Позови в ЄСПЛ: Скільки грошей жителі "Л-ДНР" вимагають від України

Масово подавати позови прихильники "ЛНР" і "ДНР" почали у 2019 році, а перед тим створили "комісію з оцінки економічного збитку, нанесеного населенню Донбасу Україною", в якій працюють адвокати та юристи.

Основна мета громадської комісії – робота зі складання формулярів в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), оцінка матеріальних збитків, які нанесені "ЛНР" і "ДНР". Щоправда усі ми розуміємо, що в позовах до Європейського суду ніяких вигаданих Росією "донбаських" абревіатур не може бути. Що там точно є – це громадяни України, які підтверджують це своїми українськими паспортами, а також офіційна назва цих окупованих територій – Окремі райони Донецької і Луганської областей. 

Перші колективні позови за допомогою цієї комісії з'явилися у вересні, їх подали мешканці окупованого Первомайська, що на Луганщині: один позов – від 12 жителів багатоквартирного будинку № 12, розташованого в кварталі 60 років СРСР. В "ЛНР" повідомляли, що за "програмою відновлення муніципальних житлових будинків" в 2019 році були відновлені стіни житлової будівлі, реставроване внутрішнє оздоблення, виконане перекриття покрівлі, вставлені вікна та двері. Але компенсацію від України мешканці хочуть отримати все одно.

Інший позов подали жителі будинку №8 по вулиці Харківській. Там, внаслідок прямого влучання фугасного снаряда, який спровокував пожежу, був зруйнований під'їзд №4 і велика частина під'їзду №3, пошкоджено 36 квартир.

Перші вимагають 50,93 млн рублів, другі – 68,4 млн рублів, і ще компенсацію за моральну шкоду, суму якої не розголошують. Позивачів цитують пропагандистські ЗМІ, вони називають Україну країною-агресором, яка має їм заплатити за зруйноване житло. В цьому і є сутність гібридної війни – подавати вивернуту навиворіт реальність, в якій країна-агресор не Росія, яка насправді цю війну ініціювала і досі спонсує, а Україні. А далі пішло-поїхало. За попередніми даними, позови в ЄСПЛ вже подали більше 900 мешканців окупованої Луганщини і 1742 жителя окупованої Донеччини.

Зокрема у грудні, колективний позов подали жителі вулиці Октябрьська підконтрольного "ЛНР" смт Донецький. Вони хочуть отримати від України 24,7 млн рублів збитку і наполягають на відшкодуванні моральної шкоди – не менше 26 млн рублів. Їхні односельчани, що проживають на вулиці Калініна, хочуть отримати не менше 3 млн рублів з кожного поданого ними позову. Мешканці підконтрольного "ЛНР" Голубовського, які живуть на вулиці Луганська і вулиці Артема, відправили позов у листопаді. Перші оцінили суму збитку  у 13,7 млн рублів, а моральну шкоду у не менше 14 млн рублів. Другі хочуть отримати від України 12 млн рублів, і моральну компенсацію суму якої не розголошують.

В "ДНР" теж не пасуть задніх. Жителі Донецька і Вуглегірська у грудні підготували позов до Європейського суду з прав людини на відшкодування збитку з боку України на загальну суму 106,8 мільйона рублів. Позов буде поданий на підставі звернень мешканців з 32 квартир. Основна вимога всіх позивачів – відшкодування збитку для відновлення несучих конструкцій, мереж газо-, електро-, водопостачання, а також водовідведення, інженерних комунікацій.

Жителі Ясинуватої – мешканці першого та другого під'їздів будинку №2 кварталу Молодіжний – також подали позов і вимагають від України виплатити їм 44 млн рублів. У позові жителів дев'ятиповерхового будинку № 1-а по проспекту Колгоспному Куйбишевського району окупованого Донецька зазначена загальна "сума збитку, заподіяного територіальній громаді міста і мешканцям будинку" – 44,4 млн рублів.

Про всі ці позови справно повідомляють так звані ЗМІ "ЛНР" і "ДНР", їх цитують російські пропагандисти. Вочевидь, тема юристами, що опікуються складанням цих позовів, опрацьована, якщо вони подаються в ЄСПЛ так масово. 

Як подається заява в ЄСПЛ

На сайті Української Гельсінської спілки з прав людини є інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО (ООС). Згідно з інструкцією, позов у ЄСПЛ подається і проти України, і проти Росії. "Оскільки в ситуації, що відбувається в зоні АТО, можна стверджувати про існування факту "ефективного контролю" з боку Російської Федерації (ці питання детально розписані в типовій заяві до ЄСПЛ: Заява до ЄСПЛ_власність в АТО (pdf-file), то заява подається проти двох держав: Росії та України", – йдеться в інструкції. Тобто якщо вищеперераховані позови реальні і мешканці окупованого Донбасу таки їх подали, то не тільки проти України, а й проти Росії. Але ж, звісно, ЗМІ "ЛНР" і "ДНР" про це повідомляти не будуть.

"Росія як держава, що здійснює "ефективний контроль" на непідконтрольних України частинах Луганської та Донецької областей, несе відповідальність за всі порушення, які там відбувається, оскільки відповідно до статті 1 ЄКПЛ вона зобов’язана гарантувати права та свободи всіх осіб, що знаходяться під її юрисдикцією. Втім, Україна також має певні позитивні зобов’язання за статтею 1 ЄКПЛ, навіть якщо вона й не контролює частини Луганської та Донецької областей (наприклад, вжити всіх можливих заходів для відновлення контролю на наразі не підконтрольних їй територіях), а тому заява подається і проти неї", - пояснюють в Українській Гельсінській спілці. Правозахисники спілки підкреслюють, що перш ніж звертатися до ЄСПЛ, заявник, як правило, повинен вичерпати всі наявні внутрішні засоби правового захисту. Насправді подати заяву в ЄСПЛ не так просто.

Спочатку потрібно надіслаті до правоохороних органів України та Росії заяви про злочин із запитом про надання інформації про те, чи було порушене офіційне розслідування та якими є його результати. Якщо ж розслідування не було порушене, зазначити, що в такому разі ця заява є заявою про злочин та попросити правоохоронні органи повідомити про результати її розгляду.

"Рекомендуємо дочекатися відповіді від правоохоронних органів в обох варіантах (що може зайняти від кількох днів до кількох місяців), а потім цю відповідь прикласти до заяви у ЄСПЛ. Оскільки відповідь може так і не надійти, рекомендуємо надсилати заяви про злочин рекомендованою поштою із повідомленням про вручення, що буде вашим доказом в Суді про те, що ви таку заяву надсилали чи що робили запит про наявність розслідування. Якщо відповіддю на вашу заяву буде повідомлення про те, що за результатами її розгляду було порушено кримінальне розслідування, рекомендуємо дочекатися результатів такого розслідування, що може зайняти до кількох місяців, після чого звертатися до ЄСПЛ. За відсутності відповіді через кілька місяців після подачі заяви можна відразу звертатися із заявою до ЄСПЛ", – рекомендують правозахисники.

У свою чергу, ЄСПЛ може взяти або не взяти до розгляду будь-який позов, тому сам факт подання насправді мало що означає. Поки що не було повідомлень про те, що ЄСПЛ почав розглядати якийсь позов від мешканців окупованого Донбасу.

Як Україну зобов'язували виплачувати компенсаію українські суди

Подібні рішення на користь мешканців Донбасу вже ухвалювали й українські суди. Жовтневий районний суд Маріуполя задовольнив позов родини із Широкиного до України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 млн грн через смерть члена сім'ї під час боїв за село.

Печерський районний суд Києва частково задовольнив позов жителя Пісок Донецької області Ігоря Лошадкіна до держави Україна і постановив стягнути майже 2 млн грн матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті проведення АТО. А саме – за пошкоджений будинок на вулиці Олімпійської у селищі Піски. Суд вважає, що позивач поніс матеріальні втрати в результаті терористичного акту. Крім цього, суд зобов'язав Україну виплатити Лошадкіну 10 тис. грн за завдану моральну шкоду.

Донбас.Реалії ще у 2016 році розповідав історію жительки Семенівки, чия квартира постраждала під час обстрілу. Вона подала позов проти України в український суд, дійшла до Апеляційного суду Донецької області, який 15 березня 2016 року ухвалив, що держава Україна в особі Кабінету міністрів все-таки повинна відшкодувати збиток – майже 364 тисячі гривень. 

Як з'ясувалося,  це передбачено статтею 19 закону України про боротьбу з тероризмом. "Відповідно до Закону України про боротьбу з тероризмом і Цивільного кодексу, відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, вже потім – з подальшим стягненням цих коштів з осіб, які завдали ці збитки", – уточнила юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Вікторія Фролова. Тобто через недосконале законодавство, що регулює хід антитерористичної операції (Операції об'єднаних сил), державу Україна зобов'яжуть виплачувати компенсації навіть за шкоду, заподіяну бойовиками.