В очікуванні наступу. Як почуваються військові під Дебальцевим (ФОТО)
Будь-який виїзд на передову невійськової людини, попри очікування, приносить заспокоєння, відчуття впевненості і захищеності. Насправді там все значно простіше і зрозуміліше ніж у мирному житті
- Донбасс
-
7 мая 2015 18:00
Там не має часу для паніки, зайвих думок, невпевненості, криків "Ганьба! Все пропало! Нас зливають!" Там зрозуміло, де знаходиться ворог, що з ним слід робити, для чого слід практично вгризатися в землю, постійно лагодити та начищати техніку та зброю. Там всі розуміють, що мусять захищати бойового побратима, себе, свої міста та родини. В решті-решт, захищати свою Батьківщину. Це слово там, на передовій, звучить не пафосно. Це просто те, що знаходиться за спиною і те що необхідно захищати.
Кореспондент Донбас.depo.ua відвідав передову на Донеччині і на власні очі побачив, як просувається побудова фортифікаційних споруд, в яких умовах несуть службу українські військові, і звідки очікувати можливий наступ бойовиків.
Ворог на обрії
Наша перша зупинка - укріпрайон який контролюється батальйоном "Горинь". Це не зовсім передова, але до терористів дуже близько. З одного боку на обрії помітні терикони окупованої Горлівки, а з іншого, за пагорбом, причаїлося захоплене Дебальцеве. "Взагалі останні дні тут спокійно але слід бути обережними - в біноклі постійно бачимо людей "з того боку", - зустрічає журналістів командир батальйону Олександр Цись.
За його словами батальйон стоїть на цій ділянці вже кілька місяців й за цей час вдалось побудувати справжні фортифікаційні споруди. На цих пагорбах півтора місяці тому нічого крім планів та виритих екскаватором траншей не було. "Подивіться на цей пагорб. На перший погляд це поля з якимось окопом, а насправді там ціле місто в якому знаходяться сотні людей й купа техніки", - показує комбат.
Віртуальне перемир'я
Достатньо всього кілька годин провести на передовій щоб зрозуміти - ніякого перемир'я просто не існує. Кожні кілька хвилин десь поряд чути постріли з важкого озброєння. Солдати вже навчилися їх розрізняти за звуком. "Зараз йдуть постійні провокаційні обстріли. Бойовики намагаються спровокувати відповідь, нанести бойове поранення. Бійці на ці провокації не піддаються", - розповідає Олександр Цись.
Підтверджують його слова і підлеглі. Головне завдання бійця Олександра Коритніка - спостерігати за можливим пересуванням ворога майже на обрії.
Вдень йому допомагає армійській бінокль, а вночі - радянський прилад нічного бачення, але дуже потужний. "У вас напевно дуже хороший зір", - цікавимося у бійця. "Ну, в моєму віці добре бачу далеко й не дуже добре поруч. Напевно, саме через це й поставили спостерігати за ворогом", - жартує Олександр.
Під час бесіди десь за обрієм чути потужні вибухи. "Ось чуєте. Це бойовики з Горлівки стріляють з САУ по Авдіївці. Ми цих пострілів не бачимо, бо бойовики розташувалися за ось за тими териконами. Але звук лунає до нас постійно, а вночі ми ще й бачимо спалахи від розривів", - розповідає боєць "Горині". В цей час десь поряд чути коротку перестрілку зі стрілецької зброї. Як з'ясувалося пізніше, передовий дозор українських військових виявив деверсіно-розвідувальну групу бойовиків. Після невеликого бою група відходить в напрямку до Горлівки.
Мариніст без моря
У "Горині" служить неймовірна кількість дуже цікавих людей, яких навіть не сподіваєшся побачити на цій війні. Перший же військовий, з яким завели бесіду, у мирному житті був художником зі Скадовська.
Валентин Сахаров веде нас до бліндажу і зі знанням справи розповідає про його устрій. "Для стін використовували ящики з під снарядів. Зверху підсилили потужними дерев'яними балками. Потім йде плита з залізобетону, кругляк, автомобільні скати, та величезний насип землі. Такий бліндаж може витримати пряме влучення крупнокаліберної гармати. Коли будували, прислухалися не лише до військових інженерів, а й до свого досвіду, який здобули у Дебальцевому", - розповідає Валентин.
В бліндажі не лише можна сховатися від обстрілу в ньому постійно живе чотири бійця. "Навіть зараз доводиться палити буржуйку. Звісно під ранок бліндаж вистигає, але всю ніч топити піч ліньки - в спальниках вже терпимо", - відкриває таємниці побуту солдат із Скадовська.
Після цього зі справжнім художнім натхненням розповідає про їдальню-альтанку, яку побудували разом хлопцями і у якій можна не лише поїсти, а й почитати чи пересидіти зливу, показує казан, у якому по черзі на паяльній лампі готують майже домашній борщ.
А вже майже на прощання зізнається, що на війні ще жодного разу не малював. "Для малюнків потрібний певний стан душі, натхнення. Я в загалі мариніст. Обов'язково подивиться мої роботи в інтернеті. Мені зараз дуже не вистачає моря", - каже Валентин.
Ще одна дуже цікава людина - Анатолій Шишкевич з Херсонщини. У мирному житті від працював в "Укртелекомі" та займався паурліфтингом. При чому, не лише брав участь у змаганнях, а й тренував молодь. Незадовго до від'їзду на фронт Анатолій здобув титул Чемпіону Європи у 2013 році.
Продовжує чоловік займатися і на передовій . Спортивні знаряддя зробив з дерев'яних колод, яки використовуються для побудови бліндажів. "Єдиний перерив у заняттях був, коли будували ці бліндажі. Тут вже стільки вантажу перенесли, що ніякі тренування не були потрібні", - жартує Анатолій. Заохочує він до заняття спортом своїх товаришів. "Довго вмовляти не доводиться. Кажу щоб брали приклад с мене - у свої 45 відчуваю себе максимум на 20 років", - ділиться досвідом Анатолій Шишкевич. І додає, що після перемоги мріє продовжити виступати на змаганнях та возити на них своїх вихованців.
Привітання для бойовиків
Навіть у складних умовах військові намагаються не втрачати почуття гумору. Наприклад "Горинь" постійно передає привітання бойовикам. Для цього використовують спеціальну машину радіорозвідки. Крім складного та секретного обладнання вона оснащена ще й потужними гучномовцями, які чути на кілька десятків кілометрів.
Через них бійці транслюють патріотичні пісні. Зараз, напередодні Дня Перемоги над нацизмом, бійці підібрали святковий репертуар - майже цілодобово бойовиків примушують слухати радянські пісні військових часів. Це не аби як дошкуляє супротивникам. "За знищення нашої машини бойовики готові заплатити 50 тисяч доларів", - не без гордості розповідає екіпаж секретного авто.
Аватар і Ксюха
Переїжджаємо ближчі до Миронівки. Там на пагорбі розташований опорній пункт одного з батальйонів 30 бригади - справжня передова. На цій позиції хлопці поки що лише облаштовуються - копають та обживають бліндажі, впорядковують територію та влаштовують позиції для техніки. До речі, вся бойова техніка цього батальйона має жіночі імена.
Наприклад улюблений БТР носить ім'я "Ксюха". За словами бійців, дуже вірна та невибаглива жінка, яка дуже часто рятує чиєсь життя.
Проте, справжній улюблениці солдатів - військовий кіт Аватар.
Не зважаючи на життя на фронті, він має цілковито мирний характер - перед кожним падає на спину і вимагає чухати живіт. Робить це дуже наполегливо. При цьому Аватар ще й який боягуз - при перших же пострілах чи розривах миттево біжить ховатися до БТРу.
Жінка на війні, а чоловік з дитиною вдома
В загалі цей батальйон, не зважаючи на мужність, якійсь занадто жіночій й привітний. Цілком можливо через те, що заступник комбату з виховної роботи тут жінка з позивним Капкан.
В мирні часи працювала економістом в одному з цивільних міністерств. Під час першої хвилі мобілізації опинилася на посаді економіста бригади, випадково потрапила на передову і не змогла більше залишити хлопців. Свій другий контракт вже свідомо заключала у якості замполіту бойового підрозділу. "Ось й виходить, що я служу, а чоловік з дитиною чикає мене вдома", - розповідає Капкан. За її словами, жінка дуже потрібна на війні, бо жінці простіше підтримати чоловіка в критичний момент. "Але частіше мені доводиться працювати з дружинами солдат. Заспокоювати, пояснювати те, що чоловіки не можуть ім сказати. І вони мені вірять, бо я тут поряд з ними. Втім, часом доводиться пояснювати дуже прости речі. Наприклад, про те, що не варто щодня питати у чоловіка про зарплату - вона буде, обов'язково. Але такі питання змушують їх тут нервувати. А ще для них дуже важливо, щоб їх чекали дома. Це найважливіша і найпринциповіша річ", - розповідає замполіт. За її словами, дуже важливо, щоб всі бійці повернулися додому. Навіть вбиті чи поранені. "Це дуже неприємно, але додому мусять повернутися всі", - переконана Капкан.
Цікаво, що для всіх солдатів підрозділу Капкан - непереборний авторитет. За словами бійців, вони відносяться до неї, як до справжнього командира. Проте не забувають, що вона жінка. "Якось намагаємося створити їй умови для комфортного проживання. Це ми можемо спати в одязі у спальниках, а у неї є своя невеличка кімната в штабі з диваном та постільною білизною. Звісна річ, є там и туалетний стіл с косметикою та парфумами. Вона ж жінка! Навіть на війні", - розповідає один з бійців. Втім, дуже норовлива жінка. Є в неї останній аргумент для бійців, що провинилися. "Як би ти був чоловіком, я би тебе вдарила", - любить говорити Капкан, і цей аргумент діє завжди.
Не гріше, ніж у ресторані
Під час прогулянки по розташуванню час підійшов до обіду. Цього разу у солдат в меню рибна юшка, рисова каша з тушонкою, чай з цукром та згущеним молоком. В загалі зараз ніяких складнощів з харчуванням солдат немає. Кілька разів на день на позиції приїздить пересувна їдальня з готовими стравами. Втім, практично у кожного підрозділу є невеличка їдальня, на якій вони можуть приготувати те, що заманеться. І часто ці страви бувають дуже вишуканими. Справа в тому, що бійці полюють на кабанів, куропаток та зайців. А в деяких підрозділах служать солдати які у мирному житті були шеф-кухарями відомих київських ресторанів.
Але ким би боєць не був до війни, тепер, опинившись на передовій, його не треба мотивувати захищати Україну. Там всі розуміють це без зайвих слів.
"Як що чесно, я не хотів йти на війну. Я тут опинився практично примусово. Але зараз я готовий стояти тут до останньої краплі крові. Більш того, ми не підемо звідси навіть, якщо буде наказ. Мі добре пам'ятаємо, що не мусимо виконувати злочинні накази", - дуже влучно описує настрій майже кожного бійця зовсім ще юний Олександр.
Фото Донбас.depo.ua
Все новости Донбасса читайте на Depo.Донбасс
Все новости на одном канале в Google News
- 21:31Тариф на э/э для населения может возрасти, ведь на восстановление энергетики нужны значительные средства, — Украинские распределительные сети Видео
- 11:22Рашисты пытаются усиливать давление в районе Старомайорского, — Плетенчук
- 15:55 Украина начала получать оружие с разрешением бить по россии, — МИД Латвии
- 12:57В Укргидрометцентре рассказали, какой будет погода в Украине в мае
- 18:23ВСУ были вынуждены отойти из трех населенных пунктов в Донецкой области, — Сырский
- 16:05Зеленский рассказал, какие города Украины больше всего нуждаются в системах ПВО
- 10:34В нескольких областях Украины – чрезвычайная пожарная опасность: список
- 14:3525 украинских защитников попали в плен во время выхода из Авдеевки, — Сырский
- 09:46В Укргидрометцентре рассказали, какой будет погода в Украине в апреле
- 09:21Оккупанты активно перебрасывают технику в направлении Бердянска, — Андрющенко
- 11:38В британской разведке объяснили, почему оккупанты замедлили наступление под Авдеевкой
- 11:37В порту захваченного Мариуполя заметили первое российское судно с начала года
- 17:59Дроны, системы РЭБ, броневик, - Виталий Кличко в очередной раз привез защитникам на Донбасс необходимое снаряжение ФОТО
- 09:54"Выборы Путина" на оккупированной части Луганской области: голоса собирают в сопровождении автоматчиков
- 10:55На оккупированной территории Луганской области начинают незаконное голосование на российских выборах
- 10:15В Силах обороны рассказали о намерениях россиян относительно Часового Яра
- 09:55На оккупированной Луганщине захватчики объявили семейный флешмоб к выборам
- 10:53В гидрометцентре рассказали, какой будет погода в Украине в марте
- 10:57Четверо спасателей пострадали из-за атаки дрона в Донецкой области