Посол Бельгії: У нас перемагає російська пропаганда, люди не знають про позитивну Україну

На зустрічі з місцевими активістами в Арт-кластері "ТЮ" дипломат розповів про свої уявлення щодо українського мовного питання та порівняв його з аналогічними бельгійськими проблемами.

Також Якобс дав кілька порад щодо рекламування нового обличчя України в Європі та світі і додав, що це можна робити не лише за допомогою Джамали, а й звичайного українського вина.

Посол визнав, що російська машина пропаганди має вагомий вплив на уявлення європейців про події в Україні, але запевнив, що вже почалась робота з боротьби з цими міфами, та закликав частіше розповідати позитивні історії про свою країну.

Відповіді Якобса на запитання маріупольців записав кореспондент Depo.Донбас.

- Як уважно ваші співгромадяни цікавляться подіями в Україні?

Більше ніж два роки тому бельгійці знали дуже мало про Україну. Країна привернула до себе увагу протестами на Майдані та в інших містах країни в той час. Потім відбулася анексія Криму, розпочалась війна на сході, і Україна вже не сходила зі шпальт газет. Але в основному Україна згадувалась у негативному контексті, контексті конфлікту, військових, цивільних втрат. Це важливо, що ми знаємо і пам’ятаємо про ці трагічні події. Але також важливо щоб бельгійці знали про те, що саме відбувається в країні, про ту позитивну енергію, яка тут є.

На цьому шляху ще багато роботи. І питання в тому, чи ми можемо покладатися лише на медіа? Коли йдеться навіть про загальноєвропейські новини, світові новини, медіа мають тенденцію бути дуже короткими. Їх час обмежений, і вони протягом однієї хвилини намагаються розповісти про події в Україні, наприклад, в Маріуполі. Показують певні фото, певні коментарі, і потім всі мають добудовувати загальну картину самостійно. Тому я ставлю перед собою завдання донести до Бельгії інформацію про те нове обличчя, яке має Україна. Я думаю, що роль українських дипломатів по всьому світі приблизно така сама. Аби показати повну картину, якою є Україна.

Ми всі, як споживачі інформації від медіа, ніколи не маємо втрачати своє власне незалежне, критичне мислення. І ніколи не маємо задовольнятися однією чи двома хвилинами новин в медіа про Україну. Ми маємо привчатися заглиблюватись у тему більше, вивчати альтернативні джерела, перевіряти інформацію.

- Є приклади, як Україні вдалось розширити цей стислий формат не лише подіями, пов’язаними з війною?

Коли Джамала перемогла на Євробаченні, Україна заявила про себе в позитивному світлі, це є прикладом публічної дипломатії. На жаль, ваша футбольна команда трохи менш успішна в цьому на Євро-2016. Але ми ще побачимо і результати гри бельгійської команди. І пригадаємо, як чотири роки по тому Україна и Польща спільно приймали Євро-2012, матчі відбувались і у Донецьку. І багато футбольних фанатів приїхали в Україну, до Донецька. Очі всього світу, всієї Європи були прикуті до таких міст, як Донецьк. І лише через два роки після чемпіонату ми побачили насильство, яке і зараз відбувається там. Як таке сталося  – це питання, яке я час від часу задаю сам собі.

- Як бельгійці бачать Україну? Як незалежну державу, чи частину колишнього СРСР або Росії?

Без жодних сумнівів ми ідентифікуємо Україну як незалежну. Але ми не достатньо про неї знаємо. Є багато негативних новин, але це не ваша провина, бо Україна зіткнулась з агресією. Є зацікавленість, і ви можете її легко стимулювати. Євробачення і футбольний чемпіонат – це не єдині приклади. Здобуття українських спортсменів на олімпійській арені, в різних чемпіонатах також представляють Україну. Також я був на днях українського кіно в Брюсселі, в одній з найважливіших європейських інституцій. Брюссель - дуже мультинаціональне місто. Тому, організовуючи будь-який захід, Україна має увагу не лише бельгійської публіки, але й міжнародної.

Стимулювати може й невелика, дрібна річ. Наприклад, українські вина продають в бельгійських супермаркетах. Навіть повідомлення про це у Фейсбуці може також бути хвилинкою важливості. Тобто я бачу позитивний шлях, позитивну динаміку. У вас є багато позитивних історій, про які можна розказати.

- В супермаркетах продають кримські вина?

Ні, з одеського регіону. І днями я був в Херсоні, пробував вина, вироблені там, дуже сподобались.

- Чи потужний вплив у Бельгії російських медіа, і чи багато бельгійців вважають, що в Україні йде громадянська війна, як це стверджує російська пропаганда?

Я боюсь, що вплив російської пропаганди досить сильний, і не лише в Бельгії, а по всьому світу. Це пояснюється і комунікаційною стратегією, і обсягом фінансів, якими ця стратегія підтримується. Працює масштабна, потужна машина. Я не можу дати відповідь у відсотках, скільки людей вважають так чи інакше. Але, виходячи з спілкування зі своїми співгромадянами, можу сказати, що багато людей схильні тієї версії, яка викладається російською стороною.

Я думаю, що коли збили малайзійський літак, це нанесло сильний удар по російській пропаганді, по тому, як російські медіа презентують ситуацію. Ця ситуація заставила замислитися багатьох людей, через те, що конфлікт, який відбувався за багато кілометрів від країни, показав, що зв'язок між подіями дуже щільний. Бельгія і Нідерланди дуже пов’язані, до того ж, на борту MH-17 були й бельгійці.

Ця російська пропаганда існувала і до початку конфлікту. Вона включала такі ствердження, як агресивна експансія Європейського союзу, НАТО, загрози для Росії, ці всі нісенітниці. Багато роботи попереду, але ми не маємо потрапити у пастку, використовувати пропаганду у відповідь на пропаганду. Мі повинні залишатися спокійними, та розповідати свої історії, а не створювати нові міфи. В цьому плані Україна має в особі ЄС надійного союзника. Вже зараз ведеться багато аналітичної роботи. Також існують програми, ініціативи, які розповідають правду про вже існуючі міфи. І ми маємо разом продовжувати цю роботу.

- Чи можливо залишатися спокійними, коли ті, хто знаходиться при владі, говорять неправду?

Залишатися спокійними – не означає здаватися чи мовчати. Я мав досвід переговорів з росіянами і знаю, що це таке. І, повертаючись до питання сприйняття ситуації в Україні як громадянської війни, я розповім, як в Бельгії цю ситуацію сприймають чи можуть сприймати. У нас багатомовна країна. Є ті, хто говорять фламандською, французькою й 60 тисяч тих, хто говорить німецькою. Існує постійне протистояння між цими мовними громадами, яке віддзеркалюється на політичному рівні. Але воно не віддзеркалює відносини між людьми.  Нам вдалось вирішити ситуацію і задовольнити потреби всіх спільнот. Але саме через цю історичну особливість багато бельгійців дивляться на Україну через таку призму і вважають, що тут конфлікт між російськомовними та україномовними українцями, який переріс у війну. Але більшість бельгійців не знають того, що знаю я, що мовне питання в Україні набагато більш розслаблене. І на моє відчуття, Бельгія мала б набагато більше причин для сепаратизму, розділення, ніж має Україна. Наші мовні громади поділені відповідно до географії – це північ і південь. І українці могли б показати бельгійцям, що мовне питання не є проблемою, тим більш для того, щоб розпочинати війну.