Округ №50: Як на Донеччині посварилися "православний матєршиннік" та екс-касир "регіоналів"

Покровськ, Мирноград і Добропілля досі шанують вихідців з "Партії регіонів", які довгий час спустошували Донбас

Округ №50: Як на Донеччині посварилися "…

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №50.

Центр – місто Покровськ

Опис меж: Покровськ, Мирноград, Добропілля, Добропільський район Донецької області

Орієнтовна кількість виборців – 160 664

Місцезнаходження ОВК – Покровськ

Покровськ (колишній Красноармійськ) - прифронтове місто на Донеччині, яке вдалося відвоювати в "ДНР" у день проведення незаконного "референдуму" 11 травня 2014 року. Проте любов до "регіоналів" та "крєпкіх хозяйствєнніков" нікуди звідти не поділася. У Покровську майже немає доріг, тут ями засипають шлаком, пил від якого охопив місто просто не може дихати. У Покровську мер не ходить на роботу вже півроку. Це місто разом з іншою територією 50 округу у 2014 році обрало нардепом невідому виборцям людину - екс-регіонала Євгена Гєлєра, а до цього кілька разів заводило у Раду "православного матєршинніка" та місцевого "вугільного генерала" Леоніда Байсарова.

Довідка: Згідно з даними ЦВК, під час парламентської кампанії 2014 року, в межі 50 округу входили Покровськ, Мирноград, Добропілля, Добропільський район Донецької області.

Що ж стосується парламентських перегонів попередніх років, то у 1998-2002 роках ця територія була під номером 49.

На президентських виборах 1999, 2004, 2010 років це також був округ №49.

Парламентські вибори (межі округу №50)

1998 рік

Віктор Кочерга (КПУ) - 21,07%

Ігор Мануйленко (НДП) – 10,82%

2002 рік

Леонід Байсаров (За єдину Україну!)– 59,36%

Володимир Балабко (КПУ) – 12,01%

2006 рік

Партія регіонів - 78.53%

КПУ - 3,74%

2007 рік

Партія регіонів - 77,3%

КПУ - 7.56%

2012 рік

Леонід Байсаров (Партія регіонів) – 72,71%

Олена Єрмоленко (КПУ) – 16,45%

2014 рік

Євген Гєллєр (самовисування) - 39, 54%

Леонід Байсаров (самовисування) – 32,87%

На парламентських виборах у 1998 році на окрузі в Покровську (тодішньому Красноармійську) виграв нардеп-комуніст Віктор Кочерга. Він з величезним відривом обійшов президента асоціації промислових підприємств "Промислово-фінансова група "Вугілля-інвест" Ігоря Мануйленка. Кочерга вдруге став нардепом від цієї території Донеччини. Вперше він пройшов у Раду з посади начальника відділу Донецького спеціалізованого виставкового центру, а в парламенті другого скликання був заступником голови Комітету з питань законності і правопорядку. Під час третього скликання Кочерга був першим заступником голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією, а потям секретарем Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Парламентські вибори у багатомандатному виборчому окрузі (межі округу №50)

1998 рік

КПУ – 30.92% (35,5 тисяч голосів)

Блок "Трудова Україна" – 21,42% (24,6 тисяч голосів)

ПСПУ – 6% (6,9 тисяч голосів)

2002 рік

Блок "За Єдину Україну!" – 36.17% (45,8 тисяч голосів)

КПУ – 27.18% (34,4 тисячі голосів)

СДПУ (о) – 4,22% (5,3 тисяч голосів)

2006 рік

Партія регіонів – 78.53% (117,4 тисячі голосів)

КПУ – 3.74% (5,5 тисяч голосів)

КПУ – 3,07% (4,5 тисяч голосів)

2007 рік

Партія регіонів – 77,30% (111,3 тисячі голосів)

КПУ – 7.56% (10,9 тисяч голосів)

БЮТ – 4,39% (6,3 тисяч голосів)

2012 рік

Партія регіонів – 62.81% (60,6 тисяч голосів)

КПУ – 20,13% (19,4 тисячі голосів)

ВО "Батьківщина" – 5,83% (5,6 тисяча голосів)

2014 рік

Опозиційний блок – 31.63% (22,7 тисяч голосів)

БПП – 26.57% (19 тисяч голосів)

"Сильна Україна" – 15.84% (11,3 тисяч голосів)

На наступних виборах 2002 року Кочерга у Раду навіть не балотувався. І на покровському окрузі переміг член Партії регіонів, голова правління відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія" шахта "Красноармійська західна № 1" Леонід Байсаров. Цей "вугільний генерал" добре відомий у на Донеччині олігарх тих часів. Ще до обрання нардепом Байсаров разом з одним з головних православних меценатів Віктором Нусенкісом і екс-генпрокурором України Геннадієм Васильєвим заснував концерн "Енерго", який зараз називається "Донецьксталь".

Група "Донецьксталь" об'єднувала великі метактиви: ПрАТ "ДМЗ", ОФ "Свято-Варваріінська", АТП "Укррстрой", володіє вугільною шахтою "Покровська", "Ясиновським коксохімічним заводом", ЗАТ "Макіївкокс", а також шахтобудівною компанією "Донецькшахтопроходка". Після окупації Донбасу у 2014 році "Донецьксталь" зберегла на підконтрольній Україні території тільки велику вугільну компанію "Шахтоуправління" Покровське". Нещодавно "Метінвест" Рината Ахметова увійшов у групу акціонерів шахтоуправління, а також придбав частину акцій "ДМЗ" в окупованому Донецьку.

Але у 2002 році Байсаров, як співвласник групи "Донецьксталь", був досить впливовим на Донеччині. А статус нардепа дав йому та його бізнесу ще більше можливостей. Байсаров відомий своєю публічною побожністю, він є прихильником православ'я і активно просуває його серед своїх підлеглих. На шахті навіть існувала релігійна громада Московського патріархату. Після роботи гірники могли помолитися у власному храмі Миколи Чудотворця. Для дітей робітників діяв методичний центр православної освіти. Проте побожність не заважала йому гримати на підлеглих відбірним російським матом. У мережі збереглося відео 2011 року з засідання на його шахтарському підприємстві. "С ... ка, бд ... дь, де кабелі, падла?!" - казився Байсаров. У ЗМІ подейкували, що на шахтах шахтоуправління "Покровське" насправді існувала жорстка система, де існувала заборона на лікарняні, де не можна було уникнути "православного" тиску з боку керівництва.

Він був також депутатом Донецької облради, але систематично прогулював засідання. В липні 2011 року Байсаров був визнаний найбільш злісним прогульником облради. Згідно з даними Донецької обласної організації ВГО "Комітет виборців України" в рамках проекту "Мій місцевий депутат: знаю, контролюю, співпрацюю", Байсаров відвідав лише одне з п'яти сесійних засідань облради. А на 4-й сесії Донецької обласної ради мало не заснув, що і зафіксували журналісти на відео.

У 2012 році Байсаров знову став нардепом від цього ж округу, його ім'я є в списку депутатів, які голосували за прийняття диктаторських законів 16 січня 2014 року.

А пізніше, у 2014 році, мережу облетіло фото, як він голосував на "референдумі" "ДНР". І цього ж року Байсаров балотувався в депутати Верховної Ради по 50 округу, але програв іншому нардепу-регіоналу Євгену Гєллєру - президенту ФК "Зоря" (Луганськ).

Гєллєр у Раді не новачок, він два рази був нардепом, обираючись за списками Партії регіонів Його називали "касиром" ПР. У 2014 Гєллєр зрікся Партії регіонів і вперше балотувався по округу, де його, доречі, ніхто не знав. Конкурент Байсаров звинувачував Гєллєра у фальсіфікації виборів, вкиданні бюлетенів пачками. У підсумку ЦВК постановила перерахувати голоси на 50 окрузі. Проте Гєллєр звернувся до суду, який скасував рішення ЦВК про перерахунок, визнавши його незаконним.

Після обрання увійшов в групу "Відродження". Його під час засідань Верховної Ради ЗМІ часто ловили на телефонних забавках. Одного разу фотографу вдалося зафіксувати його розмову з нардепом від "Оппоблоку" Юрієм Воропаєвим (в минулому - адвокат Ахметова) про те, що енергетичний холдинг Ахметова "ДТЕК" показав зростання прибутку.

- Ура !!! Тепер заживемо !!!))) - писам Гєллєр Воропаєву.
- Мені розповіси, як заживемо, - відповідав Воропаєв.
- Добре!!! Заживемо!!! І це безперечно, - радів Гєллєр.

Одного разу Гєллєр грав в телефоні у гру Township, де будував місто мрії.

Також Гєллєр потрапив у в ТОП-50 депутатів, які пропустили більше 90% голосувань у лютому-червні 2018 року.

Президентські вибори (межі округу №50)

1999 рік. 2 тур

Лернід Кучма - 76 412 голосів

Петро Симоненко - 60 908 голосів

2004 рік. 3 тур

Віктор Янукович – 92,18%

Віктор Ющенко - 4,46%

2010 рік. 2 тур

Віктор Янукович – 89,34%

Юлія Тимошенко – 7,32%

2014 рік

Петро Порошенко - 35.89%

Сергій Тігіпко – 16,94%

Всі новини Донбасу сьогодні читайте на Depo.Донбас

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme