Що треба знати дітям Донбасу про міни та розтяжки

В українських містах, навіть, далеко від фронту з’являється все більше невикористаних боєприпасів. Як стверджують спеціалісти, зростання небезпеки, що несуть у собі вибухові пристрої – це те, що ще чекає Україну попереду.

Нажаль, найбільший ризик вони представляють для дітей.

В силу природної цікавості діти шкільного віку часто грають у непристосованих для цього місцях, схильні досліджувати незвичні явища і предмети та цікавляться військовими "сувенірами".

Правила поведінки у зоні бувших бойових дій та в мирних містах досить істотно відрізняються. Якщо в першому випадку мінно-вибухові пристрої встановлюються спеціально щоб їх складно було помітити і знешкоджувати їх мають професіонали, використовуючи навички та спеціальне обладнання, і тут єдиний по справжньому дієвий захід безпеки – це не опинитись на території, що може бути замінована, а всі інші дії тільки збільшують чи зменшують ризик. У випадку ж з мирними містами найбільшу небезпеку становлять покинуті чи приховані боєприпаси або їх складові. Вони якраз часто опиняються там, де їх можуть знайти діти. Що робити дорослим?

БЕСІДА З ДІТЬМИ:
По-перше, варто пам’ятати, що непояснені заборони, сприймаються дітьми, як безпідставні і вони часто їх порушують. Тож фрази "не йди з двору", "не бери в руки незнайомих предметів" без додаткової роз’яснювальної бесіди навряд чи виявляться дієвими.

Можливі наслідки:
Спершу дітям варто розказати про небезпеку, яку становлять інженерні боєприпаси та саморобні вибухові пристрої; які наслідки можуть бути в такої "гри". За світовою статистикою, 75% постраждалих від інженерних боєприпасів становлять діти. Дорослим також варто знати про небезпеку.

Наприклад, вибух гранати може вбити, або скалічити. Гранатний запал, якщо знаходитись близько, також може скалічити, а якщо під час вибуху, ще й тримати його в руці - гарантовано безповоротно скалічить.

Маленьким дітям розкажіть, що уламки можуть не лише вбити (більшість дітей молодшого віку не усвідомлюють поняття смерті), але й спричинити тяжкі травми, постійний біль, турботи та горе для батьків. Маленьким, чутливим дітям можна сказати, що вони можуть потрапити у лікарню, де батьків не буде поруч, буде боляче, постійно робитимуть уколи, а замість іграшок її рідним доведеться купувати ліки. Як саме це зробити так щоб донести всю серйозність справи і не залякати дитину – найкраще порадитись з психологом. Можна навести кілька прикладів, але, зазвичай, без надто кривавих подробиць; медичні фотографії одразу демонструвати не варто.

Ймовірні місця знаходження та зовнішній вигляд:

Коли діти засвоїли, що "гра" з вибухівкою може принести велике горе, можна переходити безпосередньо до заходів безпеки. Дітям варто розказати не лише де можуть знаходитись, а і як виглядають небезпечні предмети.

Небезпечним для дітей є ігри поблизу полігонів, де проводяться військові навчання. Можна сказати, що в таких місцях найнебезпечнішими є гранатометні вистріли ВОГ, що були використані, але з якихось причин не вибухнули. Часто вибухонебезпечні предмети можуть потрапити до рук дітей і у віддалених, безлюдних місцях - наприклад, на закинутих будівництвах.

Але потенційно небезпечними є й підконтрольні комусь території – чужі дачі, сади, огороджені території підприємств. Деякі громадяни, що отримали доступ до боєприпасів, можуть встановлювати їх для захисту від злодіїв. Найчастіше в таких місцях можна натрапити на розтяжки з інженерними боєприпаси нелетальної дії – сигнальні міни, відокремлені запали від гранат. Ризик загибелі чи каліцтва у таких випадках значно менший ніж при зіткненні з повноцінними бойовими гранатами чи мінами, але він зберігається.

Тим більше, що помітити встановлену розтяжку дуже складно. Трапляються й зовсім прикрі випадки, коли люди встановлюють бойові гранати. Таке використання боєприпасів є протизаконним, але краще просто оминати такі місця, бо за законом можна відновити справедливість, а аж ніяк не повернути здоров’я.

Дитина має розуміти, що виглядати вибухонебезпечні предмети можуть по-різному, хоча і мають деякі спільні риси. Найкраще продемонструвати фотографії.

Алгоритм дій для дітей:
Третій етап, - пояснення що робити, коли дитина побачила предмет, подібний, до вибухового пристрою. Звичайно, що ні в якому разі не чіпати, не скликати друзів "подивитись", а якщо вони поруч - попередити їх щоб відійшли якомога далі та не підпускали до небезпечного місця малечу і попереджали оточуючих, а самому негайно розказати про знахідку дорослим . Ця додаткова відповідальність займе дитячу компанію важливою, дорослою справою та відверне думки від ідей дослідити незвичну знахідку. Також варто сказати дитині, що якщо хтось з її товаришів знайшов такий предмет, то підходити до нього не можна, а, навпаки, товариша треба попросити щоб залишив небезпечне місце і так само попередити батьків, вчителів чи когось іншого, кому діти довіряють.

Для дорослих:
Дорослим теж не варто підходити до потенційно небезпечного предмета, щоб переконатись в правдивості слів дитини, і тим більше намагатись його вивчати чи кудись нести. Дорослі мають негайно викликати службу, що займається розмінуванням – достатньо просто зателефонувати в міліцію та пояснити ситуацію, а потім дочекатись прибуття спеціалістів. Боятися ж зробити безпідставний виклик у такій ситуації точно не варто - жодних штрафів чи кримінальних справ людині в подібній ситуації не загрожує.

Механізм дії:
Розповісти про принцип дії інженерних боєприпасів. Ви точно вірите, що Ваша дитина послухається Ваших заборон навіть у випадку, коли Ви пояснили їх причини? А те, що вона зможе довести це своїм товаришам? При поясненнях, особливо, зробіть акцент на підступності вибухових боєприпасів.

Так, наприклад, в гранаті спочатку спрацьовує запал (чутно хлопок і йде дим), а вибухає вона лише через 3 секунди – якраз достатні для того щоб дитина вирішила, що граната не дієва або навчальна та підійшла ближче. Граната Ф1 (найбільш відома – ребриста зеленого кольору) під час вибуху розколюється на близько 300 уламків, а розлітатись вони можуть аж на відстань до 200 метрів. Гранатометні вистріли ВОГ, що пройшли канал ствола, але не розірвалися, навпаки, можуть спрацювати одразу при щонайменшому дотику. В одній з модифікацій (ВОГ-25) вони ще й, перед тим як розірватись, підстрибують вверх.

ВОГи за своїми показниками діють так: здійснюється постріл з підствольного гранатомета, граната вилітає та не розривається, поки не відбудеться зіткнення з поверхнею, іноді трапляється так, що вибух не відбувається, а самоліквідація не спрацьовує.

Тим більше, коли дитині вже пояснили і продемонстрували принцип дії боєприпасів, їй менше кортить вивчати його на практиці.

Зараз ми працюємо над проектом, щоб у школах Києва запровадити уроки з мінної безпеки для дітей різних вікових груп. Перші уроки мають вже незабаром відбутись, але для повноцінної реалізації проекту потрібна підтримка з боку держави чи фондів.
Ще один дуже небезпечний вид вибухових пристроїв – це саморобні пристрої. Вони виготовляються з речовин, за якими немає суворого контролю, виглядати можуть як завгодно, а вести себе можуть абсолютно непередбачувано. Про них теж варто розказати дітям.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА (для дітей)
Що робити, якщо знайшов небезпечний предмет:
1. Не чіпай – не торкайся, ані руками, ані будь-якими предметами
2. Попроси друзів відійти мінімум на 30 метрів та сховатись за стінами
3. Обережно відійди від небезпечного місця (бажано тією ж дорогою, що й прийшов)
4. Попроси друзів залишитись на місці та попереджати про небезпеку оточуючих, особливо не допускати до місця знахідки молодших дітей
5. Попередь дорослих – батьків, вчителів, а якщо дорослих, яким ти довіряєш не має поруч – підійди до найближчого поліцейського

Фото ЕРА