Перевірки та приниження: Як на Донбасі водитимуть переселенців колами пекла

Постанова Кабміну №637, яка була ухвалена 8 червня та наробила галасу серед переселенців та правозахисників, вже має почати діяти. Документ впроваджує нові правила здійснення соцвиплат, до яких внесли і пенсії. Тепер тимчасовими домівками переселенців без попередження ходитиме інспекція, роздивлятиметься матеріально-побутові умови та визначатиме, чи призначати\відновлювати\подовжувати їм соцвиплати. 

Такі перевірки проходитимуть і відносно новоприбулих переселенців, і тих, хто вже зо два роки микається по чужих домівках. Раз на півроку їх непрохано навіщатимуть працівники управлінь соцзахисту, а додатково можуть несподівано завітати так звані “мобільні групи” з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Нацполіції та Пенсійного фонду. До того ж, причиною додаткової перевірки може послужити “власна інформація” управління соцзахисту або ж органів державної влади (у тому числі, МВС, СБУ, Держприкордонслужби, Нацполіції, ДМС), органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, волонтерських, благодійних організацій. Тобто йдеться або про масовий збір персональних даних, або "кляуз" на кшталт тих, які писали "доброзичливці" в органи НКВС. 

Якщо переселенця та його родини раптом не буде вдома (відпустка, відвідування родичів в іншому місті, стаціонарне лікування), і він за три дні сам не з'явиться в управлінні соцзахисту, усі виплати будуть скасовані, а на їх перепризначення піде півроку. Тобто півроку людина змушена буде жити, як вдасться. 

Такий спосіб контролю правозахисники вже назвали порушенням прав громадян України з луганською та донецькою пропискою, які втекли від окупантів.

Як у великих містах українського Донбасу готуються впроваджувати всі ці "тортури", досліджували кореспонденти Depo.Донбас.

У Маріуполі готуються "фільтрувати" переселенців

Концентрація переселенців в Маріуполі - одна з найвищих в Донецькій області та Україні. У півмільйонному місті зареєстровано 104 894 внутрішньо переміщених особи. Подали заяви на переоформлення пенсій 75 320 осіб, отримують їх 43 063, призначена адресна допомога 44 635 сім'ям. Такі останні дані мерії.

Впроваджувати нову постанову Кабміну в Маріуполі взялися дисципліновано і навіть завзято. По-перше, робота з реєстрацією переселенців, видачею їм довідок і призначенням їм виплат тут за два роки відточена і поставлена на потік. По-друге, місцевих чиновників добре стимулював лист голови ОДА Павла Жебрівського з вимогою прискорити процес. Сваритися з головою області ні хто не хоче, від нього, як-ніяк, залежить розподіл 700 мільйонів гривень, обіцяних як інвестиція в інфраструктуру міста. По-третє, в мерії чітко розуміють, що і пенсії, і соцвиплати, навіть з урахуванням пенсійного туризму, значною мірою будуть осідати в місті, а це мільйони гривень при критичному безробітті і низьких зарплатах маріупольців.

На засіданні виконкому міськради вже прийняте рішення "Про створення районних комісій з поновлення або призначення усіх видів соціальної допомоги та міської робочої групи, яка буде здійснювати перевірку фактичного проживання переселенців в Маріуполі". Хоча не обійшлося без суперечок. Не всі члени виконкому взагалі зрозуміли, про що йдеться, стали підозрювати, що нові структури будуть дублювати функції вже існуючих. Заступнику начальника відділу з гуманітарних питань Маріупольської міськради Юлії Приліпіній довелося детально роз'яснити, чим відрізняються робочі групи від комісій, і хто, власне, буде ходити по домівках.

В цілому нові методи контролю перебування в Маріуполі переселенців в мерії представляють приблизно так: "У разі, якщо, припустимо, переселенець приїхав в місто і вперше звертається за отриманням будь-якої виплати, будь то через пенсійний фонд або управління соцзахисту, фонд зайнятості або фонд соцстраху, ця людина в будь-якому випадку повинна звернутися в управління соціального захисту населення для отримання довідки про фактичне перебування в Маріуполі. Йому цю довідку видають, і управління соцзахисту здійснює вихід за вказаною в заяві адресою, перевіряють, знаходиться тут людина, чи ні", - розповідає Приліпіна.

За її словами, якщо людина на місці, представник управління СЗН підписує акт, і ніяких проблем далі не виникає. Документ передають на розгляд комісій, які створюються в районних адміністраціях. Якщо ж виявляється, що людина відсутня за адресою в даний момент, то їй залишають повідомлення про те, що протягом трьох робочих днів вона повинна з'явитися в управлінні соцзахисту, щоб відбулася фізична ідентифікація.

"Якщо за ці три дні людина не з’явилась, листом відправляється на цю ж адресу повідомлення, що вона в додатковий час повинна з'явитися в управління соцзахисту. Паралельно з цим управління соцзахисту робить запит до Держприкордонслужби щодо того, які здійснює виїзди людина до окупованої зони, або за кордон в попередні 90 днів. На підставі інформації від прикордонної служби, і по факту - з'явилася людина чи ні - ухвалюється рішення про призначення виплат або відмову", - стверджує чиновник.

Ці робочі групи будуть проводити додаткові перевірки кожні півроку. І тільки комісія приймає остаточне рішення.

Також перевірка може відбутись за інформацією з "цілого переліку джерел" про те, що людина фактично в Маріуполі не проживає. Якщо її не виявлять за вказаною адресою, також складається акт, пишеться повідомлення і далі - та ж процедура.

Місцевим активістам створення робочих груп і комісій здається передчасним і в якійсь мірі небезпечним. Так, помічник депутата міськради від "Сили людей" Максима Бородіна Петро Андрющенко стверджує, що зараз сама постанова Кабміну вже перебуває в стадії оскарження депутатами Верховної Ради, які вважають її порушенням прав громадян України.

"По-суті, йти на поводу у Кабміну, який не вимагає створення такої комісії, зараз не зовсім зрозуміло. За постановою комісія і група створюється тільки для додаткової перевірки. І чітко передбачає перелік осіб, які в ній беруть участь. Основний контроль, дійсно, лежить на УСЗН. А ми створюємо комісію, яка буде здійснювати повний контроль, тобто вже порушуємо цю постанову. І даємо тим людям, навіть якщо відкинути морально-етичні фактори, за якими встановлять, що вони не проживають, оскаржити рішення комісії в зв'язку з тим, що вона створена з порушеннями закону", - говорить він.

Міський голова Вадим Бойченко, в свою чергу, закликає не оскаржувати постанову Кабміну: "Сьогодні це для нас є законом. Буде оскаржено, скасовано, ми в відповідно переструктуруємо свою роботу. Сьогодні є вимога обласної держадміністрації, особисто Павла Івановича Жебрівського: прискорити максимально цей процес..."

Мер навіть радий, що в контролі перебування переселенців в місті і розподілі обов'язків відомств з'явилася конкретика. "Слава Богу, що прийнято було рішення! Тому що давайте подивимося на крок назад - була заблокована взагалі робота, і виплати, найголовніше, були заблоковані. Люди залишилися без засобів до існування. Ось це важливо", - говорить Бойченко.

Зараз профільні служби виконкому зважують економіку створення робочих груп і комісій, зводять воєдино запити управлінь соцзахисту про збільшення штату. На наступній сесії міськради повинні прийняти рішення. Правда, секретар ради Степан Махсма, ще навіть не знає про таку перспективу, як він зізнався кореспонденту Depo.Донбасс. І якщо про суму витрат зараз мало хто може сказати щось виразне, є хоча б приблизне розуміння про зростання штату УСЗН. За словами Юлії Приліпіной, приблизно, на 20-30 людей. Але і то ще не факт.

До речі, про перспективу розширення штатів УСЗН в Маріуполі висловився заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука: "Проблема навіть не в тому, що в місцевих бюджетах немає фінансування. Зовсім в іншому: на таку мізерну зарплату можна зробити хоч 100 вакансій, все одно людей не наберете. Не хочуть вони йти працювати за півтори-дві тисячі гривень з таким навантаженням!" А наміри перевірити усіх переселенців відверто називає "утопією".

Соцпрацівники досить спокійно сприймають нововведення. У самому "навантаженому"  УСЗН Центрального району Маріуполя, де зареєстровано близько 37 тисяч переселенців, розраховують прийом на роботу шести нових працівників. "На сьогодні по штату у нас сім соціальних інспекторів (які опікуюся переселенцями, – Ред.). Але фактично працюють три людини. Ще одна на декретному лікарняному. Тобто вакансія - три-чотири людини. Планується збільшення штату, але це буде розглянуто на сесії міськради. За нашими розрахунками, нам не вистачає ще шість соціальних інспекторів", - говорить заступник начальника Центрального УСЗН Ірина Коробка.

У неї теж своє уявлення про майбутню роботу: "Постанова вступила в силу в червні. Припустимо, людина звернулася до нас 31 травня, тут йде призначення. Якщо людина звернулася до нас 20 червня, коли постанова вже вступила в силу, то її попереджають, що призначення буде йти комісійно, тобто, прийде соціальний інспектор. Щоб люди знали, щоб не лякалися… Буває, що не хочуть відкривати двері, а потім передзвонюють і запитують: "Від вас хтось приходив?". Також Коробка каже, що комісія при Центральній райадміністрації вже створена, працює, пройшло вже два засідання.

Правоохоронці при цьому неактивні в медіа з приводу своєї ролі в процесі. Так, голова обласної поліції В'ячеслав Аброськін стверджує, що поки його служби до перевірки переселенців ніхто не запрошував. "Наскільки мені відомо, цим питанням займається СБУ. Якщо такі завдання будуть перед нами поставлені, звичайно, будемо здійснювати. Наскільки можемо, надаємо всю інформацію, що у нас є, Службі безпеки України", - говорить він.

При всіх цих розкладах джерела в соцслужбах та серед правоохоронців не на диктофон приблизно однаково описують перспективи перевірок. Мовляв, зосередяться на тих, хто оновлює довідку переселенця після шести місяців, або бере її вперше. Що ж стосується позапланових перевірок, то тут зосередяться на адресах, на які припадає нереальна кількість переселенців. Наприклад, якщо в двокімнатній квартирі "проживають" 15 ВПО.

Тим часом і реальні переселенці, і "туристи" зайняли вичікувальну позицію. Людей, які зуміли домовитися з орендодавцями житла постояти в чергах за довідками, вже мало чим злякаєш. "Нехай приходять, я на місці, - каже Тетяна, яка живе в одній квартирі зі своїми батьками, чоловіком і дитиною. - Хоча все це принизливо, звичайно". Вона не отримує соціальні виплати, як і чоловік – обидва знайшли роботу, забезпечують себе самотужки. Проблема тільки в батьків: не хочеться залишати  їх без пенсій, а довідку міняти потрібно вже за місяць.

Пенсійні "туристи" з Донецька також не поспішають робити висновки. Невідомо, як може зміниться схема контролю. "У мене вже прострочена довідка, але зараз я не побіжу в Маріуполь. Можу домовитися, пожити за потрібною адресою кілька днів. Але зараз не хочу. Все ще незрозуміло, нехай на інших перевірять.

"Пенсія все одно нараховується, від мене не втече, а там подивимося", - каже мешканець Донецька Сергій, колишній шахтар. Він стверджує, що не оформляв так звану "соціальну допомогу" від "ДНР". І зловтішається, що ті, хто її оформив, зараз переживають більше ніж він, "від жадібності". "Ось нехай відмовляються від української пенсії, і далі моляться на Захарченко!" - сміється чоловік.

Поки йому невідомі люди, які зробили такий вибір. При цьому Сергія найбільше злить та обставина, що він потрапив під одну гребінку з пенсійними "багатоверстатниками". Він згоден, що потрібно ставити фільтри для фанатів "ДНР", що живуть за український рахунок. "Але мене-то за що? Я навіть на той довб*й референдум не ходив ?!"- обурюється він.

У Краматорську попереджають про соціальний вибух

Переселенці у Краматорську можуть залишитися без соціальних виплат через нові правила реєстрації переміщених осіб. Місцева влада стверджує, що поки що не може виконати всіх вимог Уряду, активісти попереджають про можливість соціального вибуху.

За даними управління соціального захисту, зараз у місті зареєстровано майже 70 тисяч вимушених переселенців й майже 21 тисяча отримує різноманітні соціальні виплати. Й приблизно 80% з них отримують пенсії. Маже всіх цих людей торкнуться нові правила отримання довідки переміщеної особи.

За словами юриста громадської організації "Восток SOS" Христини Маликової, зараз заяву на реєстрацію подали приблизно 50 тисяч городян, з них соціальні інспектори перевірили лише близько сотні.

"Люди вимушені чекати, коли до них завітають інспектори, що переконатися у їх перебуванні у місті. За законом на перевірку дається 15 діб, але вже зараз зрозуміло, що ці строки грубо порушуються. Люди без виплат чекають не зрозуміло чого. Вони навіть не можуть поїхати відпочивати, а більшість вже збирається повертатися до окупованої території – їм просто нема за що винаймати житло", - розповідає юрист.

За її словами, ситуація ускладнюється тим, що довідки отримують лише соціально незахищені верстви населення, для яких виплати – єдине джерело існування. "Молоді та активні просто не оформлюють ці довідки. Вони винаймають житло, працюють й забезпечують себе самі. Ці довідки потрібні лише тим, хто хоче отримувати допомогу, або особам яким необхідно по роботі виїжджати на окуповану територію", - розповідає Христина.

З досвіду спілкування з внутрішніми переселенцями вона розуміє, що їхній терпець урветься за кілька тижнів й вони вийдуть на масштабні акції протесту. "У Києві просто не розумують всіх цих проблем. Вони живуть якимсь власним життям. Насправді з цієї ситуації є два виходи: переробити законодавство під наші реалії, дослухавшись до волонтерів, або чекати соціального вибуху. Схоже, що влада обрала другий шлях", - говорить юрист.

За словами заступника краматорського міського голови з гуманітарних питань Наталі Чукової, нові правила обліку вимушених переселенців викличуть справжню "організаційну катастрофу". По-перше, згідно з новими правилами, призначати будь які виплати переселенцям можна лише на підставі рішення спеціальної комісії. Вона у місті вже утворена й очолила її сама Чукова. "Як буде працювати ця комісія зараз сказати дуже важко. І по кожному з них ми маємо прийняти персональне рішення", - розповідає заступник міського голови.

Крім того, нові правила передбачають перевірку факту проживання вимушених переселенців за новими адресами. "Це постійний процес. Звернулася людина по допомогу, хтось з соціальних інспекторів має вийти на вказану адресу та скласти акт. Якщо ця допомога призначається на шість місяців, то потім слід проводити повторну перевірку", - розповідає Чукова.

За попередніми підрахунками, для цього штат управління соціального захисту слід збільшити щонайменше на 50 осіб, а це третина працюючих. Скільки це буде коштувати поки що невідомо – управління займається підрахунками. Справа в тому, що не лише заробітна платня, а й приміщення та робочі місця. "Фінансувати все це мають місцеві бюджети", - наголосила вона.

Крім того, за її словами, місцева влада не може навіть сформувати штати та почати шукати нових соціальних інспекторів.

"Посередині бюджетного року це дуже важко. Міська рада має прийняти цілу низку рішень. Починаючи зі збільшення штатів управління й закінчуючи пошуком фінансування на це. Це неможливо зробити миттєво", - розповідає Чукова.

На Луганщину з'їжджаються переселенці зі всієї України

Губернатор Луганської області Юрій Гарбуз категорично не погоджується з політикою уряду та пропонує наступне: розділити поняття "пенсії" і "державна допомога переселенцям"..

На думку Гарбуза, пенсії - це обов'язок держави, як би там не було. Навіть якщо ті пенсіонери з запамороченням мізків ходили на референдум "Л-ДНР". Пенсія - обов'язок держави і крапка. "Пенсії потрібно платити усім пенсіонерам, а державну допомогу тільки тим, хто живе на підконтрольній Україні території. Суть в тому, що якщо вони прописалися 300 осіб в одній квартирі, фактично тут не живуть, та приїздять сюди за допомогою переселенцям, то вони не переселенці", - сказав Гарбуз.

Він зазначив, що не проти того, щоб громадяни з окупації приїжджали за пенсією на українську територію, але грошову допомогу від держави вони отримувати не повинні.

Заступник голови Луганської облдержадміністрації Ольга Лішик розповіла, що на сьогодні обласна влада стикається з ситуацією, що багато переселенців у зв'язку з прийняттям постанови 365, повертаються додому. Саме в Луганську і Донецьку область, ближче до окупованих територій. "І на тиждень ми отримуємо додатково 1000 переселенців, які раніше були зареєстровані в основному на території Харківської, Київської, Вінницької області. Тобто люди поступово виїжджають ближче до дому. І ще ми маємо такий момент, що пенсії чомусь прирівняні до соціальних виплат. Хоча пенсія - це гарантоване державою право та це приватне право кожної особи отримувати цю державну виплату, яка відноситься до страхових виплат. Тому ми підготували звернення і від нашої адміністрації, від губернатора, в нас є своє бачення цієї ситуації, є наша думка і наших європейських партнерів", - каже Лішик.

За її словами, в області лише 29 соціальних інспекторів на 280 тисяч переселенців, тому проводити перевірки фізично неможливо.

"Є проблема і з фінансуванням і з оснащенням управління праці та соціального захисту. Ми намагаємося виконати всі постанови і нормативи, які доведені до нас, максимально для того щоб людям було зручно. Тим не менш держава прописала зобов'язання надання житло переселенцям. Але житла в області фактично немає. І позбавляти пенсій - це не правильна позиція. Будемо готувати свої проекти, бачення цих моментів. І подавати їх до вищих органів влади", - сказала Лішик.

Поки що від уряду не поступало заяв про те, що постанову будуть переглядати або вносити у неї зміни. 

Фото: EPA