагував, а проїхав повз в автівці з тонованими вікнами.

Меткомбінати втрачають вплив на Маріуполь

Всеукраїнське падіння промисловості позначилося і на Маріуполі, метомбінати "Азовсталь" і ММК ім. Ілліча Групи Метінвест восени відправили співробітників не завантажених замовленнями виробництв "на простій", а деяких - на скорочений робочий тиждень. Підприємства не мають замовлень, тож зменшують і поповнення бюджету міста. Під час формування бюджету-2020 екс-топменеджер Метінвесту - мер Вадим Бойченко визнав, що финансовий вплив меткомбінатів на місто тепер незначний. Тож, зрозуміло, що і політичний вплив Метінвест тепер втрачатиме, ймовірно підсумки місцеви виборів у Маріуполі тепер будуть геть інші.