Як Україна виганяє своїх громадян в "ЛНР" та "ДНР"

Повернемося на хвилинку у 2014 рік.

Липень-серпень, запеклі бої в Луганську та Донецьку і на околицях захопленої території Донбасу, люди кидають свої домівки і з однією валізою виїжджають на мирну територію України, рятуючись від "допомоги російських братів".

Українська влада припиняє виплату пенсій та всіх видів соцвиплат на окупованому Донбасі, пояснюючи це тим, що завезти гроші туди просто неможливо. І це правда: інкасаторські машини разграбовували, у банківські відділення вривалися озброєні бойовики, банкомати трощили та забирали звідти усю готівку. 

Для переселенців вигадують реєстрацію та довідку за якою в Україні їм виплати відновлювали, а також призначили "допомогу" 400-800 гривень компенсації на оплату житла. І все, живи, як хочеш.

Багато хто з переселенців з розумінням поставився до таких правил, дійсно, відправляти гроші туди, де їх вкрадуть, немає сенсу,  а реєстрація і поновлення виплат сприйнялася як попередня процедура, яку робить держава для укорінення людей у мирних містах. В чергах до кабінетів соцуправлінь переселенці згадували досвід Грузії, про цей досвід говорили чиновники в уряді, до того ж серед українських керманичів почали з'являтися грузини, які вже відпрацьовували схему з переселенцями та будівництвом для них житла.

Але йшов час, розмови залишалися розмовами, всі проблеми переселенців взяли на себе волонтери, а держава від них просто самоусунулася. Волонтери створили мережу, допомагали з пошуком житла, видавали продукти, одяг і речі першої необхідності. В одному тільки Києві й досі працює з десяток пунктів допомоги, найвідоміший з яких на вулиці Фролівській. Деякі переселенці самостійно вирішували свої питання, молоді було легше і з роботою і з житлом, найтяжче незахищеним верствам населення - матерям-одиначкам, пенсіонерам, інвалідам. І головна проблема - це нове житло, бо роботу хоч якусь знайти можна, виплати поновити можна, але ані зарплати, ані пенсії на оренду та сплату комунальних все одно не вистачає.

І всі чекали, що от-от і держава таки створить механізм, за яким люди, що втекли від війни, зможуть або отримати соціальне житло, або безпроцентні кредити, або ділянки землі під будівництво. Пройшло вже два роки. Держава нічого, абсолютно нічого не зробила для своїх громадян. Натомість, створила переселенцям такі умови, що вони просто вимушені повертатися на окуповану Луганщину і Донеччину та "сідати на шию" окупаційної влади, оформлюючи фактично російську "пенсію" від "Л-ДНР". Під гаслами того, що "пенсіонери фінансують терористів", влада виганяє  людей в обійми окупантів свідомо, щоб скинути ярмо з бюджету.

Дві нові хвилі тортурів

Щоб бути справедливими, ми не будемо нижче говорити про молодих переселенців, вони так-сяк можуть забезпечити собі роботу та орендувати житло (хоча і вони потребують захисту від держави, але це інша тема). Поговоримо про здебільшого пенсіонерів, інвалідів та матерів-одиначок.

Здавалося б, що ще після неузгодженості постанов стосовно штампів на довідках, списків СБУ, за якими припинили виплату пенсій та соцвиплат "неблагонадійним"переселенцям (які за задумом міністерств фінансують тероризм),  може вигадати держава, щоб принизити своїх громадян. А, ні, дно ще попереду.

Вже з липня і з серпня переселенцям з Донбасу приготували дві нові хвилі тортурів: перша стосується нових правил здійснення соцвиплат, друга - індивідуальне електронне пенсійне посвідчення.

Тепер по їх тимчасових домівках без попередження буде ходити інспекція, роздивлятися матеріально-побутові умови та визначатися, чи призначати\відновлювати\подовжувати їм соцвиплати. 

Такі перевірки проходитимуть по відношенню і до новоприбулих переселенців і тих, хто вже зо два роки микається по чужих домівках. Раз на півроку їх непрохано навіщатимуть працівники управлінь соцзахисту.  А також додатково можуть несподівано завітати так звані "мобільні групи" з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Нацполіції та Пенсійного фонду. До того ж причиною додаткової перевірки може послужити "власна інформація" управління соцзахисту, або ж органів державної влади (у тому числі, МВС, СБУ, Держприкордонслужби, Нацполіції, ДМС), органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, волонтерських, благодійних організацій. Тобто, йдеться або про масовий збір персональних даних, або "кляуз" на кшталт тих, які писали "доброзичливці" в органи НКВС. 

Якщо переселенця та його родини раптом не буде вдома (відпустка, відвідування родичів в іншому місті, стаціонарне лікування), і він за три дні сам не з'явиться в управлінні соцзахисту, усі виплати будуть скасовані, а на їх перепризначення піде півроку. Тобто півроку людина змушена буде жити обголодь. Як проходять перевірки, вже розповідають волонтери.

Тобто переселенців перетворюють на неокріпаків, які зобов'язані сидіти вдома та чекати на перевірки, щоб отримати ці нещасні копійки від держави.

Ще одне ноу-хау - до соцвиплат цього разу віднесли і пенсії, а заразом й адресну допомогу на оплату проживання переселенців, і допомогу самотнім матерям і всі інші види соціальної допомоги від держави. 

Все вищеперераховане міститься у постанові Кабміну №637, яка була прийнята 8 червня та має вже почати діяти.  Які саме конституційні права переселенців порушує влада, розповіла омбудсмен Валерія Лутковська.

Другий вид тортурів розпочнеться з 1 серпня. "Ощадбанк", до якого держава силоміць прив'язала усі виплати переселенцям, вже в серпні чекає для видачі або обміну існуючих пенсійних платіжних карт на індивідуальні електронні пенсійні посвідчення. За новими правилами родичам заборонено отримувати пенсії за іншого члена сім'ї за довіреністю. Тобто  тепер тільки сам дідусь, незважаючи на те, чи він інвалід, чи він лежачий, повинен доповзти до банкомату, щоб отримати свої гроші.

Як це буде відбуватися, як бути інвалідам, ніхто в Ощадбанку не знає, переселенці вже неодноразово питали - відповідь одна - інструкцій поки ніяких не надійшло.

Все це Уряд робить, пояснюючи, що серед переселенців багато шахраїв, що пенсії отримують ті, хто живе на непідконтрольній території, що державу, мовляв, обкрадають, фінансують тероризм. Знаючи десятки, сотні історій, як волонтерам, так і самим українцям з луганською та донецькою пропискою, чути про фінансування тероризму просто смішно і боляче одночасно.

Поїхати неможна повернутися

Де ставити кому у цьому реченні, родина переселенців з Донеччини досі не знає. Depo.Донбас поговорив з людьми, які вже два роки живуть у Києві, але опинилися під загрозою повернення туди - в окуповане місто, де їх ніхто не чекає. А залишатися в Україні тепер теж неможливо. Прізвищ та імен не називають, бо раптом доведеться таки повернутися в "ДНР".

Родина переселенців складається з чотирьох пенсіонерів. Чоловік 60 років - колишній шахтар, його жінка - 58 років та її батьки - матір 73 роки, батько - інвалід без ноги - йому вже далеко за 80. "ДНР" не підтримували ніколи, на референдум не ходили та вмовляли сусідів не йти. У липні 2014 року всі вони, як і тисячі мешканців Луганщини та Донеччини, залишили свої домівки та переїхали. Саме в столицю, тому що пощастило з житлом, вдалося через знайомих поселитися в гуртожитку. Їхали на два місяці, а залишилися на два роки.

"Молоді" пенсіонери влаштувалися на роботу, працюють допізна, щоб і сплатити за гуртожиток та виплатити кредит, який взяли ще до війни. Старі сумують за своєю домівкою, бо тут вони практично замкнені у кімнаті, особливо дідусь-інвалід. Їх діти-онуки допомагають, але так само живуть в орендованому житлі. Пенсіонери ні в кого нічого не просять, не вважають, що їм хтось щось винен, самі вирішують свої проблеми, від початку з розумінням ставилися до незручностей, які їм влаштувала держава. 

Нещодавно керівництво гуртожитка повідомило, з 2017 року подовжувати їм термін проживання більше не буде. Держава ж у свою чергу, ввела нові вищеперераховані правила - перевірки, електронні пенсійні посвідчення.

Щоб орендувати квартиру в Києві не вистачить їх усіх пенсій разом узятих, переїхати у село, або маленьке містечко  - тоді "молодим" пенсіонерам там не буде роботи і не буде за що виплатити кредит.

- Якщо не вийде домовитися з гуртожитком, то ми вже розглядаємо на крайній випадок варіант повернення на Донбас. Так, там наші домівки, але як там жити - українську пенсію ми отримати не зможемо, а за пенсією в "ДНР" йти просто не хочемо - занадто принизливі та небезпечні перевірки новоприбулих. Питатимуть, хто ви, що ви, чи підтримуєте Україну, чому сиділи у Києві два роки, - каже 58-річна жінка.

Цікаво, що б їм розповів міністр Розенко, а заразом ті, хто також бореться з фінансуванням тероризму, примушуючи людей повертатися туди, де їх життю загрожує небезпека, де їм знову промиватимуть мізки пропагандою.

Що робити?

На це одвічне питання нещодавно відповів губернатор Луганської області Юрій Гарбуз. Він категорично не погоджується з політикою уряду, засуджує методи Розенка та пропонує наступне: розділити поняття "пенсії" і "державна допомога переселенцям" (ті нещасні 400-800 гривень - ред).

На думку Гарбуза, пенсії - це обов'язок держави, як би там не було. Навіть якщо ті пенсіонери з запамороченням мізків ходили на референдум "Л-ДНР". Пенсія - обов'язок держави і крапка. 

"Пенсії потрібно платити усім пенсіонерам, а державну допомогу тільки тим, хто живе на підконтрольній Україні території. Суть в тому, що якщо вони прописалися 300 осіб в одній квартирі, фактично тут не живуть, та приїздять сюди за допомогою переселенцям, то вони не переселенці", - сказав Гарбуз.

Він зазначив, що не проти того, щоб громадяни з окупації приїжджали за пенсією на українську територію, але грошову допомогу від держави вони отримувати не повинні.

Таку саму думку поділяє і Агенство ООН у справах біженців, але український уряд до цієї думки не дослуховується.

Така схема справді могла б бути вирішенням проблеми для багатьох пенсіонерів, які або не можуть виїхати з "Л-ДНР", або ж вимушені повернутися в свої домівки, бо невзмозі винаймати житло.

Але виходить, що держава не забезпечила умови проживання пенсіонерів в інших містах, та й до того ж і позбавила їх пенсійного забезпечення. Юристи вже радять пенсіонерам звертатися у волонтерські юридичні центри та писати скарги у Європейський суд з прав людини не тільки на Росію, як на державу-агресора, але й на Україну, яка не захищає Конституційні права своїх громадян. Вони на 100% впевнені, правда буде за пенсіонерами.