Іловайськ. Три дні, коли замкнулося кільце

Два роки тому, 22 серпня, у Києві, як і сьогодні, активно готувалися до параду на честь Дня Незалежності. Поки Хрещатиком марширували молоді бійці, а кабінетні офіцери готували до параду техніку, у Іловайську батальйони "Донбас", "Дніпро-1", "Херсон", "Світязь" і Миротворець", а також зведена рота дев'яносто третього і 17-й бригад ЗСУ закріпилися у будівлі школи.

Власне, звідти вони далеко вийти і не могли, бойовики вели практично безперервний вогонь, артилерії і бронетехніки невистачало, а сили, яким вдалося прорватися у Іловайськ 21 серпня виявилися нечисельними. Тим часом до бойовиків теж продовжує надходити підкріплення: піхота і російські танки. Потім українські бійці зрозуміють, що ще тоді, 22 серпня формувалося подвійне оточення з російських сил і незаконних збройних формувань "ДНР".

Про втрати українських сил того дня взагалі  не повідомлялося. Напередодні параду офіційні джерела продовжували "заливати" про суцільну перемогу. Хоча бійцям і на луганському і на донецькому фронті наступати, а тим паче вести активні атаки було все складніше.

"Сили АТО продовжують бої за визволення від бойовиків Донецька, Шахтарська, Тореза, Зугреса, Іловайська. У Луганській області бойові дії тривають в передмісті Луганська, в районі Станично-Луганського, Алчевська та Перевальська. Триває оперативне відпрацювання українськими військовослужбовцями міст в Луганській області, зокрема Іллірії, Маломиколаївки, Станично-Луганського, Успенки і лисичими. У Луганську активно діють бойові мобільні групи сил АТО, які виявляють і знищують позиції бойовиків. Не припиняються також бої за утримання Савур-Могили, а також населених пунктів Хрящувате і Новосвітлівка", - повідомляв прес-центр РНБО.

Бійці батальону "Кривбас", який тоді входив до лав ЗСУ, вважають, що утворення котла стало можливим через те, що 4-5 серпня генерал-лейтенант Руслан Хомчак наказав зняти усі блокпости поблизу Іловайська. Цим скористався ворог,  увійшов до сил АТО з тилу і утворив котел.

Командир батальону був категорично проти того, щоб прибирати блокпости. Бійці кажуть, що увесь особовий склад чув, як він сварився з генералом. 

"Нам цей генерал Хомчак давав конкретні координати для заходу, як тільки ми потрапляли на місце, одразу ж попадали у засаду", - каже старшина Олександр Потапенко.

"Я сам особисто на великій карті показував Хомчаку, де поблизу Іловайська розташовані "Гради" "ДНР", ніякої реакції не було. Через деякий час з тих самих позицій, які я показав, нас почали обстрілювати", - додав він.

Куратор одного з підрозділів "Кривбасу" Микола Колесник наприкінці серпня, коли ще його бійці не всі вийшли з кільця, розповів журналістам, що поїхав з Іловайська за день до замикання кільця, тобто десь 22 серпня.

"Ви знаєте, можливо, я реагую надмірно емоційно, але я не можу дивитися на фарфоровий рот нашого міністра оборони, коли він щось там розповідає в той час, коли наші хлопці тиждень знаходяться в пеклі. Я поїхав звідти за день до замикання кільця. Розвіз боєприпаси на всі блокпости, і, в принципі, завдяки цьому хлопці змогли протриматися.  Питання - до тих, хто планував операцію такого масштабу. Є запитання до генерала армії Муженко, начальника Генштабу, який планує операції і повинен передбачати і ступінь ризику, і шляхи відходу, і шляхи підходу, і якими силами, і вторгнеться Росія чи НЕ вторгнеться ... Є питання до тих, хто планує операції. Тому що була можливість отримати раніше команду на відхід - і підрозділи були б усі врятовані. Коли було зрозуміло вже, що ми загрузли в Іловайську без толку абсолютно. Така ось ситуація. І я вже не раз говорив про парад, який зараз намагаються реабілітувати. Якби ця техніка, яка 10 днів каталася по Києву та підготовлялася до параду, була у нас там, ми б взяли Іловайськ за добу", - сказав Колесник.

Комбат "Донбасу" Семен Семенченко напредодні утворення подвійного оточення підпалював переможницькі настрої. З теплого лікарняного ліжка він обіцяв, що військові в жодному разі не здадуть Іловайськ.

І тут же визнавав, що судячи по полоненим, узятим в Іловайську, більше половини терористів на Донбасі - це кадрові офіцери і солдати з Росії.

Доречі, напередодні оточення Іловайська, у Донбас увірвався черговий російський гумконвой . 227 вантажівок...

Російські війська підготували для вторгнення ділянку південніше Савур-Могили - Успенки - Амвросіївки. На Савур-Могилі тоді йшли запеклі бої, 23 серпня українська оборона пала, 24 числа бійці, що вижили, почали відходити під безперервним вогнем. Дорога на Іловайськ окупантам була відкрита.

У Іловайську 23 серпня було гаряче. Зведені сили добровольчіх батальонів продовжували відстрілюватися з території напівзруйнованої школи. Офіційні глашатаї повідомляти про втрати добровольців перестали, тількі рік потому ми дізнаємося, скільки героїв загинуло у ті пекельні серпневі дні. 

Тим часом Росія не приховувала агресії, її війська, що дислокувалися поблизу українського кордону, обстрілювали позиції сил АТО з "Градів" прямо із своєї території. Перший обстріл відбувся 23 серпня поблизу населеного пункту Кутейникове, вже 24 серпня, за даними штабу АТО, російські війська зі своєї території обстріляли забороненими у світі касетними боєприпасами з РСЗВ "Ураган" і "Смерч", житлові квартали населених пунктів Старобешеве, Кутейнекове, Новоазовськ.

Вранці того ж дня "Донбас" та зведена мотострілецька рота 17-й та 93-й бригад ВСУ вщент розбили південне угруповання бойовиків у Іловайську: 4 вогневі точки терористів і понад 50 бойовиків. Але від котла сили АТО це не врятувало. На допомогу бойовикам прийшла псковська і курська дивізії.  

Прикордонний район сектора "Д", який мав би прикривати сектор "Б" (Іловайськ), не був оснащений ніякими інженерними загородженнями та мінними полями, тому, використовуючи чисельну й технічну перевагу та підтримку вогнем самохідної артилерії, застосувавши велику кількість тактичних безпілотних розвідників і засоби радіотехнічної розвідки, російсько-терористичні війська наступали на українські позиції.

Згідно зі звітом парламентської комісії, який був оприлюднений вже після тих трагічних подій, командування сектору доповідало у штаб про ситуацію, про загрози вторгнення з боку Росії, але ніяких наказів не надходило, замість цього особовий склад просто звинуватили у панікерстві.

У підсумку українські сили у прикордонному секторі були зажаті з обох боків: з однієї сторони їх обстрілювали бойовики "ДНР" і "ЛНР", використовуючи стратегічні висоти, наприклад Савур-Могилу. З іншої сторони бійців обстрілювали російські війська з території Росії. Канали постачання були перекриті, доступу для надання підмоги вже не було.

"Чисельність угруповування сектору "Д", яка на 23 липня становила 4000 осіб, на 23 серпня склала усього 1000 осіб", - йдеться у звіті.

Кілька українських підрозділів було розбито, сотні українських військовослужбовців змушено здалися в полон.

Командний пункт командувача сектором "Д" Петра Литвина потрапляє під артналіт, генерал змінює позицію. Його штаб через рушає у глибокий тил, сам Литвин приїжджає на КП сектора "Б". Командир батальйону "Дніпра" Юрій Береза заявив, що Литвин кинув своїх бійців, і запевняв, що сам він цього не зробив, не покинув своїх бійців під Іловайськом.

Разом з тим очевидці звинуватили Березу у тому самому, у чому він звинувачував Литвина. Вони кажуть, що Береза відсидівся і кинув своїх бійців, а Хомчак, якого увідомили про те, що колона обстрілюється, все одно наказав йти вперед. Але сам втік з-під обстрілу.

"Коли почався обстріл колони, автомобілі у яких їхав генерал Хомчак і Береза, повернули у зворотньому напрямку", - сказав журналіст, який був у автівці з Березою.

Але всі ці події стануться трохи пізніше, а поки що у День Незалежності, поки у Києві святкували, під Іловайськом боролися за життя і за Україну.

Ситуація станом на вечір 24 серпня в секторі "Д" стала неконтрольованою, втрачено керування військами. Де-які підрозділи стали намагатися вийти самостійно. До ранку 25 серпня сектор припинив існування і був захоплений, Хомчак, до якого перейшло керування сектором, наказав тим, хто вижив відходити і зайняти кругову оборону поблизу Іловайська.

 Через район Старобешеве - Кутейникове пройшло близько 1500 військових з артилерією та бронетехнікою, однак ніхто з них не затримався на рубежі та не намагався побудувати оборону. Генерал Хомчак попереджає командування, що наступ противника створює загрозу тилам підконтрольних йому військ, та просить дозволу на організований відхід, цю думку підтримали і ряд керівників Генштабу.

Однак Віктор Муженко маневрів відходу для сектора "Б" не розглядав, хоча в секторі "Д" відхід відбувався без будь-яких наказів. Близько 18:00 одна з передових ротно-тактичних груп російських військ виходить на трасу між Кутейниковим та Старобешевим та перебирає контроль над дорогою.

Іловайськ. Четвертий день. Чи дав Гелетей важку зброю добробатам?

Іловайськ. День третій. Взяття міста і... перша звістка про оточення (ФОТО, ВІДЕО)

Іловайськ. День другий. Як Шкіряк звітував про скору перемогу (КАРТА)

Коли ми ще не чули про Іловайськ