Кандидати у мери міст Донеччини: Від "голожопенків" до адептів "ДНР"

Окуповані населені пункти та міста уздовж лінії розмежування залишаться без новообраного керівництва. Зокрема, віськово-цивльні адміністрації замість міських рад мають з’явитися у прифронтових Бахмуті-Артемівську та Костянтинівці.

Крім того, у місцевих виборах на Донеччині цього разу є ще одна відмінність – по всій області відбувається зміна правлячих еліт, а одвічні міські голови, які керували містами десятиріччами, йдуть. Або роблять такий вигляд. Зокрема, не балотується мер Маріуполя Юрій Хотлубей, який планує перебратися до міської ради. Єдиний старожил, який має можливість знов сісти у своє крісло – міський голова Святогірська Олександр Дзюба.

Також в області не пройшла "десепаратизація" і до влади активно рухаються особи, які заплямували себе співпрацею з сепаратистами та бойовиками. Найбільш показовий приклад – кандидат у міські голови Добропілья Андрій Аксьонов. У 2014 році він не лише відверто підтримував сепаратистів, а й організовував референдум.

Ще одна відмінність цих виборів – дуже нерівномірне разделення кількості кандидатів між містами. У великих містах кількість кандидатів становить по два десятки осіб, але є міста з вибором без вибору. Наприклад, на посаду голови Беліцької мерії балотується лише одна людина – чинний міський голова Олександр Заварзін. Трішки краща ситуація у Білозерську та Родінському, але там лише два кандидати.

Краматорськ

Територіальна виборча комісія не лише встигла зареєструвати 16 кандидатів на посаду міського голови, а й позбавити двох з них реєстрації за власним бажанням. Тож, за право очолити тимчасову столицю Донецької області поки що готові боротися 14 претендентів, але можливі і зміни.

Зараз всі експерти переконані, що головні змагання розгорнуться між двома кандидатами. Перший з них – 41-річний діючий заступник міського голови самовисуванець Андрій Панков. В його активі фактичне керування містом в період окупації та відразу після звільнення, тісні зв’язки з українськими військовими, теплі відносини з патріотами, відсутність відомостей про корупційні зв’язки та досить сучасний стиль керівництва.

Головними недоліками є колишнє членство у Партії регіонів та батько, який працює у керівництві Новокраматорського машинобудівного заводу – цей факт відверто дратує багатьох городян, які вже втомилися від панування "заводчан" у керівництві міста.

Його головний супротивник – 40-річний народний депутат Максим Єфімов, якого ЗМІ вже прозвали "регіоналом Порошенка". До обрання до Верховної Ради він працював керівником ще одного потужного міського підприємства "Енергомашспецсталь" та був депутатом міської ради. Звісна річ, від Партії регіонів. У Раду він пройшов як позапартійний, а там примкнув до президентської фракції. Проте, це не заважає вести йому до міської ради у Краматорську партію "Наш Край", яка утворилася з колишніх регіоналів. Тоді як сам він іде у мери як самовисуванець.

До речі, планувалося, що Єфімов буде лише натхненником, а на посаду міського голови мав балатуватися Андрій Безсонний. Він навіть пройшов процедуру реєстрації і розпочав агітувати за себе. Проте, майже за 3 хвилини до закінчення строку подачі документів стати мером вирішив сам Єфімов. Подейкують, що приводом для цього став достатньо низький рейтинг, який не гарантував Безсонному перемогу у перегонах. З цієї точки зору Єфімов знаходиться в значно кращому становищі – на саморекламу він ніколи не шкодував сил та коштів. Крім того, зараз він зосередився на активній критиці міської ради та відверто популістичних заходах накштал боротьби з тарифами та роздачі окулярів пенсіонерам.

До речі, окрім Безсонного передумав боротися за посаду міського голови і керівник Старокраматорського машинобудівного заводу Артем Литвинов. Втім, це підприємство все ще представляють відразу два співробітника: керівник штабу підприємства Сергій Павлюта та головний енергетик Володимир Печений. Обидва – самовисуванці.

В боротьбу двох важковаговиків цілком може втрутитися кандидат від президентської партії "Солідарність" Володимир Сергієнко. Він очолює досить успішне краматорське підприємство "Донмет" і протягом останніх років займає дуже активну громадську та проукраїнську позицію. Втім, сам кандидат досить об’єктивно оцінює свої сили. В приватних бесідах він зізнається, що на перемогу особливо не розраховує, але бажає максимально чесно провести виборчу компанію та отримати найбільшу підтримку городян. Певною мірою це кокетство, але у першому турі він може зібрати досить велику підтримку. А у разі проведення другого туру, скоріш за все, "золота акція" буде належати саме цій людині.

А ось ще одне міське підприємство "Краматорський феросплавний завод" виявилося справжньою кузнею кандидатів – відразу четверо претендентів на посаду міського голови працівники цього підприємства. Всі вони самовисуванці. Олексій Шульга працює інженером-електриком, Євген Погуляєв – начальником відділу, Людмила Попова – економістом та Геннадій Поторричин – інженер з технічного нагляду.

Є серед кандидатів і дуже суперечливі персонажі. Один з них – висуванець від тигіпківської "Сильної України", депутат міськради Микола Кутєпов. На сайті міськради зазначено, що він є членом партії "Фронт змін", відомо, що в 2006 році Кутепов вже брав участь у боротьбі за крісло краматорського міського голови. Під час панування у місті бойовиків "ДНР" він активно співпрацював з ними та навіть допомагав будувати податкову систему "молодої республіки". Про це свідчать багато краматорчан, які постраждали від рук бойовиків.

За даними місцевого видання, його офісі розташовувався "штаб" бойовиків, в результаті діяльності яких будівлю міськради перетворилося на нічліжку, на вулицях горів громадський транспорт, а потім у місто прийшли смерть і руйнування. Заступник міського голови Андрій Безсонний в суді, під присягою, повідомив, що Кутєпов ходив міськими підприємствами у компанії бойовиків, вимагаючи з керівників мзду.

Але після визволення міста, незважаючи на величезну кількість свідчень, у правоохоронців не виникло до Кутєпова запитань. Певний час його взагалі не було помітно у місті, але згодом він почав приходити на засідання міської ради. На одному з позачергових засідань  військовий комісар Краматорська Андрій Василенко спробував вручити повістки трьом краматорським депутатам: серед яких був і Кутєпов. Він відмовився отримувати повістку, заявивши, що "прописаний в іншому місті".

Слов’янськ

У Слов’янську на посаду міського голови зареєстровано 8 претендентів. Більшість з них йдуть від різноманітних політичних сил, здебільшого невідомих. Наприклад, заступника керівника міської податкової інспекції Олексія Бірюкова висунула "Українська партія честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю". 

Одним з рекламно-агресивних партійних кандидатів є Сергій Третьяков. Висунула його політична партія "Наш край" головою обласного осередку якого він зараз є. Для регіону він людина не нова – дуже довго очолював обласне управління екології. Але безпосередньо із Слов’янськом Третьяков аж ніяк не пов’язаний, проте майже все місто завішено його біл-бордами, з яких він стверджує, що "Слов’янськ – це місто у якому здійснюються мрії". 

Досить незрозуміла ситуація з діючим виконуючим обов’язки міського голови Олегом Зонтовим. Він є активним членом президентської партії "Солідарність". Втім, напередодні виборів його фактично відсторонили від керівництва міським осередком та відмовилися висувати його кандидатуру. Хтось навіть намагався спалити його автівку, і, зрозуміло, він пов'язує це з передвиборчими месниками. У кінці кінців Зонтова зареєстрували як самовісуванця. 

Черговий скандальний кандидат - депутат міськради Вадим Лях від Опоблоку з підпільним призьвиськом "голожопенко", яким його охрестили у ТВК. Ляха вже після закінчення строку реєстрації за рішенням Центральної виборчої комісії було таки зареєстровано. А до того міська виборча комісія майже 6 разів відмовлялася його реєструвати. Поява такого кандидата дуже змінює політичний розклад у місті. Справа в тому, що Третьяков та Лях грають на одному електоральному полі. А розпорошення голосів симпатиків регіоналів дає добрий шанс патріотичним силам. Це лише припущення, а покищо Ляха активно піарить нардеп Наталя Королевська, ходячи з ним до церкви та годуючи нужденних кулішем.

Крім того, Лях обрав креативні методи агітації, на межі фолу майже. Днями у місті з’явилися борди на яких він закликає "Любити Слов’янськ, як Неля". Це натяк на колишнього міського голову Слов’янска Нелю Штепу яку зараз судять за співпрацю з бойовиками. До речі, таку співпрацю закидають й самому кандидату. Проте, ніяких офіційних звинувачень проти депутата міської ради не висунуто й він спокійно балотується в мери.

Маріуполь

Лідером за кількістю кандидатів на посаду міського голови є Маріуполь – там балотується відразу 22 людини. З них семеро є висуванцями політичних сил. 37-річний підприємець Максим Бородін є висуванцем партії "Сила Людей". Політична партія "Молодь до ВЛАДИ" висунула 24-річного юриста Дмитра Забавіна. "Політична партія простих людей Сергія Капліна" висунула співробітника ДП "Адміністрація морських портів України" Лідію Муглі. А ось від Радикальної партії Олега Ляшка на посаду маріупольського міського голови балотується член батальйону "Дніпро-1" Сергій Полієнко. Президентська партія “Солідарність” висуває на вибори голову Тельманівського району Олександра Романюка. Від партії УКРОП йде підприємець Роман Соколов. А "Батьківщина" висуває на вибори міського голови Маріуполя голову обласного осередку партії Олександра Ярошенко.

Ще 9 претендентів на посаду міського голови портового міста – пенсіонери-самовисуванці. Це Віктор Грішко, Віктор Давиденко, Іван Іванов, Іван Калінін, Іван Кіщенко, Сергій Коваленко, Ігор Решетняк, Володимир Сокалов та Володимир Савченко.

Від великого бізнесу на посаду балотується директор з персоналу ММК імені Ілліча Вадим Бойченко. Він йде як позапартійний самовисуванець.

Крім того, на посаду міського голови балотуються ще декілька самовисуванців: депутат міської ради Віталій Дейнєс, бізнесмен Василь Журавльов, помічник майстра Сергій Захаров, керівник "Маріупольгазу" Григорій Шикула та бізнесмен Юрій Тернавський.

За словами місцевих активістів, найбільші шансі на перемогу мають Ілля Бойченко (як представник містоутворюючого підприємства), Максим Бородін (представник громадського руху) та бізнесмен Юрій Тернавський. Поки що ці кандидати йдуть з дуже близькими показниками.

Красноармійськ

У шахтарському Красноармійську, який розташований неподалік від Донецька ситуація вкрай схожа. Тут на посаду міського голови претендує відразу 20 кандидатів. Більша частина з них – самовисуванці. Лише 5 кандидатів йдуть від політичних сил. Підприємця Сергія Андрійченко висунуто Молодіжною партію України. Політичне об’єднання "Жінки за майбутнє" висувають у якості кандидата керівника школи Любов Босак. Від президентської партії "Солідарність" йде підприємець Сергій Дорош. Ще один бізнесмен Ігор Реган йде від об’єднання "Самопоміч". А ось притулок старих регіоналів – партія "Наш Край" висунула заступника діючого голови Олександра Яструбенко.

Самовисуванцями йдуть пенсіонер Володимир Бєляєв, продавець Наталя Глебська, безробітний Артем Дугін, інженер Олексій Камчатський, начальник електромонтажної ділянки міського підприємства Сергій Кім, заступник головного енергетика "Красноармійського динасового заводу" Андрій Луганський, головний інженер заводу Олексій Лященко, шахтар Микола Мацегора, підприємець Роман Машир, пенсіонер Валерій Осадчий, домогосподарка Світлана Радченко, безробітна Ірина Філіпенко, працівник тепломережи Микола Худоба та співробітник "АПК-Інвест" Ольга Янченко. За словами місцевих активістів, головним претендентом на перемогу є діючий голова міської ради Руслан Требушкін.