Чому Захарченку та Плотницькому не потрібна шахтарська слава

Обсяг видобутку вугілля на окупованих територіях скоротився в 2 - 2,5 рази. Це дуже сильне падіння промислового виробництва за такий короткий час. І ніхто поки не збирається відновлювати зруйновані і пошкоджені шахти та підприємства, це невигідно і дорого. Так зване "мінвугілля та енергетики ДНР" здійснює "реструктуризацію" (іншими словами - "віджим") шахт, які окупанти вважають неприбутковими для "общака". На металобрухт бандити офіційно вже вирішили пустити 22 шахти, і це — далеко не межа.

До речі, "реструктуризація" реалізується в рамках "Програми по оптимізації чисельності трудящих і консервації запасів", явно придуманої і затвердженої в Кремлі. Тобто Москва вправно реалізує на окупованому Донбасі свій досвід по знищенню і розкраданню шахт — так званий "ростовський сценарій". Суть його проста: щоб швидко не втратити прихильність жителів, бойовики "ДНР" спочатку передають шахти на баланс "Донбасуглереструктурізації", а потім - по-тихому дерибанять і ділять отримані за метал гроші.

Оцінити стан справ у вугільній промисловості окупованих районів можна на прикладі колишнього флагмана — шахти імені Засядька. Це знакове підприємство, яке належить чинному українському нардепу, члену фракції "Опозиційний блок" Юхиму Звягільському, працювало і під час обстрілів. Зараз шахта імені Засядька працює не на повну потужність: не вистачає кадрів (дефіцит - 200-300 осіб при 7 тисячах працівників). "Збільшився робочий день - з шестигодинного до восьми", - розповів шахтар Олександр. Ще дві навколишні шахти стоять, а інші дві - Калініна і Гайового - працюють, але зарплата гірників становить 300-400 грн. на місяць.

В теорії робітники могли б боротися за свої права, тим більше шахтарський страйковий рух на Донбасі завжди славився своїми традиціями. Але все це залишилося в минулому. На практиці страйки серед шахтарів придушуються швидко. Приміром, в окупованій Макіївці керівництво шахти "Холодна балка" звільнило 132 шахтаря-активіста, що здумали бунтувати, і назвала їх просто "ворогами народу". Потім виплатили невелику подачку іншим гірникам - по 4 або навіть 2 тис. руб., щоб остаточно закрити цю проблемку. "Шахтарі працюють в таких важких умовах, гроші їм майже не платять, лякають звільненням, а сім'ї їм чим годувати? Хто про це думає, Захарченко? Пушилін Денис Володимирович, який в костюм ледве влізає?", - задають риторичні запитання гірники в соціальних мережах. І більше їм нічого фактично не залишається робити.

Хоча можуть бути інші варіанти. Та ж шахта "Трудовська" (Петровський район Донецька) повністю зупинила видобуток вугілля після низки прямих влучень в будівлі і на територію шахти. "Шахтарі поспіхом перевелися на інші шахти міста і навіть в підконтрольні Україні Вугледар і Курахове", - пише журналіст Олексій Мацука у Фейсбуці. "Не так давно на одну з шахт прийшли товариші з автоматами й оголосили, що із завтрашнього дня шахта не працює. Таким чином, близько двох тисяч людей опинилися без роботи, їхні сім'ї - без засобів для існування. І, ймовірно, частина цих людей у розпачі, повіривши обіцянкам про виплату якихось там зарплат, підуть служити у так звану "армію ЛНР", і такий випадок вже не перший", - розповів нещодавно голова Луганської обладміністрації Георгій Тука.

Є й інша можливість - шахтарі так званих "республік" переходять працювати на приватні шахти, які здебільшого представляють собою сумнозвісні копанки. Хоча й там заробіток не є стабільним, тим більше кожне таке "приватне підприємство" може в будь-який момент бути націоналізованим "владою республіки", якщо не має серед представників цієї "влади" міцного "даху".