На Донеччині хочуть відновити виробництво соди, створивши 1,8 тис. робочих місць

Про це повідомляє Depo.Донбас з посиланням на "Донецкие новости".

"Після анексії Криму Україна втратила єдиного свого заводу з виробництва кальцинованої соди. І зараз цей продукт доводиться купувати за кордоном. Навіть якщо на прилавках магазинів стоять пачки, на яких зазначено "виробник - Україна", - це все одно імпорт, який у нас лише фасують", - повідомляють у матеріалі.

Основний споживач кальцинованої соди - це та, яку не вживають у їжу, - промисловість.

"Середня потреба внутрішнього ринку України в даному продукті за останні 15 років становить близько 300 тис. тонн в рік. Основними споживачами у нас є скляна промисловість (до 50% в загальному обсязі споживання), хімічні та нафтохімічні підприємства (24%), металургійні комбінати (12%) і інші сфери", - йдеться у повідомленні.

Після 2014 року українські промисловці змушені імпортувати соду, а це відтік валюти, додаткові транспортні витрати, необхідність оплати митних зборів і т.п., що в кінцевому підсумку призводить до зростання цін виробленої в Україні продукції.

Зазначається, що з 2014 року обговорюється питання відродження виробництва кальцинованої соди в Слов'янську на Донеччині.

Повідомляють, що вже готовий проект виробничого комплексу - Хімічного індустріального парку "Слов'янський", який зараз активно обговорюється на рівні Мінекономрозвитку і обласної адміністрації. Безпосередньо до будівництва розробники готові приступити "хоч завтра", головне - отримати державну підтримку.

Зазначається, що спочатку, цілком логічно, розглядали два райони - Лисичанськ і Слов'янськ.

"Але в Лисичанську сировинна база карбонатної сировини сьогодні відсутня, розсолопромисел знаходиться майже в 50 км від міста. Тому потрібен трубопровід, будівництво якого вимагає значних інвестицій. Тобто в Лисичанську відродження виробництва соди на сьогодні можливе, однак це недоцільно", - пояснила директор ГУ НИОХИМ Ірина Довгалюк.

У Слов'янську ж в безпосередній близькості один від одного розташовані ділянки видобутку сировини, джерело водопостачання, частково збереглася від "Хімпрому" виробнича база - це дозволяє побудувати содовий завод.

"У всій Україні більш підходящого місця немає, тому що крім наявності затверджених запасів сировини, яких достатньо на 100 років експлуатації заводу, тут ще збереглися земляні споруди - так звані шламонакопичувачі. Вони були побудовані ще при ТОВ "Содовий завод" (наступник "Хімпрому", - ред.). Поблизу також розташований крейдяний кар'єр ", - додав гендиректор СІС" Сода "Олександр Лобас.

Повідомляється, що завод вирішили будувати на новому майданчику, оскільки на території старого содового заводу нове будівництво безперспективне.

"По-перше, територія там поділена на розрізнені ділянки землі, що належать сьогодні різним приватним компаніям. Будувати завод на землі в умовах, де потрібно враховувати чиїсь інтереси, для хімічної промисловості - навіть не обговорюється. Друге - що залишилися будови потрібно буде демонтувати, що спричинить за собою додаткові витрати. Третє - старий майданчик розташований в межах міста", - пояснює Довгалюк.

Тому попередньо зупинилися на двох майданчиках поблизу крейдяного кар'єру, тобто поблизу сировинної бази. Остаточний вибір буде зроблений на етапі проектування, після появи у проекту реального інвестора.

Повідомляється, що на сьогодні НІОХІМ за свій рахунок (а це близько 3 млн грн) розробив техніко-економічне обгрунтування проекту - Хімічний індустріальний парк "Слов'янський".

"Ми створили не просто бізнес-ідею, а фінансово обґрунтований проект. І ми розуміємо не тільки витратні норми по виробництву, а й ціну, скільки цей завод буде коштувати саме сьогодні ", - каже керівник інституту.

Зазначається, що крім позитивного економічного ефекту від запуску нового виробництва, вираженого в імпортозаміщенні, збільшенні податкових відрахувань, активізації бізнесу в суміжних галузях і ін., реалізація проекту індустріального парку "Слов'янський" - це також створення близько 1800 нових робочих місць, будівництво 50 тис. кв. м житла, розвиток професійної освіти в регіоні та ін.

Ініціатори відновлення виробництва  стверджують, що будівництво такого індустріального парку дозволить Україні економити до 50 млн долларів США на рік за рахунок виключення імпорту соди.

"Ми говоримо про 600 тис. тонн кальцинованої соди на рік. Адже споживання соди в Україні і світі зростає. Зараз при абсолютно "лежачих" скляних заводах потреба України в соді становить 280-300 тис. тонн на рік. Якщо буде своє виробництво високоякісного продукту за адекватною ціною, то відродиться і виробництво скла. І тоді потрібно буде вже 400-450 тис. тонн на рік, а решту соди будемо експортувати ", - каже керівник НІОХІМу.

Щодо експорту, повідомляють, що вже проведено попередні переговори з білоруською компанією "Гомельскло".

"При вимогах, які вони пред'являють до якості соди, вони готові у нас її купувати. Тобто ми не рухаємося "в нікуди", ми розуміємо, хто сьогодні буде нашим споживачем ", - каже Довгалюк.

При цьому наголошується, що відновлення виробництва на Донбасі можливе тільки за державної підтримки і забезпеченні сприятливого інвестиційного клімату в регіоні на законодавчому рівні.

Довідка: У Слов'янську соду виробляли з кінця XIX століття - перший содовий завод був побудований німцями ще в 1898 році. За часів СРСР і свого розквіту "спадкоємець" цього підприємства - Слов'янський "Хімпром" - займав площу 69 гектарів, проте зараз про ці масштабах нагадують лише останки будівель, що спотворюють курортну зону міста.

За часів СРСР в Україні функціонувало три содових заводу: в Красноперекопську (Крим) виробничою потужністю 850 тис. тонн в рік, в Лисичанську (Луганська обл.) - 540 тис. тонн і в Слов'янську (Донецька обл.) - 230 тис. тонн в рік.

Але "вижив" тільки Кримський содовий завод. У 1996 році в зв'язку з втратою ринків збуту і фізичною зношеністю обладнання виробництво кальцинованої соди в Слов'янську було зупинено і згодом демонтовано. У 2009 році через вичерпання запасів місцевого карбонатної сировини (крейди) і значного зростання вартості енергоресурсів Лисичанський содовий завод також був закритий і ліквідований.

Нагадаємо, що цього року в Бахмуті планують почати будівництво сміттєперевантажувальної станції з сортувальним обладнанням, вартість якого стане у майже 102 млн грн.